14.12.2017 Справа № 904/8996/17
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрпромвпровадження", м. Київ
до Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод", м. Дніпро
про стягнення заборгованості у сумі 1 871 574,83 грн.
Суддя Євстигнеєва Н.М.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 01 листопада 2017 року, представник
Від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №58 від 19 грудня 2016 року, представник
Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрпромвпровадження" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, яким просить стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" суму основного боргу у розмірі 1 607 040,00 грн., неустойку у розмірі 208 915,20 грн., 3% річних у розмірі 19 284,48 грн., інфляційні втрати у розмірі 36 335,15 грн., що разом складає 1 871 574,83 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №17009т від 16.02.2017 в частині своєчасної та повної оплати поставленого товару. У зв'язку із допущенням прострочки оплати товару позивач на підставі п.10.5 договору нарахував та просить стягнути з відповідача неустойку у розмірі 208 915,20 грн. На підставі ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 9 284,48 грн. та інфляційні втрати у розмірі 36 335,15 грн.
Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що оригінали первинних документів, щодо договору поставки №17009т від 16.02.2017, були вилучені старшим слідчим в ОВС 4 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_3 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Київ від 23.06.2017 в зв'язку з розслідуванням кримінальної справи №22016000000000091, на підтвердження чого відповідачем надано копію протоколу обшуку від 19.07.2017. Також відповідач зазначає, що наданий позивачем розрахунок неустойки не визнає, так як він зроблений невірно та надано власний розрахунок неустойки, згідно якого пеня за вказаний позивачем період становить 81 100,48грн.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.11.2017 зобов'язано Державну податкову інспекцію у Центральному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області надати до господарського суду помісячну інформацію по сформованому (задекларованому) податковому кредиту платником податку - Приватним акціонерним товариством "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (ідентифікаційний код 00659101), право на який виникло внаслідок укладення договору поставки №17009т від 16.02.2017, із зазначенням об'ємів поставленого товару, а також копію податкової декларації на зазначений товар. Ухвалою від цієї ж дати зобов'язано Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби (Офіс великих платників податків) надати до господарського суду помісячну інформацію по сформованому (задекларованому) податковому зобов'язанню платника податку - Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрпромвпровадження", яке виникло внаслідок поставки товару на адресу Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" на підставі договору поставки №17009т від 16.02.2017, із зазначенням об'ємів поставлених товарів, а також копії податкових декларацій на зазначений товар.
12.12.2017 від Офісу великих платників податків надійшла відповідь, у якій повідомлено, що ТОВ "Укрпромвпровадження" сформовано податкові зобов'язання з контрагентом ПАТ "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" на суму податку на додану вартість 650,2 тис. грн., в тому числі за лютий 2017 року постачання становить 2504,6 тис. грн., ПДВ 500,9 тис. грн. та за березень 2017 року обсяг постачання становить 746,7 тис. грн.. ПДВ 149,3 тис. грн.
14 грудня 2017 року позивач надав письмові пояснення на відзив відповідача в яких зазначив, що не погоджується з позицією відповідача щодо неможливості сплатити заборгованість, оскільки оригінали первинних документів, в тому числі спірного договору, вилучені на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Київ від 23.06.2017 (копію протоколу обшуку від 19.07.2017 відповідачем додано до матеріалів справи). Строк оплати поставленого товару настав 19.05.2017, а оригінали документів були вилучені лише 19.07.2017. У зазначений період відповідачем заборгованість не сплачена. Також позивач зазначає, що у Додатках №№1-3 від 10.07.2017 була допущена технічна помилка у стовпчику "Період" та "Строк кінцевої оплати за договором". У зв'язку з чим просить долучити до матеріалів справи Додатки №№1-3 із виправленням технічної помилки. Згідно вказаних додатків позивачем змінено період нарахування та відповідно суми, які заявлені до стягнення, зокрема, в додатку №1 сума пені складає 79 955,74грн., в додатку №2 вказана сума інфляційних втрат - 60 103,30грн., в додатку №3 три відсотки річних обчислені в сумі 19 152,39грн.
Передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.
Разом з цим, суд не може розцінити письмові пояснення позивача як заяву про збільшення або зменшення розміру позовних вимог, оскільки позивачем не додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, передбаченої статтею 22 ГПК України. Позивачем в установленому порядку не подано заяви про збільшення або зменшення розміру позовних вимог, тому суд розглядає вимоги позивача, заявлені у первісній редакції позову.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2017 порушено провадження у справі №904/8996/17, справу призначено до розгляду в засіданні на 07.11.2017. З 07.11.2017 розгляд справи відкладено на 22.11.2017, з 22.11.2017 на 14.12.2017.
В судовому засіданні 14.12.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
16 лютого 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрпромвпровадження" (постачальник) та Приватним акціонерним товариством "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (замовник) укладено договір поставки №17009т, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність замовника товар, вказаний у Специфікації, що є невід'ємною частиною цього договору, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити поставлений товар на умовах даного договору.
Найменування товару: секції охолодження до тепловозів ЧМЕЗ (п.1.2 договору).
Умови поставки: СРТ склад замовника, м. Дніпро вул. Академика Белелюбського 7 (п.1.3 договору).
Згідно з п. 1.5 договору право власності на товар, а також ризик випадкової загибелі або ушкодження товару переходить від постачальника до замовника у момент, коли товар поставлений відповідно до умов договору.
У відповідності з п. 2.1 договору якість товару, що поставляється, повинна відповідати державним стандартам і технічним умовам на даний вид товару. Найменування державних стандартів і технічних умов, інші вимоги, яким повинна відповідати якість товару, вказуються в специфікації.
Постачальник гарантує якість товару в процесі експлуатації протягом строку передбаченому п.4.1 договору з моменту введення товару в експлуатацію, якщо інший строк не обумовлено сторонами у специфікаціях до договору (п.2.2 договору).
Відповідно до п.3.1 договору кількість та асортимент товару передбачається у Специфікації (Додаток №1), яка є невід'ємною частиною договору.
Згідно з п. 4.9 договору приймання товару за кількістю і якістю здійснюється відповідно до Інструкцій №П-6 від 15.06.1965 та №П-7 від 25.04.1966 (затверджені Постановою Держарбітражу при ОСОБА_4 СРСР), із змінами і доповненнями, в частині, що не суперечить умовам даного договору.
Пунктами 5.1, 5.2 договору передбачено, що поставка товару здійснюється партіями, на протязі 5 днів з моменту узгодження поставки сторонами. Кількість та асортимент товару у кожній партії визначається в заявці замовника. У випадку доставки товарів на склад замовника, поставка товару може здійснюватися за письмовою чи усною заявкою замовника.
Згідно з п.5.6 договору постачальник зобов'язаний поставити товар, упакований і затарений звичайним для таких товарів способом або способом, встановленим державним стандартом.
У разі постачання товару постачальником умовою поставки є належно оформлена товаротранспортна накладна. Представник замовника при прийнятті товару звіряє відповідність кількості і асортименту товару, вказаних в накладній, кількості і асортименту товару, узгодженій сторонами, розписується за отримання товару та передає постачальнику (при необхідності) доручення на отримання партії товару. У разі якщо кількість товару вказана в накладній, менша ніж узгоджена, товар вважається поставленим в кількості, що вказана в накладній. У разі якщо кількість товару вказана в накладній, більша ніж узгоджена кількість, замовник має право відмовитись від лишку товару (п.п.5.7, 5.8 договору).
Відповідно до п.п. 6.1, 6.2 договору замовник сплачує за товар за цінами, вказаними у Специфікації. Загальна сума за цим договором складає - 1 897 200,00 грн. (один мільйон вісімсот дев'яносто сім тисяч двісті гривень 00 коп.), крім того ПДВ-20% - 379 440,00 грн. (триста сімдесят дев'ять тисяч чотириста сорок гривень 00 коп.). Всього: 2 276 640,00 грн. (два мільйони двісті сімдесят шість тисяч шістсот сорок гривень 00 коп.).
Згідно з п. 7.1 договору розрахунки за договором провадяться у безготівковому порядку на рахунок постачальника, вказаний в договорі, в національній валюті України. Замовник здійснює оплату поставленого товару протягом 60 банківських днів з дня поставки та на підставі отриманого від постачальника рахунку. Допускається попередня оплата очікуваної поставки товару.
Цей договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 31 грудня 2017 року (п.13.2 договору).
Сторонами підписано Специфікацію №1 до договору №17009т від 16.02.2017 про поставку Секції охолодженої у кількості 204 шт. на загальну суму 2 276 640,00 грн.
На виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрпромвпровадження" здійснило поставку Приватному акціонерному товариству "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" товар (секція охолоджена) у кількості 144 шт. на загальну суму 1 607 040,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №374 від 16.02.2017.
Вказаний товар отриманий представником замовника, економістом МТЗ ОСОБА_5, на підставі довіреності №343 від 16.02.2017.
Позивач зазначає, що відповідач взяті на себе зобов'язання із оплати вартості поставленого товару не виконав, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за договором поставки у розмірі 1 607 040,00 грн., що і є причиною виникнення спору.
Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч.1 ст.193 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України).
З огляду на умови договору строк оплати товару є таким, що настав.
Доказів оплати поставленого товару в сумі 1 607 040,00 грн. відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.
Заперечення відповідача стосовно відсутності у нього оригіналів первинних документів, щодо спірного договору, які вилучені старшим слідчим головного слідчого СБ України ОСОБА_3 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 23.06.2017 в зв'язку із розслідуванням кримінальної справи №22016000000000091 внесеного до реєстру 21.03.2016 не приймаються судом, оскільки представником позивача у судовому засіданні, яке відбулося 22.11.2017, надавалися для огляду оригінали: договору поставки №17009т від 16 лютого 2017 року з додатками; видаткової накладної №374 від 16.02.2017; довіреності №343 від 16.02.2017. В даному судовому засіданні був присутній представник відповідача, який міг також оглянути оригінали цих документів та звірити їх із наявними копіями.
Відсутність у відповідача оригіналів первинних документів не свідчить про не поставку позивачем товару відповідачеві та не є підставою для звільнення відповідача від обов'язку оплатити отриманий товар.
Щодо тверджень відповідача про те, що надана позивачем копія довіреності №343 від 16.02.2017 підписана не керівником та головним бухгалтером підприємства, суд зазначає, що у випадку наявності сумнівів у відповідача у справжності підписів керівника чи головного бухгалтера, останній мав право заявити клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи. Суд не вправі самостійно визначати справжність підписів на документах, оскільки вирішення цього питання потребує спеціальних знань.
Разом з цим, суд звертає увагу, що згідно відзиву, відповідач не заперечує щодо саме поставки чи не поставки товару.
Згідно відповіді Офісу великих платників податків Держаної фіскальної служби України, вбачається, що ТОВ "Укрпромвпровадження" сформовано податкові зобов'язання з контрагентом ПАТ "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" на суму податку на додану вартість 650,2 тис. грн., в тому числі за лютий 2017 року постачання становить 2504,6 тис. грн., ПДВ 500,9 тис. грн. та за березень 2017 року обсяг постачання становить 746,7 тис. грн.. ПДВ 149,3 тис. грн.
Оскільки відповідачем не спростовано доводів позивача щодо поставки товару за видатковою накладною №374 від 16.02.2017 на загальну суму 1 607 040,00 грн., беручи до уваги, що строк оплати поставленого товару, визначений у п. 7.1 є таким, що настав, суд доходить висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 1 607 040,00 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.
Також позивачем нараховано та заявлено до стягнення неустойку, 3% річних та втрати від інфляції.
Згідно ч.1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст.548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
Пунктом 10.5 договору передбачено, що у випадку порушення строку оплати товару, замовник зобов'язаний сплатити постачальнику неустойку в розмірі облікової ставки НБУ від суми боргу за поставлений товар. Неустойка нараховується протягом всього строку затримки платежу.
Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача неустойку у розмірі 208 915,20 грн. за період з 18.05.2017 по 10.10.2017.
Перевіркою правильності нарахування неустойки, судом виявлено допущення позивачем помилок, зокрема пов'язаних із невірним визначенням початкового періоду прострочки, оскільки останнім (60 банківським днем) оплати є 18.05.2017, відтак, прострочка настає з 19.05.2017, а також позивач застосовує облікову ставку НБУ 13%, однак починаючи з 26.05.2017 облікова ставка НБУ становить 12,5%.
За перерахунком суду розмір неустойки складає 79 955,74 грн., відтак вимога про стягнення неустойки підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіркою нарахування 3% річних було виявлено допущення позивачем помилок щодо визначення початкових періодів нарахування (аналогічних, що і при нарахуванні неустойки), таким чином вимога про стягнення 3% річних підлягає частковому задоволенню у розмірі 19 152,39 грн.
Щодо вимоги про стягнення індексу інфляції суд зазначає наступне.
Згідно п. 3.2. постанови пленуму Вищого Господарського Суду України № 14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
З наведених положень законодавства вбачається, що втрати від інфляції можуть бути нараховані починаючи з наступного місяця у якому мав бути здійснений платіж, тобто початком періоду є наступний місяць, за тим, що вказаний у розрахунку.
Якщо термін прострочення виконання боржником грошового зобов'язання становить менше ніж місяць, то індекс інфляції при визначенні заборгованості не нараховується. Прострочення платежу за менший, ніж місяць, період, не тягне за собою таких нарахувань.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Вищого господарського суду України від 01.04.2015 року по справі 917/1667/14, від 07.07.2015 року по справі №914/251/15, від 10.07.2013 у справі № 5002-33/4081-2012 та від 25.02.2015 року по справі №924/940/14, а також у постановах Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.01.2016 року по справі №904/6081/15, від 28.01.2016 року по справі №904/8880/15 та від 23.05.2016 року по справі №904/815/14.
Таким чином, індекс інфляції підлягає до стягнення у період з червня по серпень 2017 у розмірі 27 342,13 грн.
За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги у розмірі 1 733 490,26 грн., з яких 1 607 040,00 грн. - основний борг, 79 955,74 грн. - неустойка, 19 152,39 грн. - 3% річних та 27 342,13 - індекс інфляції.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 26 002,35 грн.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.1, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (49038, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, 7, ідентифікаційний код 00659101) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрпромвпровадження" (01133, м. Київ, пров. Лабораторний, буд. 1, оф. 400; адреса для листування: 02140, м. Київ, вул. Мишуги, 2, оф. 416, ідентифікаційний код 35141676) заборгованість у розмірі 1 607 040,00 грн., неустойку у розмірі 79 955,74 грн., 3% річних у розмірі 19 152,39 грн., індекс інфляції у розмірі 27 342,13 грн. та витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 26 002,35 грн., про що видати наказ.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 14.12.2017
Суддя Н.М. Євстигнеєва