10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Опришко П.З.
Суддя-доповідач:Мацький Є.М.
іменем України
"13" грудня 2017 р. Справа № 563/1021/17
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Мацького Є.М.
суддів: Шевчук С.М.
Шидловського В.Б.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Корецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області на постанову Корецького районного суду Рівненської області від "05" жовтня 2017 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Корецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання дій суб'єкта владних повноважень незаконними та зобов'язання вчинити певні дії ,
Постановою Корецького районного суду Рівненської області від 05 жовтня 2017 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю.
Визнано протиправним дії Корецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області щодо відмови у призначені пенсії за віком ОСОБА_1 , як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Зобов'язано Корецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області призначити ОСОБА_1 пенсію у відповідності до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 04 липня 2017 року.
Вважаючи, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Житомирського апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою, в якій просить назване рішення суду скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 195 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, позивач згідно посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 22.04.1993 року, є особою, який є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році 2 категорії.
Позивач звернувся до Корецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області з заявою про призначення йому пенсії за віком, як потерпілому від наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції, віднесеному до 2 категорії, зі зниженням пенсійного віку, відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Листом № 1170/02 від 26.07.2017 р. Корецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області повідомило позивача про те, що йому відмовлено в призначенні пенсії, оскільки в нього відсутні первинні документи про участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в 1987 році (а.с. 7).
Не погоджуючись з такими діями відповідача, ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Перелік необхідних документів для призначення пенсії передбачений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затверджено Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року N 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року N 13-1), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за N 1566/11846(далі по тексту рішення іменовано Порядок №13-1).
Згідно п.п. ґ п. 7 вказаного Порядку №13-1 для призначення пенсії за віком до заяви додаються наступні документи, що підтверджують особливий статус особи: посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування (при призначенні пенсії із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").
Згідно ст.9 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є:
1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків;
2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами. Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування (частини 1,4 статті 15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").
Відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.
Статтею 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення.
Учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів мають право на зменшення віку виходу на пенсію - 8 років.
В матеріалах справи міститься архівна довідка Галузевого Державного архіву Міністерства оборони України від 21.11.2016 року №1122/02, згідно котрої, за архівними документами військової частини НОМЕР_2 встановлено, що ОСОБА_1 приймав участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в період з 07 березня 1987 (наказ №65) по 20 травня 1987 року (наказ №139). Також отримав дозу випромінення 826 Бер.
З копії військового квитка, в якому зазначено, що позивач в період з 07.03.87 року по 20.05.87 року виконував обов'язки по ліквідації наслідків аварії в 30 км зоні ЧАЕС.
Статтею 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що заява про призначення пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.
Порядком N 13-1 передбачено, що при призначенні (перерахунку) пенсії за віком до заяви про призначення пенсії подаються, зокрема, документи, які засвідчують особливий статус особи.
Згідно з аб. 7 п. 5 ст. 2.1 Порядку N13-1 документом, який засвідчує особливий статус особи, є посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях №122 від 09.03.1988 року, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції.
Єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зокрема, призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи". Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
Відтак, з огляду на вказані обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з наданих позивачем документів для призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку вбачається, що позивач в період з 07.03.1987 року по 20.05.1987 року працював в зоні ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, тому має право на пенсію зі зменшенням пенсійного віку.
Стосовно ж доводів апеляційної скарги про необхідність з'ясування ряду обставин з приводу населеного пункту чи об'єкту роботи, то пунктом 3.3 Порядку N 13-1 встановлено, що орган, який призначає пенсію, надає:
роз'яснення підприємствам, установам, організаціям та особам з питань призначення та виплати пенсій;
допомогу особам, зазначеним у пунктах 1.1 і 1.2 розділу I цього Порядку, щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії.
Відповідно до п.4.1, 4.2 Порядку N13-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).
Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.
При прийманні документів орган, що призначає пенсію:
1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;
2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;
3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;
4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.
Отож, з наведених положень законодавства слідує, що орган, який призначає пенсію надає особам, які звернулися за її призначенням, допомогу щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії, в тому рахунку і шляхом: доведення до відому заявника переліку відсутніх документів які йому слід подати; шляхом витребування від підприємств, установ та організацій в тому рахунку і від (архівних установ) подання додаткових документів, яких не вистачає. Для подання у такому випадку відсутніх документів встановлюється тримісячний строк.
Однак, як слідує з матеріалів справи, відповідач - як орган, що призначає пенсію встановивши обставини щодо відсутності первинних документів впродовж встановленого тримісячного строку не здійснив усіх передбачених заходів з надання позивачу допомоги в одержанні відсутніх документів для призначення пенсії, в тому рахунку і шляхом витребування від підприємств, установ та організацій в тому рахунку і від архівних установ додаткових документів, яких не вистачає.
Відповідач незважаючи на похилий вік позивача не вжив жодних заходів щодо з'ясування обставин чи збереглися необхідні відповідачу такі документи.
А за відсутності необхідних відповідачу документів, всупереч положенням п.17, 18 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 не запропонував позивачу підтвердити певні обставини щодо вказаного періоду роботи показами двох свідків, які б знали позивача по спільній роботі у зазначений період в обумовленій зоні відчуження.
З наведеного слідує, що відмова позивачу у призначенні пенсії є передчасною та такою, що постановлено без з'ясування зазначених обставин, а відтак правомірно скасована судом першої інстанції.
Водночас, колегія суддів зазначає, що відповідно до пунктів 1.1 та 4.3 названого вище Порядку №13-1 управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, а також у місті та районі є органом, що приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади за даних обставин.
Враховуючи обумовлене, суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади. При цьому, суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин.
Аналогічна позиція, викладена в постанові Пленуму Верховного суду України №13 від 24.10.2008року, постанові ВАСУ від 28.07.2015року справа №К/800/34016/14 відповідно до яких, суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які не належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.
Натомість, суд першої інстанції при прийнятті рішення зазначених обставин та положень законодавства не врахував, у зв'язку з чим перебрав на себе повноваження, які належать виключно відповідачу.
За наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково, а рішення суду у названій частині підлягає скасуванню з прийняттям у цій частині нового рішення про зобов'язання Корецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області розглянути подану ОСОБА_1 заяву та документи про призначення пенсії за вислугу років на підставі ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 04.07.2017року з урахуванням зазначених нормативних актів.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Корецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області задовольнити частково, постанову Корецького районного суду Рівненської області від "05" жовтня 2017 р. скасувати в частині прийнятого рішення про зобов'язання Корецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області призначити ОСОБА_1 пенсію у відповідності до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", прийняти в цій частині нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов'язати Корецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області розглянути подану ОСОБА_1 заяву про призначення йому пенсії із зменшенням пенсійного віку на вісім років, згідно ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та додані до неї документи та прийняти відповідне рішення з урахуванням того, що ОСОБА_1 має право з 04.07.2017 року на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку як учасник ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС в 1987 році відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
В решті рішення суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Є.М. Мацький
судді: С.М. Шевчук
В.Б. Шидловський