30 листопада 2017 року м. Київ справа № 800/535/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Усенко Є.А., розглянувши матеріали адміністративного позову громадянки ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
Громадянка ОСОБА_1 звернулась із адміністративним позовом до Вищої ради правосуддя, в якому просить визнати неправомірною бездіяльність Вищої ради правосуддя щодо невжиття заходів для належної перевірки викладених в її запиті від 09.07.2016р. фактів щодо дисциплінарного проступку судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду ОСОБА_3.; зобов'язати Вищу раду правосуддя відкрити дисциплінарне провадження стосовно судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду ОСОБА_3.; визнати протиправною бездіяльність Вищої ради правосуддя щодо ненадання повної, належної відповіді на її запит від 09.07.2016р.; зобов'язати Вищу раду правосуддя протягом 15-ти днів надати, відповідно до законодавства, належну обґрунтовану відповідь на всі вимоги її запиту від 09.07.2016р..
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 викладає такі обставини. 09.07.2016 вона направила на адресу Вищої ради правосуддя скаргу, в якій просила надати інформацію про дисциплінарне стягнення щодо судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду ОСОБА_3.; здійснити перевірку щодо дотримання цією суддею вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; дати роз'яснення з приводу оскарження рішення Ради з посиланням на законодавство; надати належно оформлену копію рішення.
Ухвалою Вищої ради правосуддя від 03.10.2017р., копію якої вона отримала 17.11.2017р., її скаргу залишено без розгляду та повернуто як таку, що не відповідає нормам пунктів 2 та 3 частини першої ст. 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя». Посилаючись на те, що Вищою радою правосуддя не дотримано Конституції України, Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд», Закону України «Про інформацію», Закону України «Про звернення громадян», що унеможливило ретельну перевірку викладених нею у скарзі обставин щодо дисциплінарного проступку судді, громадянка ОСОБА_1 вказує на протиправність такої поведінки, внаслідок якої порушено її право на звернення із скаргою, зокрема, на отримання належної відповіді на скаргу.
Відповідно до частини другої ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок провадження (частина друга статті 2 цього Кодексу).
Рішення суб'єкта владних повноважень - це результат вчинення певних дій його посадовими (службовими) особами, серед яких може бути проведення перевірки з питання, якого стосується це рішення. Оскільки правові наслідки для особи породжуються рішенням, порушене право особи може бути захищено судом у спосіб скасування рішення за відповідним позовом особи. Дії (бездіяльність) посадових (службових) осіб суб'єкта владних повноважень щодо прийняття рішення не можуть бути оскаржені в адміністративному позові окремо, від рішення суб'єкта владних повноважень. Оцінка таких дій (бездіяльності) на відповідність закону входить до предмету доказування в адміністративній справі за позовом про скасування рішення суб'єкта владних повноважень. Установлення в судовому процесі обставин, які свідчать, що дії (бездіяльність) щодо прийняття рішення вчиненні з порушенням закону, є підставою для юридичної оцінки рішення як протиправного.
Ухвалою від 03.10.2017р. № 3844/0/18-17, прийнятою членом Першої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Шапраном В.В., скаргу громадянки ОСОБА_1 на дії судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду ОСОБА_3 під час розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишено без розгляду та повернуто, як таку, що не відповідає вимогам ст. 93 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та пунктів 2 та 3 частини першої ст. 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Зміст цієї ухвали, копію якої ОСОБА_1 додала до позовної заяви, свідчить, що попередня перевірка її скарги від 09.07.2016р., яка надійшла до Вищої ради правосуддя 21.09.2016р., проведена як дисциплінарної скарги. З огляду на прийняття за результатами попередньої перевірки скарги ухвали дії посадової особи Вищої ради правосуддя щодо проведення попередньої перевірки не можуть бути самостійним предметом адміністративного позову, як такі, що не породжують безпосередніх правових наслідків (не змінюють обсяг прав і обов'язків особи, в тому числі, і громадянки ОСОБА_1.).
Частиною четвертою статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» встановлено, що рішення про повернення дисциплінарної скарги оскарженню не підлягає.
Відповідно до частини другої статті 50 цього Закону за результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата ухвалює рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді.
Якщо дисциплінарною палатою ухвалено рішення про відмову у притягненні судді до дисциплінарної відповідальності, дисциплінарне провадження припиняється (частина шоста цієї статті).
Частиною першою статті 51 цього Закону встановлено, що право оскаржити рішення Дисциплінарної палати у дисциплінарній справі до Вищої ради правосуддя має суддя, щодо якого ухвалено відповідне рішення.
Скаржник має право оскаржити рішення Дисциплінарної палати у дисциплінарній справі до Вищої ради правосуддя за наявності дозволу Дисциплінарної палати на таке оскарження.
Згідно з положеннями статті 52 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» до суду може бути оскаржене рішення Вищої ради правосуддя, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати.
Звернення громадянки ОСОБА_1 з позовом обумовлено її незгодою з ухвалою Вищої ради правосуддя від 03.10.2017р., прийнятою за результатами попередньої перевірки її скарги на дії судді; фактично позовні вимоги стосуються цієї ухвали, яка, однак, згідно з наведеними вище нормами Закону України «Про Вищу раду правосуддя» не може бути оскаржена до суду.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Беручи до уваги наведене, предмет позову, визначений в позовній заяві громадянки ОСОБА_1, не є предметом адміністративного позову, а відтак підстави для відкриття провадження в адміністративній справі за цією заявою відсутні.
Керуючись частиною першою статті 17, пунктом 1 частини першої, частиною другою статті 109, статтею 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовною заявою громадянки ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Заява про перегляд цієї ухвали Верховним Судом України може бути подана безпосередньо до Верховного Суду України не пізніше десяти днів з дня її ухвалення.
Суддя Вищого адміністративного суду України Є.А. Усенко