Окрема думка
В порядку ч. 3 ст. 25 КАС України
"11" грудня 2017 р. Справа № 642/3819/17
З ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року по справі № 642/3819/17 я незгодна, оскільки вважаю, що судом першої інстанції справу розглянуто і вирішено з порушенням норм матеріального права - постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013року № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві».
Пунктом 1 цієї постанови затверджений Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що додається.
А пунктом 2 - установлено, що особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги: допомога, що була призначена, виплачується відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. N 499 (Офіційний вісник України, 2008 р., N 39, ст. 1298), Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, що сталися у 2006 році, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2007 р. N 284 (Офіційний вісник України, 2007 р., N 14, ст. 532), і Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності співробітників кадрового складу розвідувальних органів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2007 р. N 1331 (Офіційний вісник України, 2007 р., N 89, ст. 3255); допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.
Відповідно до п. 3 вищеозначеної постанови днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є:
у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть;
у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
Оскільки рішенням МСЕК від 21 березня 2012 року позивачу встановлена інвалідність Ш групи внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби, то днем виникнення у позивача права на одноразової грошової допомоги є 21 березня 2012 року.
А отже до правовідносин, що виникли між позивачем і відповідачем, підлягає застосуванню не постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013року № 975, а постанова Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року N 499.
Крім того, ні суд першої інстанції, ані суд апеляційної інстанції не з'ясував, на підставі якого нормативно-правового акту позивач ОСОБА_1 звертався щодо отримання одноразової грошової допомоги.
Суддя
Харківського апеляційного
адміністративного суду ОСОБА_2