10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Жуковська Л.А.
Суддя-доповідач:Моніч Б.С.
іменем України
"11" грудня 2017 р. Справа № 817/1554/16
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Моніча Б.С.
суддів: Мацького Є.М.
Шидловського В.Б.,
за участю секретаря судового засідання Кошиль О.Ю.,
сторін та їх представників:
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "15" серпня 2017 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області третя особа: Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,-
У жовтні 2016 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк", в якому просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.10.2015 року №0016181703.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області від 09.10.2015 №0016181703.
Присуджено на користь позивача ОСОБА_3 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області судовий збір у розмірі 657 (шістсот п'ятдесят сім) грн. 22 коп.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Дубенська об'єднана державної податкова інспекція Головного управління ДФС у Рівненській області звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Розглянувши справу в межах, визначених ст.195 КАС України, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку щодо отримання доходу у вигляді додаткового блага громадянкою ОСОБА_3 за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року.
Результати перевірки оформлено актом від 24.09.2015 року № 195/17/НОМЕР_1 (а.с.11-20).
Актом перевірки встановлено порушення позивачем пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16, пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49, абз. "в" п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України - неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2014 рік (термін подання до 01.05.2015 року), а також пп. "д" п. 164.2.17 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу України - невіднесення до об'єкту оподаткування податку на доходи фізичних осіб за 2014 рік коштів в загальній сумі 53 377,80 грн., внаслідок невключення до його складу доходів отриманих у вигляді додаткового блага у зв'язку з прощенням кредитної заборгованості на підставі договору від 20.08.2009 року №CL109620.
На підставі акту від 24.09.2015 року № 195/17/НОМЕР_1 контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.10.2015 №0016181703 про збільшення платнику податків грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 66722, 25 грн., в тому числі 53377,80 грн. за основним платежем та 12344,45 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.10).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що прощена сума заборгованості не є доходом платника податків у розумінні ПК України, який підлягає оподаткуванню, а тому не включення цієї суми до річної декларації, є правомірним.
Колегія суддів погоджується із вказаним висновком, виходячи з наступного.
За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 16.1.3. статті 16 Податкового кодексу України встановлено обов'язок платника податків подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Згідно підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом VI цього Кодексу.
Абзацом "в" п. 176.1 ст. 176 даного кодексу передбачений обов'язок платника податків подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов'язковим.
Відповідно до пп.14.1.54 Податкового кодексу України доходом з джерелом його походження з України є будь-який дохід, отриманий резидентом або нерезидентом, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України, її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
Відповідно до пп.14.1.54 Податкового кодексу України доходом з джерелом його походження з України є будь-який дохід, отриманий резидентом або нерезидентом, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України, її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
Згідно з п.162.1 ст.162 Податкового кодексу України платниками податку з доходів фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.
Відповідно до п.163.1 ст.163 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
За змістом п.164.1 ст.164 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця (пп.164.1.2 п.164.1 ст.164 Податкового кодексу України).
Види доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначені п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України.
Відповідно до пп. "д" пункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час спірних правовідносин) встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку-боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.
Згідно з підпунктом "б" цього ж підпункту, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім відсотків, отриманих від боржника внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов'язання.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновків, що обов'язок включення анульованих (прощених) кредитором сум боргу до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку як додаткового блага виникає в тому разі, якщо такі суми відповідають ознакам доходів у значенні, в якому вони наведені у Податковому кодексі України.
За визначенням пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).
Відповідно до п.п.14.1.56 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.
Додаткові блага у розумінні податкового законодавства відносяться до доходів загалом, зокрема, ними є матеріальні та нематеріальні цінності, кошти та інші активи, які безпосередньо отримані платником податку та які збільшують загальний майновий стан цього платника і забезпечують приріст його активів у тій чи іншій формі.
Таким чином, основною ознакою доходу платника податку є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формі, а тому прощена (анульована) сума заборгованості може вважатися доходом боржника лише у випадку фактичного отримання боржником такої суми.
Крім того, частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно зі статтею 605 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що додаткове благо визначається як доход у разі приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Грошова сума, яка надана в кредит, підлягає поверненню, тому сама по собі ця сума не збільшує доход платника податку. Водночас, в разі коли відпадуть встановлені законом та/або договором підстави для витребування кредитором у боржника грошової суми, наданої на умовах повернення, у платника податку - боржника виникає приріст фінансових показників за рахунок суми, взятої в борг.
Таким чином, сума кредиту, прощена (анульована) банком, збільшує дохід платника податку і включається до його оподатковуваного доходу.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, та встановлено судом першої інстанції, що 06.03.2008 року між ВАТ "Універсал Банк", правонаступником якого є ПАТ "Універсал Банк" та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №CL23572, за яким позивач отримала кредит на споживчі потреби в розмірі 6315 доларів США терміном до 25.02.2013 року (а.с.62-66).
Рішенням Радивилівського районного суду Рівненської області від 20.05.2010 року з ОСОБА_3 стягнуто на користь ПАТ "Універсал Банк" заборгованість за кредитним договором в сумі 58415,96 грн. та вирішено питання щодо відшкодування судових витрат (а.с. 21-23).
Згідно вказаного судового рішення, станом на 09.12.2009 року загальна сума боргу за кредитним договором №CL23572 від 06.03.2008 року становить 58415,96 грн., з яких: 5339,39 грн. - прострочена заборгованість по кредиту, 39809,04 грн. - сума дострокового стягнення кредиту, 11305, 73 грн. - відсотки, 1961,79 грн. - підвищені відсотки.
Листом від 04.09.2015 року №2431 ПАТ "Універсал Банк" у відповідь на запит Радивилівського відділення Дубенської ОДПІ ГУ ДФС у Рівненській області від 26.08.2015 року №613/17-418 надало відомості про виплату доходу протягом 2014 року ОСОБА_3 у сумі 315336,49 грн., у зв'язку з анулюванням їй боргу за кредитним договором від 20.08.2009 № CL109620 (а.с.43).
Згідно акту від 23.10.2014 року про припинення зобов'язань за договором від 20.08.2009 року №CL109620 станом на 23.10.2014 року загальний розмір заборгованості позивачки ОСОБА_3 перед кредитором ПАТ "Універсал Банк" становить 24349,39 дол. США. Зазначено, що з моменту підписання даного акту вказана заборгованість вважається погашеною повністю шляхом прощення кредитором такої заборгованості (а.с. 67).
Даний акт про припинення зобов'язань зазначений як Додаток №2 до договору кредиту від 20.08.2009 року №CL109620 в сумі 24349,39 доларів США.
Однак як вірно вказано судом першої інстанції , жодних доказів укладення саме такого договору кредиту від 20.08.2009 року №CL109620 між позивачкою та ПАТ "Універсал Банк" суду не надано ні суду попередньої інстанції ні суду апеляційної інстанції.
Разом з цим, матеріали справи містять довідку ПАТ "Універсал Банк", згідно якої, з позивачем було укладено договір від 06.03.2009 року №CL23572, який припинено за взаємною згодою сторін 23.10.2014 року. Проте в акті припинення банком невірно зазначено реквізити договору, що припиняється - "20.08.2009 року №CL109620", що є технічною помилкою (а.с. 176).
В свою чергу рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 01.08.2016 року по справі №756/1336/15-ц (відомості про набрання яким законної сили станом на час розгляду справи відсутні), за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк", Радивилівського відділення Дубенської об'єднаної податкової інспекції, Дубенської об'єднаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання дій неправомірними, визнання правочину удаваним, визнання правочину укладеним про припинення кредитного зобов'язання, встановлено, що сторони взагалі не укладали договір № CL109620 від 20.08..2009 року, а тому враховуючи неукладеність самого договору відповідно не можуть припинятися і будь-які зобов'язання по ньому (а.с. 68-72).
Отже судом першої інстанціях вірно вказано, що оскільки і в акті про припинення зобов'язань від 23.10.2014 року, і в листі від 04.09.2015 року №2431 надісланому ПАТ "Універсал Банк" у відповідь на запит Радивилівського відділення Дубенської ОДПІ ГУ ДФС у Рівненській області від 26.08.2015 року №613/17-418, і в акті перевірки 24.09.2015 року № 195/17/НОМЕР_1, вказано, що позивачу було анульовано (припинено) борг за кредитним договором від 20.08.2009 № CL109620, існування якого не знаходить свого підтвердження наявними у матеріалах справи доказами, то і анулювання (прощення) суми заборгованості за таким договором кредиту є неможливим.
Відтак, прощена сума заборгованості не відповідає критеріям доходів у вигляді додаткового блага в розумінні пп. "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, так як фактично отримана позивачем не була, а тому і не могла враховуватись при визначенні об'єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб.
Таким чином колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що урахуванням вищенаведеного, позовні вимоги знаходять своє підтвердження достатніми належними і допустимими доказами та підлягають до задоволення повністю, а оспорюване податкове повідомлення-рішення від 09.10.2015 року №0016181703 є неправомірним та підлягає скасуванню.
Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області залишити без задоволення, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "15" серпня 2017 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Б.С. Моніч
судді: Є.М. Мацький
В.Б. Шидловський
Повний текст cудового рішення виготовлено "13" грудня 2017 р.