28 листопада 2017 року м. Київ К/800/39285/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Усенко Є.А., розглянувши касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області (далі - ГУ ДФС у Волинській області)
на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 18.05.2017
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2017
у справі № 803/497/17 Волинського окружного адміністративного суду
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кромберг енд Шуберт Україна ЛУ»
до Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень щодо збільшення грошових зобов'язань з податку на додану вартість та ввізного мита,
ГУ ДФС у Волинській області 22.11.2017 (згідно зі штампом на поштовому конверті) звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 18.05.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2017 у справі № 803/497/17.
Відповідно до частини 2 статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Звернувшись 22.11.2017 із касаційною скаргою та заявивши клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, ГУ ДФС у Волинській області посилається на те, що первісно подану в установлений наведеною процесуальною нормою строк касаційну скаргу було повернуто ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.09.2017 на підставі пункту 1 частини 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку із сплатою судового збору не у повному розмірі. При цьому відповідач зазначає, що відсутність коштів на рахунках ГУ ДФС у Волинській області об'єктивно виключило можливість сплатити судовий збір під час подання первісної касаційної скарги, а можливість реалізувати право на повторне звернення із касаційною скаргою виникла лише після того, як з бюджету були виділені кошти на сплату судового збору.
Перевіривши доводи вказаного клопотання, суддя-доповідач дійшов висновку про його обґрунтованість з огляду на те, що відсутність бюджетного фінансування на сплату судового збору було об'єктивною перешкодою для звернення ГУ ДФС у Волинській області як бюджетної установи з касаційною скаргою в установлений законом строк.
Касаційна скарга за формою та змістом відповідає вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, перешкоди для відкриття касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 210-215 Кодексу адміністративного судочинства України,
Поновити Головному управлінню Державної фіскальної служби у Волинській області строк на подання касаційної скарги на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 18.05.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2017 у справі № 803/497/17.
Відкрити касаційне провадження за скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 18.05.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2017 у справі № 803/497/17.
Витребувати з Волинського окружного адміністративного суду справу № 803/497/17.
В порядку підготовки справи до касаційного розгляду: 1) надіслати копії ухвали про відкриття касаційного провадження особам, які беруть участь у справі; 2) надіслати особам, які беруть участь у справі, копію касаційної скарги, запропонувавши у десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали подати заперечення на касаційну скаргу; 3) роз'яснити особам, які беруть участь у справі, що на стадії касаційного провадження вони наділені процесуальними правами та обов'язками, передбаченими статтею 49 (з врахуванням меж перегляду справи судом касаційної інстанції, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України), статтями 219, 236 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя
Вищого адміністративного
суду України Є.А. Усенко