ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
11.12.2017Справа №910/19285/17
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертрейдплюс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство Надра
Керамбуд"
про стягнення 86 818, 53 грн.
Суддя Усатенко І.В.
Представники сторін:
від позивача: Вороний О.Г. (за дов.);
від відповідача: Лінніченко Д. В. (за дов.).
В судовому засіданні 11.12.2017 на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.
До Господарського суду міста Києва звернулось з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтрейдплюс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство Надра Керамбуд" про стягнення 86 818,53 грн.
Ухвалою суду від 07.11.2017 порушено провадження у справі № 910/19285/17, розгляд останньої призначено на 27.11.2017.
Ухвалою суду від 27.11.2017 розгляд справи відкладено на 11.12.2017.
Через відділ канцелярії господарського суду 04.12.2017 від позивача надійшли документи на виконання вимог суду.
Від відповідача 07.12.2017 надійшов відзив на позовну заяву про стягнення боргу.
В судове засідання представники сторін прибули та надали суду усні пояснення по суті справи, в яких позивач заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, а відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем його зобов'язань за договором постачання, укладеним сторонами у спрощений спосіб, шляхом оплати позивачем рахунку відповідача № 6 від 17.07.2017, в частині поставки оплаченого товару та не поверненням відповідачем на вимогу позивача грошових коштів сплачених за непоставлений товар.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, з тих підстав, що відповідач не відмовлявся від поставки позивачу оплаченого товару, проте згідно викладеного в рахунку № 6 від 17.07.2017 товар відпускається по факту на торговому складі постачальника самовивозом, а позивач за товаром не звертався.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
Як підтверджується матеріалами справи, 17.07.2017 відповідачем було виставлено позивачу рахунок на оплату № 6 на поставку цегли рядової в кількості 100 тис. штук на загальну суму 300 000, 00 грн., який був оплачений позивачем 24.07.2017, що підтверджується платіжним дорученням № 6095 від 24.07.2017. Згідно вказаного в рахунку від 17.07.2017 товар відпускається по факту на торговому складі постачальника самовивозом.
На виконання умов договору поставки, укладеного у спрощений спосіб, відповідач поставив відповідачу рядової цегли на загальну суму 216 000, 00 грн., що підтверджується видатковими накладними копії, яких містяться в матеріалах справи.
Товар на суму 84 000, 00 грн., за твердженням позивача, поставлений йому відповідачем не був. У зв'язку з чим, як зазначає позивач, він звернувся до відповідача із вимогою про повернення сплачених грошових коштів у розмірі 84 000, 00 грн., яка була проігнорована відповідачем. Доказів направлення позивачем відповідачу вказаної вимоги до матеріалів справи надано позивачем не було.
Предметом позову у справі є матеріально - правові вимоги позивача до відповідача про стягнення з останнього 84 000, 00 грн. основної заборгованості (коштів передплати за непоставлений товар), 373, 00 грн. 3 % річних, 1 680, 00 грн. інфляційних втрат та 765, 53 грн. пені.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу, зокрема з договорів та правочинів.
Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Відповідно до ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальної вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Враховуючи положення названих статей, між сторонами по справі виникли цивільно - правові відносини (зобов'язання), на підставі укладеного між ними господарського договору у спрощений спосіб шляхом направлення відповідачем позивачу та сплату останнім рахунку № 6 від 17.07.2017.
Згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися - належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Нормами ст. 530 ЦК України, закріплено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Крім того, як вбачається з положень ст. 532 ЦК України місце виконання зобов'язання встановлюється у договорі. Якщо місце виконання зобов'язання не встановлено у договорі, виконання, зокрема, провадиться за зобов'язанням про передання товару (майна) - за місцем виготовлення або зберігання товару (майна), якщо це місце було відоме кредиторові на момент виникнення зобов'язання.
Статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як визначено ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до норм ст. 663 ЦК України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
В той же час, як зазначено у ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент, зокрема, надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Як вбачається з оплаченого позивачем рахунку № 6 від 17.07.2017, товар (цегла рядова) відпускається за фактом зарахування грошових коштів на товарний склад постачальника (відповідача), самовивозом, за наявності довіреності та посвідчення особи. При цьому конкретний строк поставки в рахунку не встановлений, відповідно за умовами ст. 530 ЦК України позивач має право вимагати його виконання у будь-який час.
Доказів із яких би вбачалося, що позивач вимагав від відповідача поставки товару на 84 000, 00 грн. на складі відповідача, а відповідач не виконав свої зобов'язання по поставці оплаченого товару матеріали справи не містять.
У відповідності до норм ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В той же час, як визначено ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та передбачено, що прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Отже враховуючи умови укладеного між сторонами договору та норми чинного законодавства суд дійшов висновку про відсутність порушень з боку відповідача умов укладеного між сторонами договору.
За приписами ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до положень ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Таким чином, у відповідності до чинного законодавства, позивач наділений правом вимагати повернення попередньої оплати за товар лише за умови не виконання відповідачем його зобов'язань по поставці оплаченого товару. Оскільки позивачем не доведене порушення відповідачем умов договору, суд дійшов висновку про необґрунтованість та недоведеність позовних вимог позивача щодо стягнення попередньої оплати по договору в розмірі 84 000, 00 грн.
Щодо невиконання відповідачем вимоги по поверненню коштів суд зазначає, що у відповідача за договором укладеним сторонами було наявне зобов'язання по поставці товару, обов'язок повернути кошти виникає у відповідача тільки за умови не виконання ним зобов'язань по поставці, а останнє позивачем не доведено. Також, суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів направлення позивачем відповідачу вказаної вимоги.
Правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, сплата неустойки, тощо, настають, згідно положень ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання. Позивачем не доведено порушення відповідачем зобов'язання по договору ні щодо поставки товару, ні щодо повернення коштів передплати, відтак відсутні правові підстави для застосування відповідних наслідків. За викладених обставин суд дійшов висновку про необґрунтованість та недоведеність позовних вимог позивача щодо стягнення з відповідача на користь позивача 373, 00 грн. 3 % річних, 1 680, 00 грн. інфляційних втрат та 765, 53 грн. пені.
Згідно зі ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Враховуючи те, що позивач не довів суду належними та допустимими доказами наявності правових підстав для задоволення позову, у задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до викладеного судові витрати у даній справі відшкодовуються за рахунок позивача (ст. 49 ГПК України).
Керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 14.12.2017.
Суддя І. В. Усатенко