Справа № 686/18269/17
Головуючий у 1-й інстанції: Салоїд Н.М.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
07 грудня 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Смілянця Е. С.
суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О.
за участю:
секретаря судового засідання: Охримчук М.Б.,
представника позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправною відмови в перерахунку пенсії та зобов'язання до вчинення дій,
В квітні 2017 року позивач - ОСОБА_3 звернувся до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправною відмови в перерахунку пенсії та зобов'язання до вчинення дій.
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області постановою від 05.10.2017 року вказаний позов задовольнив.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову.
В судовому засіданні представник позивача заперечив проти апеляційної скарги та просив у її задоволенні відмовити, решта осіб у судове засідання не з'явилися.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, виходячи з наступного.
Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Хмельницькій області з 31 грудня 2014 року та отримує пенсію заслугу років призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ.
Розмір пенсії розраховано на підставі довідки Національної академії Державної прикордонної служби України імені ОСОБА_4 про додаткові види грошового забезпечення за останні 24 місяці перед звільненням з військової служби відповідно до грошового атестату № 310 від 24.12.2014 року.
Проте, до зазначеної довідки не було включено додаткові види грошового забезпечення, які дають право на підвищення пенсії матеріальна допомога на оздоровлення та премії, згідно наказів АДПСУ за 2012-2014 роки.
11 вересня 2017 року позивач звернувся з відповідною заявою про перерахунок пенсії з врахуванням одержаних ним за останні 24 календарні місяці перед звільненням додаткових видів грошового забезпечення з яких утримано та стягнено внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування матеріальної допомоги на оздоровлення 18 412 грн. та премій згідно наказів АДПСУ в розмірі 25 500 грн.
Листом № 9751/03 від 11.09.2017 року Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області відмовило позивачу у задоволенні його заяви. Вказана відмова мотивована тим, що зазначені види грошового забезпечення не відносяться до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення.
Вважаючи зазначені дії відповідача незаконними позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
За результатом розгляду справи, суд першої інстанції, керуючись положеннями Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що оскільки вказані позивачем види оплати праці, які не були враховані під час визначення розміру його пенсії не входять до вичерпного переліку видів оплати праці та інших виплат, на які не нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування встановленого постановою Кабінету Міністрів України № 1170 від 22.12.2010 року, то відповідачем протиправно не включено їх до розрахунку розміру пенсії позивача.
Однак, колегія суддів апеляційної інстанції із зазначеними висновками суду першої інстанції погодитися не може, з огляду на наступне.
Частиною 3 статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ) встановлено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за даним Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей" пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Військовослужбовцям у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно ч. ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу" упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців.
Згідно зі схемою додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України (щомісячних та одноразових, додаток № 25 до постанови №1294) до одноразових віднесені такі види грошового забезпечення: винагорода, призначення та виплата якої пов'язана з обсягом та складностями роботи, що виконується під час проходження військової служби; матеріальна допомога на початкове обзаведення (вид матеріального забезпечення військовослужбовців, передбачений статтею 9-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"), а також одноразова матеріальна допомога військовослужбовцям строкової військової служби.
Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" також гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені постановою № 1294 та Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року №260. Так, розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день вибуття в щорічну основну відпустку (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294, підпункт 30.4 пункту 30 розділу ХХХ Інструкції).
Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294, підпункти 33.1, 33.3 пункту 33 розділу ХХХІІІ Інструкції).
Одноразова грошова допомога при звільненні передбачена статтею 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"
Таким чином, зазначені допомоги є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців.
Отже, серед переліку складових грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, наведених у ч.3 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, відсутні одноразові додаткові види грошового забезпечення як то будь-яка матеріальна допомога чи суми індексації, що виключає їх врахування при призначенні пенсії.
Наведена правова позиція кореспондується з висновками Конституційного ОСОБА_5 України, викладеними у рішенні від 13.05.2015 року по справі № 1-9/2015 "У справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_6 щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Приймаючи вказане рішення Конституційний Суд України виходив з того, що однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій. Згідно з ч. 3 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за Законом, та членам їх сімей обчислюються з урахуванням, зокрема, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій в розмірах, установлених законодавством.
Частиною 3 статті 63 Закону № 2262-ХІІ передбачено підстави для перерахунку пенсій та перелік щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які враховуються для їх перерахунку.
Таким чином, законодавчо визначено єдиний підхід до визначення видів грошового забезпечення військовослужбовців, які враховуються як при призначенні пенсій (ст. 43), так і при перерахунку раніше призначених пенсій (ст. 63).
Конституційний Суд України наголосив, що виключно Верховна Рада України шляхом прийняття законів визначає види грошового забезпечення для обчислення та перерахунку пенсій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом, а Кабінет Міністрів України вживає заходів щодо забезпечення права осіб на пенсійне забезпечення, керуючись Конституцією та законами України.
Згідно ч. 3 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, повноваження з визначення порядку призначення та виплати пенсій військовослужбовцям надано Кабінету Міністрів України.
Як вже зазначалося, що у відповідності до п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 33 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей” пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії.
Отже з врахуванням зазначеного, перелік видів грошового забезпечення, які враховуються при призначенні пенсії визначений наведеною постановою Кабінету Міністрів України відповідає вимогам ч. 3 ст. 43 Закону №2262-ХІІ.
Згідно статті 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції не дав належної оцінки вказаним обставинам та зібраним по справі доказам, не правильно застосував норми матеріального права, у зв'язку із чим, ухвалив рішення, яке підлягає скасуванню.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції вирішив скасувати її та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог, з підстав неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області задовольнити повністю.
Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправною відмови в перерахунку пенсії та зобов'язання до вчинення дій скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 12 грудня 2017 року.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_7 ОСОБА_5