Справа 693/208/17
2/693/277/17
15.11.2017 року м. Жашків
Жашківський районний суд Черкаської області
в складі: головуючого судді - Шимчика Р.В.,
при секретареві - Піддубняк О.А.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,
30 жоватня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою про забезпечення позову у цивільній справі за його позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Автобастіон» та ОСОБА_2 про додаткове відшкодування збитків, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідач у справі являється власником транспортного засобу «DAF XF 95.430» д.н.з. НОМЕР_1, який під керуванням ОСОБА_2 здійснив дорожньо-транспортну пригоду.
В обгрунтування своєї заяви вказує, що йому стало відомо про те, що ТОВ «Автобастіон» переоформлює свою власність на інше підприємство, а тому виникає велика вирогідність того, що завдану матеріальну шкоду не буде відшкодована.
В зв'язку з цим, вказані дії можуть зробити у майбутньому неможливим виконання рішення суду у цій справі.
Відповідно до ст.151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Із змісту ч.1 ст. 152 ЦПК України вбачається, що накладення арешту на майно відповідача допускається лише за умови, що майно належить відповідачу, та є необхідність саме у цьому виді забезпечення позову.
У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
При цьому, позивач у своїй заяві не вказує, власником якого майна являються відповідачі, і не конкретизує, на яке саме майно необхідно накласти арешт та яка його вартість, що враховується при визначенні співрозмірності заявлених позивачем вимог з вартістю майна, на яке необхідно накласти арешт. Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову, але в поданій заяві вони відсутні, як і будь-які докази необхідності забезпечення позову, що унеможливлює накладення арешту на все майно відповідачів.
Крім того, того слід враховувати, що даний вид забезпечення позову може перешкоджати господарській діяльності юридичної та фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.
Відповідно до п. 4 Постанови пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має
з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги не тільки інтереси позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Згідно до ч. 1 ст. 64 ЦПК України, письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.
Отже, оцінюючи вказані в заяві про забезпечення позову обставини, суд вважає заяву необгрунтованою і не вбачає підстав для її задоволення, оскільки позивачем не надано достатніх доказів стосовно інформації про переоформлення відповідачем ТОВ «Автобастіон» свого майна на інше підприємство, та не надано відомостей про конкретне майно відповідачів, які необхідні для забезпечення позову.
Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви про забезпеченні позову слід відмовити.
На підставі вищевикладеного та керуючись п. 4 Постанови пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», ст.ст. 60 ч. 1, 64 ч. 1, 151 - 153 ЦПК України,
ОСОБА_1 в задоволенні заяви про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня винесення ухвали апеляційної скарги.
Головуючий: Роман Васильович Шимчик