Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua
Від "12" грудня 2017 р. Справа № 906/1040/17
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Вельмакіної Т.М.
при секретарі Антоновій О.А.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - довіреність № 1852/6 від 19.05.2017;
від відповідача: не привув.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" (м.Житомир)
до Комунального підприємества "Житомирський міський центр земельних відносин" (м.Житомир)
про стягнення 11657,72 грн.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 11657,72грн. боргу за поставлену теплову енергію.
Представник позивача в засіданні суду позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Надала усні пояснення по суті спору. Подала письмове клопотання, яке було задоволено судом, про долучення документів до матеріалів справи.
Відповідач вимоги ухвали суду від 27.11.2017 не виконав, свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином (а.с.22).
Представник позивача в судовому засіданні повідомила про те, що відповідач перебуває в стані припинення.
З метою отримання інформації щодо відповідача, суд здійснив пошуковий запит та отримав електронний витяг з ЄДРПОУ, розміщеного на офіційному веб-сайті Державного підприємства”Інформаційно-ресурсний центр”, з якого вбачається, що Комунальне підприємество "Житомирський міський центр земельних відносин" з 12.10.2017 знаходиться в стані припинення.
Відповідно до п. 3.9.2. Постанови пленуму ВГСУ №18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги те, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи та враховуючи, що явка представників сторін в засідання суду обов'язковою не визнавалась, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами згідно із ст. 75 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд
Як вказує позивач у позовній заяві та вбачається з матеріалів справи,18.03.2015 року між комунальним підприємством "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (позивач/виконавець) та комунальним підприємством "Житомирський міський центр земельних відносин" (відповідач/споживач,) було укладено договір па постачання теплової енергії № 707.
За умовами вказаного договору виконавець зобов'язується своєчасно та відповідної якості постачати теплову енергію, а споживач зобов'язаний своєчасно проводити її оплату за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором ( пп.1.1 договору).
Відповідно до п. 3.1 договору оплата вартості використаної теплової енергії проводиться не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Також п.п. 11.1. договору передбачено, що цей договір укладається на один рік і набирає чинності з дня його укладення. Договір вважається продовженим, якщо за місяць до закінчення строку його дії однією із сторін не буде письмово повідомлено про його розірвання.
Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов договору позивачем у період з січня 2017 року по березень 2017 року відповідачу були надані передбачені договором послуги з теплопостачання. Для оплати наданих послуг позивачем виставлялись відповідачу рахунки на відповідні суми (а.с. 13-16).
Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язання станом на день пред'явлення позову утворилась заборгованість перед позивачем за отримані послуги з теплопостачання в сумі 11657,72 грн.
Не проведення відповідачем розрахунків за отримані послуги стало приводом для звернення позивача за захистом порушеного права до суду.
Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, врахувавши надані в процесі розгляду справи пояснення представника позивача, господарський суд дійшов висновку, що позов обґрунтований, підтверджується належними доказами і підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.
Згідно статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).
Статтею 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Це положення кореспондується зі ст.193 Господарського кодексу України, згідно якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст.530 ГПК України).
Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.
Відповідач доказів на спростування обґрунтованості позовних вимог суду не надав. При цьому, позивач довів суду обґрунтованість заявлених позовних вимог належними та допустимими доказами.
З огляду на викладене, позовні вимоги є обґрунтованими, заявленими відповідно до норм чинного законодавства, підтверджені належними доказами, тому підлягають задоволенню у повному обсязі на суму 11657,72грн.
Судові витрати покладаються на відповідача за правилами ст.49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Комунального підприємства "Житомирський міський центр земельних відносин" (10014, м.Житомир, ОСОБА_2 Корольова, 6, код ЄДРПОУ 32885844)
на користь Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" (10014, м.Житомир, вул. Київська, 48, код ЄДРПОУ 35343771)
- 11657,72 грн боргу;
- 1600,00 грн. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Вельмакіна Т.М.
Повне рішення складене 14 грудня 2017
Віддрукувати:
1- у справу