04 грудня 2017 р.Справа № 816/1748/17
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Старостіна В.В.
Суддів: Бегунца А.О. , Рєзнікової С.С.
за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 24.10.2017р. по справі № 816/1748/17
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1, звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, в якому просить суд: визнти протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову у затвердженні проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок (кадастрові номери НОМЕР_1, НОМЕР_2) сільськогосподарського призначення державної форми власності площами 13,2 га та 53,4 га для сінокосіння і випасання худоби за межами населених пунктів на території Лутовинівської сільської ради Козельщинського району Полтавської області та передачі земельних ділянок в оренду терміном на 21 рік з орендною платою в розмірі 8% від нормативної грошової оцінки, яке оформлене листом управління від 04.04.2017 року № 3497/6-17, а також зобов'язати повторно розглянути клопотання про затвердження вищевказаних проектів землеустрою на означені земельні ділянки.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.10.2017 року по справі № 816/1748/17 адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Позивач не скористався своїм правом на подання заперечень на апеляційну скаргу.
Справа розглядається в порядку ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази в їх сукупності, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що у березні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області із заявами (вх. № Г-4377/0/5-16 та № Г-4380/0/5-16 від 31.03.2016 року) про надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовними площами 53,4 га та 13,2 га для сінокосіння і випасання худоби за межами населеного пункту на території Лутовинівської сільської ради Козельщинського району Полтавської області (а.с. 13-14).
02.04.2016 року за підписом виконуючого обов'язки начальника Головного упраління Держгеокадастру у Полтавській області Дяченко Н.А. видано накази № 2482-СГ та № 2483-СГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою», якими ОСОБА_1 надані дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведення запитуваних земельних ділянок (а.с. 146-147).
При цьому, п.п. 2.1 та 2.2 п. 2 зазначених наказів ОСОБА_1 зобов'язано протягом року забезпечити розробку та погодження в установленому законом порядку проектів землеустрою, а також подання проектів на затвердження до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області.
На виконання наказів про надання дозволів на розроблення документації із землеустрою та за заявами ОСОБА_1 Науково-виробничим товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерагроцентр» розроблені проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок (кадастрові номери НОМЕР_1, НОМЕР_2) сільськогосподарського призначення державної форми власності площами 53,4 га та 13,2 га для сінокосіння і випасання худоби за межами населених пунктів на території Лутовинівської сільської ради Козельщинського району Полтавської області (а.с. 18-112). Копії вказаних проектів залучені до матеріалів справи, а оригінали проектів досліджувалися судом в ході розгляду справи.
У відповідності до вимог ст. ст. 123, 1861 Земельного кодексу України, проекти землеустрою на бажані земельні ділянки були подані ОСОБА_1 на погодження.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 53,4 га погоджено експертом державної експертизи відділу Держгеокадастру у Мостиському районі Осідач В.В., про що свідчить позитивний висновок про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № 46/82-16 від 08.12.2016 року (а.с. 62-63).
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 13,2 га погоджено експертом державної експертизи управління Держгеокадастру у Костопільському районі Цимбалюк В.С., що підтверджується позитивним висновком про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № 13/82-16 від 25.11.2016 року (а.с. 110-111).
У подальшому, 21.03.2017 року погоджені проекти землеустрою були надані позивачем, разом із заявами про їх затвердження і передачу земельних ділянок в оренду терміном на 21 рік з орендною платою в розмірі 8% від нормативної грошової оцінки, на затвердження до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, реєстраційний номер заяв в управлінні № Г-6025/0/5-17 (а.с. 144-145).
Підпунктом 13 пункту 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 333 від 29.09.2016 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України № 1391/29521 від 25.10.2016 року, визначено, що Головне управління відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством.
За наслідками спільного розгляду заяв ОСОБА_1 від 21.03.2017 року Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області листом № 3497/6-17 від 04.04.2017 року надало останній відповідь, у якій повідомило її про те, що запитувані нею земельні ділянки площами 13,2 га та 54,3 га відповідно до державного акту на право колективної власності на землю серії НОМЕР_3, зареєстрованого за № 1 від 19.06.1995 року та виданого КСП «Лутовинівськ»", відносяться до земель колективної власності, при цьому, повноваження щодо розпорядження землями колективної власності в управління відсутні (а.с. 143).
Тобто, вказаною відповіддю відповідач фактично відмовив ОСОБА_1 у затвердженні проектів землеустрою на земельні ділянки.
Не погоджуючись із позицією та рішенням відповідача, позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. ч. 6, 10, 13 та 14 ст. 123 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.
Рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: - затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; - вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); - надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.
Підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Зміна типу акціонерного товариства або перетворення акціонерного товариства в інше господарське товариство не є підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою або технічної документації із землеустрою.
Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 у відповідності до вимог Земельного кодексу України отримала дозволи на розроблення проектів землеустрою на бажані земельні ділянки, розробила та погодила відповідні проекти землеустрою на такі земельні ділянки, які у подальшому подала на затвердження до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, як того вимагають приписи ст. 123 Земельного кодексу України.
Зміст листа управління № 3497/6-17 від 04.04.2017 року свідчить про те, що оцінка відповідності проектів землеустрою вимогам земельного законодавства в даному випадку відповідачем не надавалася, а приймаючи оскаржуване рішення управління виходило лише з підстав відсутності в нього поноважень щодо розпорядження землями колективної власності, до яких відносяться запитувані ОСОБА_1 земельні ділянки.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що з наявних у матеріалах справи довідок відділу Держгеокадастру у Козельщинському районі Полтавської області з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем) по Козельщинській селищній раді Козельщинського району Полтавської області станом на 01.01.2016 року (а.с. 28, 78), інформацій щодо земельної ділянки, яка розташована в межах НОМЕР_1, що надається Державним кадастром реєстратором і територіальним органом нижчого рівня територіальному органу, підписаних керівником відділу Держгеокадастру у Козельщинському районі Полтавської області Дробахою Т.М. (а.с. 64, 128-129), а також витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 19.12.2016 року № НВ-5305060082016 та № НВ-5305060172016 (а.с. 113-124), бажані земельні ділянки площами 53,4 га та 13,2 га з кадастровими номерами НОМЕР_1, НОМЕР_2 перебувають у державній власності.
За приписами ч. 3 ст. 78 Земельного кодексу України та ч. 1 ст. 84 Земельного кодексу України земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності; у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.
Таким чином, діючою редакцією Земельного кодексу України такої форми власності на землю, як колективна, не передбачено.
Водночас, у листі № 3497/6-17 від 04.04.2017 року Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області посилається на інформацію, надану йому відділом Держгеокадастру у Козельщинському районі Полтавської області, за якою запитувані земельні ділянки відносяться до земель колективної власності згідно державного акту на право колективної власності на землю серії НОМЕР_3, зареєстрованого за № 1 від 19.06.1995 року та виданого КСП «Лутовинівське».
Проте, в ході розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції відповідачем ані вищевказана інформація відділу Держгеокадастру у Козельщинському районі Полтавської області, ані державний акт на право колективної власності на землю серії НОМЕР_3, зареєстрований за № 1 від 19.06.1995 року та виданий КСП «Лутовинівське», надані не були.
З пояснень представника відповідача, наданих в судовому засіданні в суді першої інстанції вбачається, що управлінням направлено відповідний запит до відділу Держгеокадастру у Козельщинському районі Полтавської області з метою отримання вищевказаних документів, але з огляду на теритріальну віддаленість до цього часу вищевказані документи на адресу ГУ Держгеокадастру у Полтавській області не надійшли.
Наведене свідчить про те, що на момент прийняття управлінням оскаржуваного рішення, останнє не мало вищезазначених документів в наявності, а відтак, керувалося при оформленні листа № 3497/6-17 від 04.04.2017 року лише припущеннями. При цьому, колегія суддів зауважує на відсутність вказаних документів в управлінні й на даний час, тобто на момент розгляду справи.
Відповідно до Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» № 720/95 від 08.08.1995 року, право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
Аналогічне визначено у ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)».
В ході судового засідання в суді першої інстанції представник позивача зазначив, що ним направлявся адвокатський запит до Лутовинівської сільської ради Козельщинського району Полтавської області з метою отримання інформації, зокрема, щодо реєстрації, реорганізації, припинення КСП «Лутовинівське», підстав щодо передачі останньому запитуваних земельних ділянок, проведення розпаювання переданих даному КСП земель колективної власності, прийняття розпорядження про припинення права колективної власності щодо переданих КСП та нерозпайованих земель, віднесення останніх до земель державної власності, тощо.
У відповідь на вказаний запит, зокрема, було отримано архівну довідку Козельщинської районної державної адміністрації Полтавської області № 168/01-16 від 17.10.2017 року, відповідно до якої КСП «Лутовинівське» реорганізоване шляхом перетворення в Приватне сільськогосподарське підприємство «Лутовинівське» (а.с. 151).
З викладеного слідує, що на даний час такої юридичної особи, як КСП «Лутовинівське», не існує.
У відповідності до вимог земельного законодавства, чинного на момент діяльності КСП «Лутовинівське», землі КСП, що перебували у колективній власності, підлягали розпаюванню між його членами, при цьому, невитребувані (нерозпайовані) землі перейшли до складу земель запасу державної власності.
Відповідно до даних довідок відділу Держгеокадастру у Козельщинському районі Полтавської області з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем) по Козельщинській селищній раді Козельщинського району Полтавської області станом на 01.01.2016 року (а.с. 28, 78), бажані ОСОБА_1 земельні ділянки виділялися останній саме із земель запасу державної власності.
Поряд з цим, згідно витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 19.12.2016 № року НВ-5305060082016 та № НВ-5305060172016 (а.с. 113-124) та інформацій щодо земельної ділянки, яка розташована в межах НОМЕР_1, що надається Державним кадастром реєстратором і територіальним органом нижчого рівня територіальному органу, підписаних керівником відділу Держгеокадастру у Козельщинському районі Полтавської області Дробахою Т.М. (а.с. 64, 128-129), земельні ділянки площами 53,4 га та 13,2 га відносяться до земель державної форми власності, при цьому, право власності чи користування на такі земельні ділянки (їх частини) іншим особам не надавалося.
Таким чином, коегія суддів зазначає, що матеріалами справи фактично спростовуються твердження відповідача про те, що вищезазначені земельні ділянки відносяться до земель колективної власності.
З огляду на викладене вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що фактична відмова Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області № 3497/6-17 від 04.04.2017 року у затвердженні проектів землеустрою не грунтується на вимогах законодавства та підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В спірному випадку, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якого ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, не довів суду правомірності свого рішення.
Приймаючи до уваги ту обставину, що оцінка відповідності проектів землеустрою вимогам земельного законодавства в спірному випадку відповідачем не надавалася, колегія суддів погоджується з обраним позивачем способом захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів, оскільки порушене право має бути відновлене шляхом визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення, а також зобов'язання управління здійснити повторний розгляд клопотань ОСОБА_1 від 21.03.2017 року, під час яких буде надано оцінку відповідності поданих на затвердження проектів землеустрою вимогам законодавства.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Отже, суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.
Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 24.10.2017 року відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновком суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків, щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують та доказів в їх обґрунтування не надано.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області залишити без задоволення.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 24.10.2017р. по справі № 816/1748/17 залишити без змін.
Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області судовий збір у розмірі 1 408,00 (одна тисяча чотириста вісім) грн до спеціального фонду Державного бюджету України - отримувач - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача: 820019, рахунок отримувача: 31215256700001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Старостін В.В.
Судді(підпис) (підпис) Бегунц А.О. Рєзнікова С.С.
Повний текст ухвали виготовлений 11.12.2017 р.