01 листопада 2017 року м. Київ К/800/35840/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача: Усенко Є.А.,
суддів: Веденяпіна О.А., Юрченко В.П.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Сторожинецькому районі Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області
на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 07.05.2014
та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12.06.2014
у справі № 824/1750/14-а Чернівецького окружного адміністративного суду
за позовом Підприємства «Буковинський млин» громадської організації «Буковинський центр інформаційно-правового захисту інвалідів»
до Державної податкової інспекції у Сторожинецькому районі Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області (ДПІ)
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 07.05.2014, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12.06.2014, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 06.11.2012 № 0000502300. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати у розмірі 487,20 грн.
У касаційній скарзі ДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Позивач не реалізував процесуальне право подати заперечення проти касаційної скарги.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Фактичною підставою для зменшення у податковому обліку позивача від'ємного значення суми ПДВ згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті позапланової виїзної перевірки від 26.10.2012 за № 308/22/34865615 з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період часу з 01.01.2010 по 30.06.2012. Згідно з висновками акту від 26.10.2012 за № 308/22/34865615 позивач порушив, зокрема, норми підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпунктів 7.7.1, 7.7.2, 7.7.3, 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР: завищив податковий кредит на 481042,00 грн. за вересень 2010 року, включивши до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість, сплачену у складі вартості борошномельної установки «AGREX»модель AGS6-1 DB/1000 та лінії пакування борошна, придбаних на підставі договору від 26.12.2008 № 4 у ПП «Лев-АС» за бюджетні кошти, надані як сума капітального трансферту Чернівецькому обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів, у результаті чого позивач завищив від'ємне значення ПДВ на 481042,00 грн. за вересень 2010 року.
За наслідками перевірки ДПІ стосовно позивача прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.11.2012 № 0000502300 про зменшення розмір від'ємного значення податку на додану вартість на 481042,00 грн.
У судовому процесі встановлено, що між Підприємством «Буковинський млин» ГО «Буковинський центр інформаційно-правового захисту інвалідів» та ПП «Лев-АС» укладено договір купівлі-продажу від 26.12.2008 № 4 машин для переробки сільгосппродукції (борошномельної установки та лінії пакування борошна) на загальну суму 5860000,00 грн.
З метою дофінансування технічного переоснащення виробництва між позивачем та Чернівецьким обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів укладено договір від 09.08.2010 № 31С про надання фінансової допомоги на технічне переоснащення виробництва з метою створення додаткових робочих місць для інвалідів, на підставі чого на рахунок позивача перераховано 2886250,00 грн., виділені згідно з рішенням Комісії з питань діяльності громадських організацій інвалідів (протокол від 16.07.2010 № 3) за рахунок коштів державного бюджету, отриманих як капітальний трансфер. Платіжним дорученням від 06.09.2010 № 1 позивач перерахував ПП «Лев-Ас» 2886250,00 грн., в тому числі ПДВ 481042,00 грн. за обладнання. ПП «Лев-Ас» за видатковими накладними від 02.12.2010 та від 23.12.2010 поставило позивачу обладнання (частину борошномельної установки) вартістю 2886250,00 грн., в тому числі ПДВ 481042,00 грн., виписало податкову накладну № 7 від 07.09.2010 на цю поставку.
Обґрунтовуючи висновок про протиправне включення позивачем до складу податкового кредиту ПДВ у сумі 481042,00 грн., контролюючий орган виходив з того, що позивач не мав права на податковий кредит у зв'язку із тим, що джерелом грошових коштів, за які позивачем придбано обладнання, є бюджетні капітальні трансферти цільового призначення, перераховані із бюджету з метою реалізації програми соціально-економічного розвитку.
Відповідно до Роз'яснень щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету та Роз'яснень щодо застосування класифікації кредитування бюджету, затверджених наказом Державного казначейства України від 04.11.2004 № 194, капітальними трансфертами є невідплатні односторонні платежі органів управління, які не призводять до виникнення або погашення фінансових вимог. Вони передбачені на придбання капітальних активів, компенсації втрат, пов'язаних з пошкодженням основного капіталу, або збільшення капіталу отримувачів. Капітальними трансфертами вважаються невідплатні, безповоротні платежі, які мають одноразовий і нерегулярний характер як для донора, так і для отримувача (бенефіціара). Кошти, що виділяються з Державного бюджету як капітальні трансферти, мають цільове призначення.
Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Згідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР) (абзац перший підпункту 7.4.5 пункту 7.4 цієї статті).
Суди попередніх інстанцій на підставі оцінки доказів, приєднаних до справи, а саме: належно завірених копій податкової накладної, видаткових накладних, платіжного доручення, номера і дати виписування яких зазначено вище, - за відсутності доказів з боку контролюючого органу, які б беззаперечно підтверджували неправомірне включення позивачем до складу податкового кредиту ПДВ в сумі 481042,00 грн., зробили юридично правильний висновок про недоведеність з боку ДПІ на виконання процесуального обов'язку, встановленого нормою частини другої ст. 71 КАС України, правомірності зменшення у податковому обліку позивача розміру від'ємного значення суми ПДВ.
Оцінка доказів судами першої та апеляційної інстанцій зроблена з дотриманням норм ст. 86 КАС України.
Доводи, наведені в касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.
Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Сторожинецькому районі Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області залишити без задоволення.
Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 07.05.2014 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12.06.2014 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: ПідписЄ.А. Усенко
Судді: підписО.А. Веденяпін
підпис В.П. Юрченко