10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Заполовська Т.Г.
Суддя-доповідач:Шидловський В.Б.
іменем України
"12" грудня 2017 р. Справа № 285/2662/16-а
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Шидловського В.Б.
суддів: Мацького Є.М.
Шевчук С.М.,
за участю секретаря судового засідання Баліцької Т.М.,
позивача ОСОБА_3,
представника позивача ОСОБА_4.,
представника відповідача Іваненка О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у м.Житомирі Департаменту патрульної поліції на постанову Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від "13" жовтня 2017 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління патрульної поліції в м.Житомирі про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення ,
У вересні 2016 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати постанову серії АР № 319156 від 31.08.2016 року, винесену інспектором роти №2 батальйону Управління патрульної поліції у м.Житомирі лейтенантом поліції Ярошем Миколою Володимировичем, про притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн.
В обґрунтування своїх вимог зазначив, що постановою працівника відповідача був притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що під час керування належним йому транспортним засобом автомобілем Skoda Octavia A5, реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі - Автомобіль), начебто, розмовляв по мобільному телефону та здійснив зупинку на пішохідному переході. З постановою не згоден, оскільки жодних правил дорожнього руху не порушував, всі обставини викладені у постанові є вигаданими. Також зазначає, що в цей день автомобіль Volkswagen Caddy неподалік посту ДПС створив аварійну ситуацію з його автомобілем і зник з місця пригоди, тому він вирішив сам звернутись до органів поліції та під"їхати до посту ДПС. Після повідомлення про вчинене ДТП з працівником патрульної поліції Ярошем Миколою Володимировичем в нього виникла конфліктна ситуація, після чого останнім і було вигадано та складено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Постановою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомисрької області від 13.10.2017 року адміністративний позов задоволено.
Скасовано постанову серії АР № 319156 від 31.08.2017 року, винесену інспектором роти № 2 батальйону УПП у м.Житомирі лейтенанта поліції Ярошем Миколою Володимировичем, про накладення на ОСОБА_3 за ч.1 ст.122 та ч.2 ст.122 КУпАП адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Управління патрульної поліції у м.Житомирі Департаменту патрульної поліції звернулося до суду з апеляційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позовну заяву залишити без розгляду. Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що позивачем було пропущено визначений законодавством 10-денний строк для оскарження постанови про адміністративне правопорушення, оскільки він був знайомий з її змістом в момент винесення.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою в справі про адміністративне правопорушення серії АР № 319156 від 31.08.2016 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 та 2 ст.122, ч.2 ст.36 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
Відповідно до змісту постанови вбачається, що ОСОБА_3 31.08.2016 року о 18 год. на 236 км автодороги Київ-Чоп, під час руху транспортного засобу користувався засобами зв'язку тримаючи їх у руках, а саме: розмовляв по мобільному телефону та здійснив зупинку на пішохідному переході і ближче 10 м від нього з обох боків, чим порушив вимоги пунктів 2.9. п. "д" та 15.9. п. "г" Правил дорожнього руху України (далі ПДР).
Не погодившись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що строк оскарження постанови законодавець пов'язує з строком винесення вказаного документу (ст.289 КУпАП), проте ще в позовній заяві позивач обґрунтовує пропуск оскарження вказаної постанови саме тим, що офіційний текст отримав лише 09.09.2016 року.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Правовідносини з приводу строків звернення до адміністративного суду унормовані ст.99 КАС України.
Так, відповідно до ч.1 вищенаведеної статті Кодексу, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.288 КУпАП постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС України з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Тобто, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Колегія суддів зазначає, що практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс та інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
Таким чином, для вирішення питання про наявність або відсутність пропуску строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи необхідно з'ясувати, яким саме рішенням, дією чи бездіяльністю порушені права цієї особи, коли розпочався перебіг цього строку.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що підставою для звернення до суду із даним позовом, слугувала незгода позивача із діями відповідача інспектора роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції у м.Житомирі Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Яроша М.В., які виразились у складанні постанови про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення та накладення адміністративного стягнення.
Приймаючи до уваги зміст заявлених позивачем вимог, колегія суддів дійшла висновку, що для вирішення питання про наявність або відсутність пропуску строку звернення до суду із даним позовом, необхідно встановити факт, коли позивачу стало відомо про існування оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення відносно нього.
Колегія суддів зазначає, що про порушення свого права позивач фактично дізнався 31.08.2016 року після оголошення йому оскаржуваної постанови, від отримання якої він відмовився. Отже, ОСОБА_3 мав можливість звернутися до суду з позовом про скасування вказаної постанови раніше, ніж 19.09.2016.
Враховуючи наведене, строк на звернення до суду пропущений, оскільки адміністративний позов подано поза межами строку звернення до суду за захистом свого порушеного права.
Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений судом за наявності поважних причин його пропуску (ч.1 ст.102 КАС України).
Згідно ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
При цьому, в силу приписів ч.4 ст.11 КАС України, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з"ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Вирішуючи питання про поважність причин пропущення строку звернення до суду з даним позовом, колегія суддів виходить з того, що поважними визнаються лише такі причини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, тобто, які б об'єктивно та істотно перешкоджали зверненню до суду та не залежали від волевиявлення особи.
Однак, з матеріалів справи таких підстав не вбачається. Доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку звернення до суду позивачем надано не було.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Посилання позивача в апеляційній скарзі на той факт, що про порушення своїх прав він дізнався лише 09.09.2016 р., коли отримав копію оскаржуваної постанови, колегія суддів не вважає поважними, оскільки позивач знав про існування оскаржуваної постанови 31.08.2016 р. та не був позбавлений можливості звернутися з відповідним позовом до суду раніше, ніж 19.09.2016 р.
Крім того, як вбачається із положень ч.2 ст.291 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення, або про відмову в її отриманні, отже перебіг строку для оскарження спірної постанови почався з моменту відмови в її підписанні позивачем.
Між тим, на думку колегії суддів, можливість своєчасного звернення до адміністративного суду з даним позовом залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер, що свідчить про неповажність причини пропуску строку звернення до адміністративного суду.
Будь-яких інших доказів наявності об'єктивних причин, що перешкоджали своєчасно звернутися до суду з відповідним позовом про захист свого порушеного права, позивачем не повідомлено, а судом в ході апеляційного розгляду не встановлено.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що приймаючи рішення по справі суд першої інстанції дійшов до невірного висновку про наявність поважних підстав для поновлення строку звернення до суду та необґрунтовано задовольнив адміністративний позов.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи порушено вимоги ст.107 КАС України, а тому постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям ухвали, якою адміністративний позов залишити без розгляду, як поданий з пропуском встановленого законом строку звернення до суду.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.202 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у м.Житомирі Департаменту патрульної поліції задовольнити частково.
Постанову Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від "13" жовтня 2017 р. скасувати.
Прийняти ухвалу, якою позов ОСОБА_3 до Управління патрульної поліції в м.Житомирі про скасування постанови від 31.08.2016 року про накладення адміністративного стягнення залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя В.Б. Шидловський
судді: Є.М. Мацький
С.М. Шевчук
Повний текст cудового рішення виготовлено "12" грудня 2017 р.