07 грудня 2017 року м. Київ справа № 800/563/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Усенко Є.А., ознайомившись з матеріалами позовної заяви громадянина ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про зобов'язання вчинити певні дії,
Громадянин ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Вищої ради правосуддя, у якому просить зобов'язати Вищу раду правосуддя вчинити надати йому відповідь на його заяву від 10.10.2017р.
Відповідно до пункту 4 частини 1 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС) у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Частиною 2 цієї статті встановлено, що на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.
Позовна заява не відповідає вищевказаним нормам, оскільки не містить викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; докази звернення позивача до Вищої ради правосуддя із заявою від 10.10.2017р. до позовної заяви не додані, так само як і пояснення позивача щодо причини ненадання таких доказів.
Частиною третьою ст. 106 КАС України встановлено, що до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову субєктом владних повноважень. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
До позовної заяви не додані її копія та документ про сплату судового збору.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою встановлена ставка 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У позовній заяві громадянин ОСОБА_1 просить суд звільнити його від сплати судового збору, посилаючись на пункт 17 частини 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Згідно з цим пунктом від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк та до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, а також особи, взяті під варту, - у справах, пов'язаних із питаннями, які вирішуються судом під час виконання вироку відповідно до статті 537 Кримінального процесуального кодексу України, у разі відсутності на їхніх особових рахунках коштів, достатніх для сплати судового збору.
Громадянин ОСОБА_1 не надав доказів того, що на нього поширюється пільга щодо сплати судового збору, встановлена нормами ст.5 Закону України «Про судовий збір», зокрема нормою пункту 17 частини 1 цієї статті.
Відповідно до частини 1 ст. 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.
Керуючись частиною 1 статті 108, статтею 165 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву громадянина ОСОБА_1 залишити без руху.
Встановити ОСОБА_1 строк до 09.01.2018р. для усунення вище зазначених недоліків позовної заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття і не підлягає перегляду.
Суддя (підпис) Є.А. Усенко