15 листопада 2017 року м. Київ К/800/29425/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача: Усенко Є.А.,
суддів: Веденяпіна О.А., Приходько І.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Коростишівської об'єднаної державної податкової інспекції
Головного управління Міндоходів у Житомирській області (ОДПІ)
на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 20.02.2014
та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2014
у справі № 806/8209/13-а Житомирського окружного адміністративного суду
за позовом Приватного підприємства (ПП) «Полісся»
до Коростишівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 20.02.2014, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2014, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 25.10.2013 № 0000602200.
У касаційній скарзі ОДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Позивач не реалізував процесуальне право подати заперечення проти касаційної скарги.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Фактичною підставою для збільшення у податковому обліку позивача суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті позапланової виїзної перевірки від 19.07.2013 за № 25/22/30793233. Згідно з висновками акту від 19.07.2013 за № 25/22/30793233 позивач порушив норми пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ: завищив податковий кредит у податковому обліку за жовтень та грудень 2012 року, за січень та лютий 2013 року на суму 1493368,00 грн. за нікчемним договором від 06.01.2012 № 06/01 з ПП «ВАФ-Орбіта» щодо поставки основних засобів та товарів (розкидувач мінеральних добрив «AGREX MAXI», система паралельного керування, селітра вапнякова-аміачна-(б/б), суперагро 15-15-15, пневматично-стернева сівалка «СН 8186 CDF», трактор «Case Steiger 500», трактор «Casе MX340*», трактор «Casе MX340**», оприскувач «John Deere 4710»), у результаті чого занизив ПДВ за вересень 2010 року на 26500,00 грн. та за травень 2012 року на 1574672,00 грн.
Висновок про нікчемність правочину позивача із ПП «ВАФ-Орбіта» обґрунтовано відсутністю підтверджуючих факт транспортування товарів подорожніх листів, наявність порушень в оформленні товарно-транспортних накладних, як-от: зазначення в них вантажовідправником ТОВ «ТД «Агроальянс», а вантажоодержувачем ПП «ВАФ-Орбіта», пункту навантаження - м. Дніпропетровськ, м. Київ, м. Умань, тоді як ПП «ВАФ-Орбіта» зареєстровано в м. Запоріжжя; не вказано спосіб навантаження, час прибуття/вибуття вантажу, вартість вантажу, відсутні прізвище та підпис особи, яка отримала вантаж.
За наслідками перевірки ОДПІ стосовно позивача прийняті податкові повідомлення-рішення форми "Р" від 06.08.2013: № 0000752200, яким збільшено Підприємству суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 1493368 грн. за основним платежем та 373342 грн. штрафних (фінансових) санкцій; № 0000602200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 82219 грн. за основним платежем та 10450 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
За результатами адміністративного оскарження вказаних вище податкових повідомлень-рішень контролюючим органом прийняте податкове повідомлення-рішення від 25.10.2013 №0000602200, яким збільшено розмір податкового зобов'язання з податку на додану вартість на 1574672,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 383563,00 грн.
У судовому процесі встановлено, що за наслідками поставки ПП «ВАФ-Орбіта» позивачу основних засобів (техніки сільськогосподарського призначення) та товарів на адресу позивача виписані податкові накладні, на підставі яких позивач сформував податковий кредит із ПДВ за вказані вище податкові періоди.
Згідно з підпунктом «а» пункту 198.1 ст. 198 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі, в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Пунктом 198.3 цієї статті встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (в редакції до внесення змін Законом України від 04.07.2013 № 408-VІ).
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (підпункт 198.6 цієї статті).
При цьому законодавцем презумується реальність оподатковуваних операцій та витрат платника податку, достовірність документів податкового обліку.
За змістом наведених норм право платника податків на збільшення витрат та податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником - платником податку, митною декларацією (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 ПК) суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг).
Заперечуючи проти позову та обґрунтовуючи правомірність збільшення у податковому обліку позивача суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, ОДПІ посилається на безпідставне формування позивачем податкового кредиту за нікчемними операціями із поставки від ПП «ВАФ-Орбіта» основних засобів та товару, з огляду на відсутність у цього постачальника подорожніх листів та неналежне оформлення товарно-транспортних накладних. При цьому контролюючий орган посилається на те, що поставка відбулась в період часу, коли позивач не був зареєстрований платником ПДВ. Разом з тим, як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, податкові накладні були виписані на адресу Підприємства у період з 07.06.2012 по 18.06.2012, в той час, як позивач вже мав статус платника ПДВ з 01.06.2012, оплату за податковими накладними здійснено у четвертому кварталі 2012 року
Суди попередніх інстанцій на підставі оцінки доказів, приєднаних до справи, а саме: завірених копій податкових накладних, видаткових накладних, платіжних доручень, товарно-транспортних накладних, - за відсутності доказів з боку контролюючого органу, які б беззаперечно підтверджували безтоварність господарських операцій з поставки позивачу від ПП «ВАФ-Орбіта» основних засобів та товару, зробили юридично правильний висновок про недоведеність з боку відповідача на виконання процесуального обов'язку, встановленого нормою частини другої ст. 71 КАС України, правомірності збільшення у податковому обліку позивача суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість. Оцінка доказів судами зроблена з дотриманням норм ст. 86 КАС України.
Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.
Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України
Касаційну скаргу Коростишівської об'єднаної державної податкової інспекції
Головного управління Міндоходів у Житомирській області залишити без задоволення.
Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 20.02.2014 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2014 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: ПідписЄ.А. Усенко
Судді: підписО.А. Веденяпін
підпис І.В. Приходько