Справа № 676/4235/17
Головуючий у 1-й інстанції: Бондар О.О.
Суддя-доповідач: Сушко О.О.
06 грудня 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сушка О.О.
суддів: Смілянця Е. С. Залімського І. Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Кам'янець-Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на постанову Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 вересня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Кам'янець-Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дію,
позивач звернувся в суд з адміністративним позовом про визнання протиправною відмову Камянець-Подільського обєднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області здійснити переведення позивача з пенсії по інвалідності на пенсію державного службовця; зобовязання Камянець-Подільського обєднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області призначити, здійснювати нарахування і виплату пенсії позивачу з 4 липня 2017 року пенсію державного службовця відповідно до ч.7 ст.37 ЗУ «Про державну службу №3723 в розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного у Довідці про складові заробітної плати (надбавки та премії за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до ЗУ «Про державну службу» №25 від 09 серпня 2017 року, Довідці про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) №26 від 09 серпня 2017 року, Довідці про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) №27 від 09 серпня 2017 року до яких включені всі види оплати праці, з яких сплачений єдиний внесок та загальнообовязкове державне соціальне страхування з урахуванням виплачених сум пенсії.
Відповідно до постанови Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 18.09.2017 року вказаний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, позивач з 12.04.2016 року перебуває на обліку в Кам'янець-Подільському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Хмельницької області та отримує пенсію по інвалідності 2 групи загального захворювання, призначеної відповідно ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».
Відповідно довідки Хмельницької обласної медико-соціальної експертної комісії АВ 0720721 від 13.04.2016 року позивач є інвалідом другої групи загального захворювання з 12.04.2016 року.
З трудової книжки НОМЕР_1, виданої 30 червня 1988 року на ім'я позивача вбачається, що останній 29 червня 2017 року звільнений з посади начальника Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області за угодою сторін відповідно до п.1ст.36 КЗпП України, ч.2 ст.86 ЗУ «Про державну службу», наказ №233-о від 26.06.2017 року.
04 липня 2017 року позивач звернувся до Кам'янець-Подільського обєднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області з заявою про переведення його із пенсії по інвалідності як інваліда 2-ї групи загального захворювання, призначеної відповідно ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію по інвалідності державного службовця у відповідності до вимог ст.37 ЗУ «Про державну службу» в редакції від 16.12.93 року №3723-ХІІ.
Відповідно листа Кам'янець-Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області за №50/І-16 від 12.07.2017 року, позивачу роз'яснено, що право на призначення пенсії відповідно до ЗУ «Про державну службу» він набуде при досягненні віку 62 роки і тому відмовлено в призначенні пенсії державного службовця.
Суд першої інстанції при ухваленні оскарженої постанови виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції погоджується, виходячи з наступного.
Так, згідно п.10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу", державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України " Про державну службу" ( Відомості Верховної Ради України, 1993 p., №52, ст.490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 p., № 52, ст.490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
В силу п. 12 Прикінцевих та перехідних положень цього ж закону для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" Відомості Верховної Ради України, 1993 p., №52, ст.490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно дост. 37 закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 p., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
За змістом ч.1 ст.37 Закону України "Про державну службу" на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на Загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
У відповідності до ч.ч. 9-12 ст. 37 Закону України" Про державну службу", пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених частиною першою цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно Закону України "України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особам, визнаним інвалідами І або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів І або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно цього Закону, призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби. Якщо зазначені особи повертаються на державну службу, виплата пенсії по інвалідності припиняється на період до звільнення з роботи або досягнення ними граничного віку перебування на державній службі.
У разі зміни групи інвалідності або відновлення працездатності виплата пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до цього Закону, здійснюється у порядку, визначеному ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Якщо інваліду І або II групи було встановлено III групу інвалідності, то в разі наступного визнання його інвалідом І або II групи право на отримання раніше призначеної пенсії на умовах, передбачених цим Законом, поновлюється з дня встановлення І або II групи інвалідності за умови, якщо після припинення виплати пенсії минуло не більше п'яти років. У такому самому порядку визначається право на отримання пенсії по інвалідності на умовах, передбачених цим Законом, особам, яким така пенсія не була призначена у зв'язку з продовженням перебування зазначених осіб на державній службі.
Статтею 1 Закону України" Про пенсійне забезпечення" передбачено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Вимогами п.1 ч.1 ст.8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
В свою чергу, п.10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" встановлено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Положеннями п.12 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону України "Про державну службу" .та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Таким чином, враховуючи те, що на час набрання чинності Закону України "Про державну службу" № 889-VIII від 10.12.2015 року, позивач працював на посаді державного службовця та має вислугу понад 20 років, відтак має право на призначення пенсії по інвалідності у відповідності до ст.37 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак, відсутні підстави для скасування такого рішення.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу Кам'янець-Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України залишити без задоволення, а постанову Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 вересня 2017 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку встановленому ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Головуючий Сушко О.О.
Судді Смілянець Е. С. Залімський І. Г.