про відмову у прийнятті позовної заяви
14.12.2017 Справа № 904/10334/17
Суддя Назаренко Н.Г., розглянувши матеріали
за позовом Державного підприємства "Виробниче об'єднання "ПІВДЕННИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД ім. О. М. Макарова", м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ПЛЮС", м. Дніпро
про повернення акцизного податку у сумі 2 319,92 грн.
Державне підприємство "Виробниче об'єднання "ПІВДЕННИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД ім. О. М. Макарова" звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ПЛЮС" про повернення акцизного податку у сумі 2 319,92 грн.
Згідно п. 1. ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.
Відповідно до п. 3.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" питання про прийняття позовної заяви вирішується суддею, який має право відмовити у її прийнятті у випадках, передбачених статтею 62 ГПК. Перелік підстав відмови в прийнятті позовної заяви, встановлений частиною першою цієї статті, є вичерпним. ГПК не передбачає права судді на таку відмову з тих мотивів, що позов поданий до підприємства або організації, які не є належними відповідачами з такого спору: якщо ці обставини виявлено в процесі розгляду справи, позов задоволенню не підлягає.
На підставі пункту 1 частини першої статті 62 ГПК суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо спір непідвідомчий господарському суду, зокрема, коли його вирішення законодавством України віднесено до компетенції іншого органу або заява взагалі не підлягає розглядові в судовому порядку (наприклад, про визнання недійсним листа, накладної, акта експертизи тощо).
Державне підприємство "Виробниче об'єднання "ПІВДЕННИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД ім. О. М. Макарова" звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ПЛЮС" про повернення акцизного податку у сумі 2 319,92 грн., який фактично повинен розглядатися в адміністративному суді.
Відповідно до частини другої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлено інший порядок судового вирішення.
Відповідно до ст. 17 КАСУ компетенція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ поширюється на: на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; спори, що виникають з приводу укладення, виконання, припинення, скасування чи визнання не чинними адміністративних договорів; спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; спори щодо правовідносин, пов'язаних з виробничим процесом чи процесом референдуму; спори фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; спори фізичних осіб чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони», за виключенням спорів, пов'язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю. Юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи: що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України; що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства; про накладення адміністративних стягнень; щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) об'єднання громадян до його внутрішньої діяльності або виключної компетенції.
Зі змісту наведених вище статей вбачається, що адміністративний позов не підлягає розгляду в господарських судах України, даний спір повинен бути розглянутий в порядку адміністративного судочинства за місцем знаходження боржника.
Враховуючи вищевикладене, у прийнятті позовної заяви слід відмовити.
Керуючись п. 1 ч.1 ст.62, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
У прийнятті позовної заяви відмовити.
Позовні матеріали повернути позивачу.
Додаток:
- позов з додатками на 16 арк., в тому числі платіжне доручення про сплату судового збору № 2761 від 07.08.2017 на суму 1 544,00 грн. та квитанція про сплату судового збору №550 від 21.08.2017 на суму 56,00 грн.;
- опис на 1 арк.;
- конверт 1 шт.
Суддя ОСОБА_2