Справа № 686/10967/17
Головуючий у 1-й інстанції: Палінчак О.М.
Суддя-доповідач: Сушко О.О.
06 грудня 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сушка О.О.
суддів: Смілянця Е. С. Залімського І. Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 вересня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому про визнання протиправними дій та зобов'язання суб'єкта владних повноважень до вчинення певних дій,
позивач звернулась в суд з адміністративним позовом, в якому просила визнати дії відповідача протиправними та зобов'язати здійснити обрахунок пенсії з 14 листопада 2016 року, призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу» (у редакції чинній на дату призначення пенсії) із розрахунку 90% суми заробітної плати згідно довідки Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області від 19 липня 2016 року №10.1-30/229, з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення до відпусток, суми індексації заробітної плати.
Відповідно до постанови Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25.09.2017 року вказаний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, позивачу починаючи з 12.12.2003 року призначено пенсію згідно Закону України «Про державну службу».
При визначенні розміру пенсії відповідачем, була взята заробітна плата позивача, однак без врахування розміру отриманої позивачем матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати.
14.11.2016 року позивачем на адресу відповідача направлено заяву з вимогою здійснити перерахунок пенсії з підстав невірного її нарахування через невключення до формули нарахування виплат, по яким здійснювались сплати збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, зокрема, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати що зазначенні у довідці від 22.07.2016 року № 10.1-30/301, однак відповідачем листом № 911/0-12 від 16.11.2016 р. позивачу було відмовлено в перерахунку пенсії.
Так, ст. 37 Закону України «Про державну службу» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) визначено, що пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80% від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.
Згідно ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Разом з тим, внесені Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VI від 08.07.2011 року зміни до ст. 37 Закону України «Про державну службу» щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії державним службовцям у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
За змістом ст. 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
В свою чергу, з норм Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року № 1166-VII не вбачається їх зворотної дії чи необхідність відповідного зменшення пенсії тим пенсіонерам, яким до набрання ним чинності належало здійснити перерахунок пенсії, відтак позивач має право на перерахунок пенсії відповідно до ст.37-1 Закону №3723-XII, із застосовуванням норми, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, тобто ст.37 Закону №3723-XII в редакції до внесення змін Законами №3723-ХІІ, № 1166-VII.
Відповідно до постанови Хмельницького міськрайонного суду від 07 грудня 2016 року зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому провести нарахування та виплату пенсії позивачу з 14.11.2016 р., включивши до сум заробітної плати, з якої нараховується пенсія, суми індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на вирішення соціально побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення до відпусток відповідно до довідки від 22.07.2016 р. із розрахунку 90 % суми заробітної плати. Постанова набрала чинності 14 лютого 2017 року.
При цьому, відповідач листом від 01 червня 2017 року №218/0-12 повідомив позивача, що після перерахунку пенсії відповідно до постанови суду розмір пенсії зменшується, а тому позивачу залишено попередній розмір пенсії.
Водночас, відповідачем в розрахунок покладено заробітну плату за грудень 2005 року з урахуванням всіх доплат в розмірі 1471 грн. 06 коп.
Таким чином, оскільки постанова Хмельницького міськрайонного суду від 07 грудня 2016 року, що набрала законної сили є обов'язковою до виконання, а відповідач на виконання постанови суду трактуючи на власний розсуд та здійснюючи розрахунок не у відповідності до рішення суду порушив права позивача, то суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вимоги позивача є підставними та підлягають до задоволення.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак, відсутні підстави для скасування такого рішення.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому залишити без задоволення, а постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 вересня 2017 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку встановленому ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Головуючий Сушко О.О.
Судді Смілянець Е. С. Залімський І. Г.