08 грудня 2017 року м. Київ К/800/40885/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Штульман І.В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1, як представника Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 липня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень, -
За правилами частини 2 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності перешкод для відкриття касаційного провадження суддя-доповідач постановляє про це ухвалу.
У відповідності до частини 4 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або її представником, який подає оформлений належним чином документ про свої повноваження.
За змістом частини 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, на підтвердження своїх повноважень ОСОБА_1 надала до суду касаційної інстанції копію довіреності, виданої 6 липня 2017 року, яка не завірена належним чином.
Разом з тим, до касаційної скарги не додано документа про сплату судового збору (Отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, Банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, Код банку отримувача (МФО): 820019, Рахунок отримувача: 31210255700007, Код класифікації доходів бюджету: 22030105 «Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075)», Призначення платежу: *;101; _________ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вищий адміністративний суд України (назва суду, де розглядається справа)) в розмірах ставок цього збору, передбачених Законом України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VІ.
У відповідності до підпункту 3 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 цього Закону (в редакції, чинній на час звернення до суду з позовом, - жовтень 2015 року) визначено, що при поданні до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано, зокрема, юридичною особою, ставка судового збору встановлювалася у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати, а при поданні такого позову юридичною особою немайнового характеру необхідно було сплатити 1 розмір мінімальної заробітної плати, що становила станом на 1 січня 2015 року 1218 гривень.
Порядок сплати судового збору передбачений статтею 6 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Аналогічна позиція викладена у статті 8 Закону України «Про судовий збір».
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у них коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення суб'єкта владних повноважень від сплати цього збору, відстрочення чи розстрочення такої сплати.
Вищий адміністративний суд України за наявними матеріалами касаційної скарги не знаходить підстав для звільнення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від сплати судового збору, відстрочення чи розстрочення сплати нею цього збору, оскільки наведені у клопотанні аргументи не підтверджені належними доказами та не свідчать про такий майновий стан, за якого заявник позбавлений можливості сплатити вказані кошти. Відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення від законодавчо встановленого обов'язку зі сплати судового збору.
За таких обставин касаційну скаргу необхідно залишити без руху і надати заявникові термін для виправлення зазначених недоліків.
У випадку невиправлення недоліків касаційна скарга буде повернута.
На підставі викладеного, керуючись статтями 108, 213 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити Державній податковій інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві у звільненні від сплати судового збору, відстроченні чи розстроченні сплати нею цього збору за подання зазначеної касаційної скарги.
Касаційну скаргу ОСОБА_1, як представника Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 липня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень - залишити без руху та встановити строк для усунення зазначених в мотивувальній частині даної ухвали недоліків до 29 грудня 2017 року.
Роз'яснити, що невиконання вимог статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для повернення касаційної скарги заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого
адміністративного суду України І.В.Штульман