Справа: № 826/9575/16 Головуючий у 1-й інстанції: Мазур А.С. Суддя-доповідач: Ганечко О.М.
Іменем України
12 грудня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Ганечко О.М.,
суддів: Коротких А.Ю., Федотов І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Хрещатик» Костенка Ігоря Івановича на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.10.2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Хрещатик» Костенка Ігоря Івановича, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Хрещатик» Костенка Ігоря Івановича, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.10.2017 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано Наказ Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Хрещатик" Костенка Ігоря Івановича № 152 від 18.05.2016 року "Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів, операцій) за вкладними операціями" в частині застосування наслідків нікчемності правочину, а саме: транзакції (операції) з перерахування грошових коштів 01.04.2016 року з рахунку Публічного акціонерного товариства НВЦ "Борщагівський хіміко - фармацевтичний завод" на рахунок ОСОБА_3 НОМЕР_2 у сумі 195 000,00 грн. (сто дев'яносто п'ять тисяч гривень 00 копійок).
Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Хрещатик" Костенка Ігоря Івановича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зміни та доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, стосовно рахунків ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1), відкритих у Публічному акціонерному товаристві "Комерційний Банк "Хрещатик", у межах гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами.
В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволені позову в повному обсязі, посилаючись на незаконність, необ'єктивність, необґрунтованість рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального права.
У засідання учасники процесу не з'явилися, будучи належним чином повідомленими, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України.
Відповідно до ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41 КАС України, у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України - за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Як вбачається з матеріалів справи, 31 березня 2016 року між ОСОБА_3 (Позичальником) та Публічним акціонерним товариством НВЦ "Борщагівський хіміко - фармацевтичний завод" (Позикодавцем) укладено Договір позики, відповідно до умов якого Позикодавець зобов'язався надати Позичальнику безвідсоткову позику в сумі 195 000,00 грн., а Позичальник зобов'язався погасити Позикодавцю таку ж суму грошей, у строк, що вказаний в пункті 2.2 даного Договору (до 31.12.2017 року).
Пунктом 2.1. Договору, передбачено, що Позикодавець надає позику шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Позичальника протягом трьох днів з моменту підписання цього Договору. Реквізити банківського рахунку Позичальник повідомить Позикодавцю у письмовому вигляді після підписання цього Договору.
Відповідно до умов укладеного між ОСОБА_3 та ПАТ КБ "Хрещатик" Договору НОМЕР_3 банківського рахунку фізичної особи від 01.04.2016 року, Банк відкрив Клієнту поточний рахунок НОМЕР_3 в національній валюті відповідно до Інструкції "Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах" та зобов'язався належним чином виконувати комплексне обслуговування Клієнта відповідно до умов цього Договору та Тарифів ПАТ КБ "Хрещатик" по обслуговуванню фізичних осіб, а також забезпечити збереження коштів на рахунку Клієнта.
Крім того, у п. 10.1 Договору ,зазначено, що відшкодування коштів за вкладом гарантується Фондом гарантування вкладів фізичних осіб. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи проценти, нараховані на день початку процедури виведення Фондом Банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.
У відповідності до наданої суду копії платіжного доручення №38 від 01.04.2016 року, на поточний рахунок позивача № НОМЕР_4, відкритий у ПАТ КБ "Хрещатик" 01.04.2016 року з рахунку ПАТ НВЦ "БХФЗ" НОМЕР_5 перераховано 195 000,00 грн. з призначенням платежу: "Надання позики згідно договору б/н від 31.03.2016 р. Без ПДВ".
06 квітня 2016 року на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб опубліковано оголошення про те, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 05 квітня 2016 р. № 234 "Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "КОМЕРІЦІЙНИЙ БАНК "ХРЕЩАТИК" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 05 квітня 2016 р. № 463 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "КБ "ХРЕЩАТИК" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".
Згідно з даним рішенням розпочато процедуру виведення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "КОМЕРІЦІЙНИЙ БАНК "ХРЕЩАТИК" з ринку шляхом запровадженням в ньому тимчасової адміністрації строком на один місяць з 05 квітня 2016 р. до 04 травня 2016 р. включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ "КБ "ХРЕЩАТИК", визначені статтями 37-39 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Костенку Ігорю Івановичу строком на один місяць з 05 квітня 2016 р. до 04 травня 2016 р. включно.
Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийняла рішення від 21 квітня 2016 р. № 560 відповідно до якого продовжено строки тимчасової адміністрації в ПАТ "КБ "ХРЕЩАТИК" з 05 травня 2016 р. до 04 червня 2016 р. включно. Відповідно до даного рішення продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "КБ "ХРЕЩАТИК" Костенка Ігоря Івановича з 05 травня 2016 р. до 04 червня 2016 р. включно.
Позивач зазначає, що відповідно до Витягу з наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ КБ "Хрещатик" №152 від 18.05.2016 року, застосовано наслідки нікчемності операцій (транзакцій) по перерахуванню коштів з поточних рахунків юридичних та фізичних осіб на вкладні депозитні/поточні (карткові) рахунки інших фізичних осіб - клієнтів Банку, що є нікчемними з підстав, визначених п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Згідно з копією повідомлення про нікчемність правочинів від 24.05.2016 року № 41/3-12/2754 ОСОБА_3 повідомлено про нікчемність правочину згідно з п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а саме про нікчемність операції безготівкового перерахування грошових коштів 01.04.2016 року з рахунку ПАТ НВЦ "Борщагівський хіміко - фармацевтичний завод" на рахунок ОСОБА_3 НОМЕР_2 у сумі 195 000,00 грн., а також наголошено, що відповідно до ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 02 червня 2016 року № 46-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ХРЕЩАТИК" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 03 червня 2016 року № 913, "Про початок процедури ліквідації ПАТ "КБ "ХРЕЩАТИК" та делегування повноважень ліквідатора банку".
Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ХРЕЩАТИК" з 06 червня 2016 року до 05 червня 2018 року включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "КБ "ХРЕЩАТИК", визначені, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 521, 53 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", в тому числі з підписання всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту управління активами Костенку Ігорю Івановичу на два роки з 06 червня 2016 року до 05 червня 2018 року включно.
У зв'язку з прийняттям виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішення від 03 червня 2016 року № 913 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "КБ "ХРЕЩАТИК" та делегування повноважень ліквідатора банку", Фонд з 09 червня 2016 року розпочинає виплати коштів вкладникам даного банку.
В подальшому, строк здійснення виплат вкладникам ПАТ КБ "Хрещатик" з 21.07.2016 року було продовжено.
Позивач вважає протиправними рішення Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладами операціями ПАТ "КБ "Хрещатик", оформлене Протоколом від 17.05.2016 року в частині визнання операції з перерахування грошових коштів на рахунок позивача у розмірі 195 000,00 грн. 01.04.2016 року та рішення відповідача в частині застосування наслідків нікчемності вказаної операції, а також не включення його до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, оскільки такі дії та рішення суперечать вимогам Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та порушують право позивача на отримання гарантованої суми вкладу.
Нормативно-правовим актом, який регулює правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків, є Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з положеннями ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.
При цьому, вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам у строк, встановлений цим Законом.
У взаємозв'язку з наведеним, слід зазначити, що порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, визначений ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Так, уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Нарахування відсотків за вкладами припиняється в останній день перед початком процедури виведення Фондом банку з ринку (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - у день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку).
Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом трьох робочих днів (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - протягом 20 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує переліки вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 11 частини четвертої статті 26 цього Закону.
Пунктом 2 розділу IV Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 №14 (надалі - Положення №14) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 за №1548/21860 (тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), передбачено, що Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (з урахуванням обмежень, визначених уповноваженою особою Фонду відповідно до частини другої статті 38 Закону), за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр).
Протягом трьох робочих днів (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - протягом 20 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду Переліку.
Зі змісту повідомлення про нікчемність правочинів від 24.05.2016 № 41/3-12/2754 убачається, що з метою виявлення нікчемних правочинів Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «КБ «Хрещатик» було здійснено службову перевірку укладених правочинів, якою виявлено правочини (договори) укладені з порушенням чинного законодавства України та які є нікчемними, зокрема: операції безготівкового перерахування грошових коштів 01.04.2016 року з рахунку ПАТ НВЦ "Борщагівський хіміко - фармацевтичний завод" на рахунок ОСОБА_3 НОМЕР_2 у сумі 195 000,00 грн.
Вказано на підставу нікчемності правочину, передбачену п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»: банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.
Приписами ч. 2 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, з підстав укладення банком правочинів (у тому числі договорів), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку (п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).
Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
У відповідності до частин першої та четвертої статті 70 цього Кодексу, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Разом з тим, відповідачем, на якого покладено тягар доказування, не надано суду будь-яких належних та допустимих доказів, які б свідчили, що умови укладеного з позивачем правочину передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.
Крім того, частиною 1 ст. 203 ЦК України, передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Частинами 1 та 2 ст. 228 ЦК України, передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Крім того, ч. 3 ст. 228 ЦК України, встановлено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Для застосування санкцій, передбачених статтею 228 Цивільного кодексу України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків чи з метою неправомірного одержання з державного бюджету коштів шляхом відшкодування податку на додану вартість у разі його несплати контрагентами до бюджету.
Відповідного судового рішення щодо визнання транзакції (операції) щодо перерахування грошових коштів недійсною відповідачем надано не було.
З матеріалів справи вбачається, що 01 квітня 2016 року на поточний рахунок ОСОБА_3 надійшли грошові кошти у розмірі 195000,00 грн. з призначенням платежу: надання позики згідно договору позики б/н від 31.03.2016 року.
Переказ грошових коштів здійснено до запровадження тимчасової адміністрації, тобто до 05.04.2016 року.
Тобто, відповідачем не доведено наявність правових підстав для не включення ОСОБА_3 до переліку вкладників ПАТ КБ "Хрещатик", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду за транзакцією (операцією) щодо перерахування коштів на поточний рахунок позивача у розмір 195 000,00 грн. та не подання інформації про позивача до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Таким чином, рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ КБ "Хрещатик" Костенка І.І. (якого на момент розгляду справи вже було призначено Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ "Хрещатик") щодо застосування наслідків нікчемності правочину, а саме операції безготівкового перерахування грошових коштів 01.04.2016 року з рахунку ПАТ НВЦ "Борщагівський хіміко - фармацевтичний завод" на рахунок ОСОБА_3, оформлене Наказом №152 від 18.05.2016 року є протиправним та таким, що не ґрунтується на вимогах діючого законодавства України, а тому підлягає скасуванню.
Крім того, Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не встановлює обмежень в частині походження коштів вкладу, а саме, що вкладом повинні бути лише кошти, внесені безпосередньо вкладником та в статті 2 передбачає, що кошти, які надійшли для вкладника, вважаються вкладом.
Разом з тим, приписами п. 5 розділу ІІ Положення № 14 (у редакції, яка діє станом на момент розгляду справи судом), протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та доповнення до переліків, зокрема щодо переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду.
Враховуючи факт визнання рішення Уповноваженої особи протиправним, як наслідок, обираючи належний спосіб захисту прав та охоронюваних законом інтересів позивача, виходячи з положень ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, слід зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Хрещатик" Костенка Ігоря Івановича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зміни та доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, стосовно рахунків ОСОБА_3, відкритих у Публічному акціонерному товаристві "Комерційний Банк "Хрещатик", у межах гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами.
Стосовно позовних вимог ОСОБА_3 в частині визнання протиправним та скасування рішення Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладами операціями ПАТ "КБ "Хрещатик", що оформлене протоколом від 17 травня 2016 року в частині визнання нікчемного правочину "...операція безготівкового перерахування грошових коштів 01.04.2016 року з рахунку ПАТ НВЦ "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" на рахунок ОСОБА_3 НОМЕР_2 у сумі 195000,00 грн", колегія суддів погоджується про їх необґрунтованість, оскільки вказане рішення Комісії, оформлене Протоколом №10 від 17.05.2016 року, не створює для позивача ніяких прав та обов'язків, не породжує будь-яких правових наслідків для позивача, тому не може бути предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки не є правовим актом індивідуальної дії, тобто суд вважає, що належним та достатнім способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправним та скасування наказу уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "КБ "Хрещатик" Костенка І.І. від 18 травня 2016 року №152 в частині застосування наслідків нікчемності до спірної операції.
Крім того, спірні правовідносини виникли після відкликання банківської ліцензії та вирішення ліквідувати Публічне акціонерне товариство КБ "Хрещатик", тобто після 05.04.2016 року.
Стосовно правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постановах від 16.02.2016 у справі №21-4846а15 та від 15.06.2016 у справі №826/20410/14, щодо того, що на спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, не поширюється юрисдикція адміністративних судів, колегія суддів зазначає наступне.
Так, згідно з ч. 1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятий за результатами розгляду справи з підстав, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.
Висновок Верховного Суду України у вище вказаних постановах зводиться до того, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на вище зазначені спірні правовідносини, які регулюються нормами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 №2343-XII (надалі - Закон №2343-XII), а тому спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, належить вирішувати у порядку, визначеному нормами Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України).
Нормами Закону №2343-XII, визначено умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону №2343-XII, банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.
Неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через відновлення його платоспроможності.
Тобто, нормами Закону №2343-XII, регулюються відносини щодо відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, які вирішуються у порядку, визначеному нормами ГПК України.
Згідно з ч. 3 ст. 2 Закону №2343-XII, законодавство про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом при розгляді судом справи про визнання неплатоспроможним (банкрутом) банку застосовується з урахуванням норм законодавства про банки і банківську діяльність.
У даній справі вирішуються спірні правовідносини у рамках норм Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Системний аналіз вище викладених норм Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» дає суду підстави дійти до висновку, що, у даному випадку, ліквідаційна процедура, яка застосовується при ліквідації банку у силу відмінного правового регулювання, відрізняється від процедури, передбаченої нормами Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Зокрема, відповідно до ст. 7 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», порядок ліквідації банкрута здійснюється шляхом застосування судових процедур банкрутства.
Тобто, необхідною умовою для застосування до спірних правовідносин у частині задоволення кредиторських вимог у рамках норм Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є безпосередня наявність порушення справи про банкрутство у господарському суді.
У даному випадку, ліквідація банку здійснюється на підставі постанови Правління Національного банку України у рамках норм Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», якими не передбачено порушення справи про банкрутство у господарському суді, а тому, у даному випадку, норми Закону №2343-XII до спірних правовідносин не застосовуються.
Крім того, згідно з п. 17 ч. 1 ст. 2, ч.ч. 1, 2 ст. 3, ч. 1 ст. 34, ч. 8 ст. 36, ч. 1 ст. 54 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.
Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні.
Дія Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» на банки не поширюється.
Рішення, що приймаються відповідно до цього Закону Національним банком України, Фондом, працівниками Фонду, що виконують функції, передбачені цим Законом, у тому числі у процесі здійснення тимчасової адміністрації, ліквідації банку, виконання плану врегулювання, можуть бути оскаржені до суду.
Отже, оскільки Фонд є державною спеціалізованою установою, яка виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, а уповноважена особа Фонду виконує від імені Фонду делеговані останнім повноваження щодо ліквідації банку та гарантування вкладів фізичних осіб, тому спори, які виникають у цих правовідносинах, є публічно-правовими та підлягають вирішенню за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» від 20.05.2013 №8.
За таких обставин, апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у її задоволенні необхідно відмовити, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Хрещатик» Костенка Ігоря Івановича - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.10.2017 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя: О.М. Ганечко
Судді: І.В. Федотов
А.Ю. Коротких