12.12.2017 Справа № 904/9401/17
За позовом Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради
до фізичної особи-підприємця Пелих Євгена Юрійовича
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці позивача: комунальне підприємство "Дніпровський електротранспорт" Дніпропетров
про стягнення основної заборгованості та пені (договір №20-ДКП/16 від 27.01.2016 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста)
Суддя Петренко І.В.
Секретар судового засідання Пономарьов Є.О.
Представники:
від позивача: представник Керкеша С.М. - довіреність №10/6-66 від 17.11.2017;
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи: не з'явився.
Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради, м.Дніпро (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця Пелих Євгена Юрійовича, м.Дніпро (далі - відповідач) про стягнення 41568,49грн. заборгованості за орендну плату перед міським бюджетом за період з 27.01.2016 по 31.08.2017; 4397,31грн. пені. Судові витрати по справі позивач просив суд стягнути з відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням з боку відповідача умов договору №20-ДКП/16 від 27.01.2016 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста.
За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.11.2017 справу №904/9401/17 передано судді Петренку Ігорю Васильовичу.
За результатами огляду позовної заяви від б/д за вих.№б/н ухвалою суду від 03.11.2017 порушено провадження по справі та прийнято позовну заяву до розгляду, призначено слухання на 12.12.2017.
Ухвалою від 03.11.2017 до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці позивача залучено комунальне підприємство "Дніпровський електротранспорт".
Щодо повідомлення сторін про час та місце судового засідання.
Господарським судом враховано положення пункту 3.9.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".
Позивач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу господарського суду 15.11.2017 з відміткою представника позивача про отримання ухвали суду 09.11.2017 та явкою представника в судове засідання.
Відповідач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується ухвалою суду, яка повернулася на адресу господарського суду 28.11.2017 з відміткою пошти "оставлено сообщение".
Третя особа про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується витягом з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання третьою особою 17.11.2017 відповідного поштового відправлення, зокрема ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2017.
Враховуючи викладене господарський суд констатує, що учасники судового процесу належним чином повідомлені про час і місце розгляду позовної заяви судом.
В судовому засіданні, яке відбулося 12.12.2017, враховуючи, що учасники процесу належним чином повідомлені про час та місце його проведення, розпочато розгляд справи по суті.
Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.
Відповідач не забезпечив явку свого представника, вимоги суду не виконав.
Третя особа не забезпечила явку представника в судове засідання, вимоги суду виконала, просила суд здійснити розгляд справи за відсутності представника.
Абзацом 1 п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11р. за №18 визначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.
В судовому засіданні оглянуто всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір.
Суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності представника відповідача, оскільки про час та місце розгляду справи він повідомлений належним чином, а на думку суду, неявка його у судове засідання не перешкоджає розгляду справи, оскільки у справі достатньо матеріалів для розгляду справи по суті.
Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції .
Враховуючи вимоги статті 69 Господарського процесуального кодексу України щодо строків розгляду справи у судовому засіданні, яке відбулося 12.12.2017 в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Клопотання про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявлялось.
Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, -
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 27.01.2016 між Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради (далі - позивач, орендодавець) та фізичною особою-підприємцем Пелих Євгеном Юрійовичем (далі - відповідач, орендар) укладено договір №20-ДКП/16 від 27.01.2016 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста (далі по тексту - договір), відповідно до пункту 1.1 умов якого з метою ефективного використання комунального майна орендодавець на підставі рішення міської ради від 21.03.2007 №41/11 із змінами та доповненнями передає, а орендар приймає у строкове платне користування комунальне нерухоме майно нежитлове приміщення (далі - об'єкт оренди) загальною площею 257,05кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1, одноповерхової будівлі, вартість яких, згідно з незалежною оцінкою становить 528526,0грн., без ПДВ, що перебувають на балансі Міського комунального підприємства "Дніпропетровський електротранспорт" Дніпропетровської міської ради, для розміщення складу та стоянки авто - 81,3кв.м., для розміщення майстерні з ремонту побутової техніки - 175,75кв.м. Використання об'єкту не за призначенням забороняється.
Орендар вступає у строкове платне користування об'єктом оренди з дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі об'єкта оренди (пункт 2.2 договору).
Передача об'єкта оренди в оренду здійснюється за вартістю згідно з незалежною оцінкою проведеною станом на 10.11.2015 на підставі акта приймання-передачі об'єкта оренди, підписаного балансоутримувачем, орендодавцем та орендарем (пункт 2.3 договору).
Орендар зобов'язаний повернути об'єкт оренди за актом приймання-передачі об'єкта оренди, підписаним балансоутримувачем, орендодавцем та орендарем. Майно вважається повернутим з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі об'єкта оренди (пункт 2.6 договору).
Розмір орендної плати відповідно до розрахунку орендної плати, що є невід'ємною частиною цього договору, становить 3160,82грн. без ПДВ /базова за грудень місяць 2015 рік/.
Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється згідно з чинним законодавством та в повному обсязі спрямовуються орендарем на рахунок балансоутримувача.
Орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування розміру орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за період з першого числа наступного за базовим місяця до останнього числа першого місяця оренди, починаючи з січня місяця 2016 року (пункт 3.2 договору).
За користування об'єктом оренди орендар сплачує орендну плату, яку спрямовує:
- 50% від загальної суми орендної плати у розмірі 1580,41грн. до загального фонду міського бюджету;
- 50% від загальної суми орендної плати у розмірі 1580,41грн. на рахунок балансоутримувача об'єкта оренди (пункт 3.3 договору).
Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць (пункт 3.4 договору).
Орендна плата сплачується орендарем щомісячно у термін не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, і не залежить від наслідків господарської діяльності орендаря.
Орендна плата сплачується орендарем за весь час фактичного використання об'єкта оренди до дати підписання акта приймання-передачі об'єкта оренди, включно (пункт 3.5 договору).
Цей договір діє з 27.01.2016 до 13.01.2019 включно (пункт 10.1 договору).
На виконання умов укладеного між сторонами договору позивач перед відповідачу об'єкт оренди, що підтверджується актом приймання-передачі від 27.01.2016.
В порушення вимог чинного законодавства відповідач не сплачує орендну плату до міського бюджету на користь орендодавця.
Отже, у період з 27.01.2016 по 31.08.2017 заборгованість з орендної плати становить 41568,49грн.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань в частині внесення орендної плати за користування нерухомим майном позивач нарахував пеню за загальний період прострочення з 30.03.2017 по 29.09.2017 у розмірі 4397,31грн.
В свою чергу, відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань по вищезазначеному договору на момент розгляду спору до господарського суду не надав.
Крім того, відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував.
Третя особа надала письмові пояснення по суті позовних вимог та зазначила, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі і просить суд подальший розгляд справи здійснювати без участі представника третьої особи.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).
Між сторонами укладено договір №20-ДКП/16 від 27.01.2016 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста.
Договір у встановленому порядку не оспорений, не визнаний недійсним.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).
Таким чином, договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі статтею 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення.
Враховуючи положення пункту 10.1, договір діє з 27.01.2016 до 13.01.2019 включно.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 759 Цивільного кодексу України регламентовано, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно ч. 1 ст. 760 Цивільного кодексу України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором оренди.
Частиною 1 ст. 793, ст. 795 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі; передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору; з цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
Факт передачі майна в оренду підтверджується актом прийому-передачі нежитлового приміщення від 27.01.2016.
Згідно ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму; договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном; наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася; плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (частини 1, 3, 4, 5).
Частиною першою статті 286 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
За частиною третьою статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Розмір та строк внесення плати за користування об'єктом оренди встановлений пунктами 3.2, 3.5 договору.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).
Згідно ст. 525, ст. 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Отже, внесення відповідачем орендної плати є обов'язком, який закріплений як нормами чинного законодавства, так і умовами укладеного між сторонами договору.
Матеріали справи не містять доказів повернення майна, яке є об'єктом оренди за укладеним між сторонами договором.
Таким чином, у спірний період, а саме з 27.01.2016 по 31.08.2017 відповідач користувався об'єктом оренди.
Враховуючи викладене, за користування об'єктом оренди в період з 27.01.2016 по 31.08.2017 утворилася заборгованість перед міським бюджетом у розмірі 41568,49грн.
Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Доказів погашення заборгованості з орендної плати у розмірі 41568,49грн. у період з 27.01.2016 по 31.08.2017 відповідачем не надано.
Доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, належними доказами відповідачем не спростовано.
Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 41568,49грн. за період з 27.01.2016 по 31.08.2017, слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
За положеннями ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до ст.1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Згідно ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Частиною 6 ст.232 Господарського кодексу України, передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 9.1 договору визначено, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з умовами цього договору та чинним законодавством України.
Пунктом 9.2 договору визначено, що за несвоєчасну сплату орендної плати орендар зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від несплаченої суми орендної плати за кожен день прострочення платежу за весь період існуючої заборгованості у співвідношенні, визначеному у пункті 3.3 цього договору.
Господарський суд перевірив розрахунок пені здійснений позивачем та визнав його таким, що містить помилки, а вимогу такою, що підлягає задоволенню частково, а саме у розмірі 2678,83грн.
В порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1540,16грн., з урахуванням того, що 96,26% позовних вимог позивача судом задоволено.
Керуючись ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст.ст. 11, 202, 252, 253, 254, 249, 509, 525, 526, 530, 536, 549, 610, 612, 625, 629, 759, 761, 762, 763, 782, 795 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 199, 231, 232, Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 21, 32, 33, 34, 36, 44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Пелиха Євгена Юрійовича (49000, АДРЕСА_2; індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради (49000, м.Дніпро, вул.Д.Яворницького,75; ідентифікаційний код 37454258) 41568,49грн. (сорок одна тисяча п'ятсот шістдесят вісім грн. 49 коп.) основної заборгованості; 2678,83грн. (дві тисячі шістсот сімдесят вісім грн. 83 коп.) пені; 1540,16грн. (одна тисяча п'ятсот сорок грн. 16 коп.) судового збору.
В решті позовних вимог відмовити.
Видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено
14.12.2017
Суддя І.В. Петренко