28 листопада 2017 року м. Київ К/800/39178/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Усенко Є.А., розглянувши касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві)
на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.08.2017
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2017
у справі № 826/1398/17 Окружного адміністративного суду м. Києва
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбуд Інвест»
до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві
про скасування податкових повідомлень-рішень,
ГУ ДФС у м. Києві 23.11.2017 (згідно зі штампом вхідної кореспонденції суду) звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.08.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2017 у справі № 826/1398/17.
Касаційна скарга підлягає залишенню без руху, як така, що подана без дотримання вимог частини 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору за подання касаційної скарги, а клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги до ухвалення судового рішення у справі не містить обґрунтованих підстав для його задоволення.
Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 № 484-VIII (редакція діє з 01.09.2015), ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду встановлена у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. Інших правил обчислення суми судового збору, яка підлягає сплаті при поданні касаційної скарги на судове рішення у адміністративній справі, в тому числі, на судове рішення про часткове задоволення позову, чинні норми вітчизняного законодавства не встановлюють.
При поданні позовної заяви, за якою відкрито провадження у справі № 826/1398/17, до суду першої інстанції (позов майнового характеру, березень 2017 року) ставка судового збору складала 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судовий збір за подання позову складає 354239,64 грн. (загальна сума, щодо якої винесено податкові повідомлення-рішення, які ТОВ «Укрбуд Інвест» оскаржує в суді, складає 23615976,00 грн.), а за подання касаційної скарги - 425087,55 грн. (354239,64 х 1,2).
Процесуальна правоздатність особи визначається нормами процесуального права, які діють на дату існування певної події чи вчинення дії, з якими пов'язано виникнення процесуального права чи обов'язку.
Відповідно до частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Особа, яка вважає, що в неї існують перешкоди для доступу до правосуддя через неможливість сплатити судовий збір з певних причин, може подати до суду відповідне клопотання з обґрунтуванням доводів про наявність таких перешкод та підтвердженням цих доводів відповідними доказами.
В обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору ГУ ДФС у м. Києві не надає доказів, які підтверджують існування перешкоди для доступу до правосуддя (зокрема, про відсутність бюджетного фінансування на сплату судового збору згідно з кошторисом витрат, затвердженим для ГУ ДФС у м. Києві на 2017 рік в розрізі календарних місяців; довідки територіального органу ДКС України щодо фактичного стану фінансування видатків на сплату судового збору; виписки з казначейського рахунку, тощо), відповідач не надав, що унеможливлює зробити висновок про наявність підстав для відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Відповідно до частини 3 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.
Роз'яснити, що відповідно до статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга буде повернута та вважатись неподаною в разі якщо недолік касаційної скарги не буде усунений впродовж зазначеного строку або не буде заявлено клопотання про продовження цього строку.
Керуючись частиною 1 статті 108, статтею 165, частиною 5 статті 213, частиною 3 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.08.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2017 у справі № 826/1398/17 залишити без руху, надавши строк для усунення вищевказаного недоліку касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Ухвала перегляду Верховним Судом України не підлягає.
Суддя
Вищого адміністративного
суду України Є.А. Усенко