19 січня 2017 року м. Київ К/800/26951/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Усенко Є.А., розглянувши
касаційну скаргу Державної фіскальної служба України (далі - ДФС)
на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 09.06.2016
та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2016
у справі № 817/187/16
за позовом Кузнецовського міського комунального підприємства
до Державної фіскальної служба України,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Державна казначейська служба України
про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.10.2016 касаційна скарга ДФС була залишена без руху з тих підстав, що подана з порушенням частини 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України: до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору, а клопотання про звільнення від сплати судового збору не може бути визнано обґрунтованим з огляду на не підтвердження обставин, наведених в клопотанні, належними доказами. Цією ж ухвалою встановлений строк для усунення недоліків касаційної скарги терміном 30 днів з дня отримання копії ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
В межах строку, встановленого для виправлення вказаних недоліків, відповідач надав клопотання про продовження цього строку до отримання платіжного доручення від Державної казначейської служби про сплату судового збору.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.12.2016 клопотання ДФС задоволено та продовжено строк для усунення недоліків касаційної скарги.
Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення (штрихкодовий ідентифікатор 01029184474200) ухвала про залишення касаційної скарги без руху отримана уповноваженим представником 30.12.2016, що підтверджено розпискою у вказаному повідомленні.
На дату постановлення цієї ухвали ДФС не виконані вимоги ухвали Вищого адміністративного суду України, клопотання про продовження процесуального строку на усунення недоліку касаційної скарги, так само, як і клопотання про звільнення від сплати судового збору, відстрочення (розстрочення) сплати судового збору ДФС України не заявлено.
Відповідно до частини 3 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України.
Пунктом 1 частини 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
Копія ухвали про повернення касаційної скарги або про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направляються особі, яка подавала касаційну скаргу, а касаційна скарга залишається у суді касаційної інстанції (частина 6 статті 214 цього ж Кодексу).
Керуючись пункт 1 частини 3 статті 108, статті 160, частин 3, 5, 6 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Державної фіскальної служба України на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 09.06.2016 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2016 у справі № 817/187/16 повернути.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з доданими до скарги матеріалами направити Державній фіскальній службі України, а касаційну скаргу залишити у суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку та з підстав, визначених статтями 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя
Вищого адміністративного
суду України Є.А. Усенко