11 грудня 2017 р.м.ОдесаСправа № 522/13241/17
Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Свячена Ю.Б.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Джабурія О.В.
суддів - Вербицької Н.В.
- Кравченка К.В.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 07 вересня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в якому просив зобов'язати відповідача вчинити дії щодо подальшого підвищення пенсії ОСОБА_2 шляхом здійснення йому перерахунку та виплати її після перерахунку, в тому числі донарахованих сум за минулий час, з 19 липня 2016 року з включенням до складу (розміру) грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, індексації грошового забезпечення в загальному розмірі, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової премії (святкової), одноразової грошової допомоги при звільнені, компенсації за невикористану відпустку й сум щомісячної додаткової грошової винагороди.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є пенсіонером Збройних Сил України та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Після звернення позивача до органів пенсійного фонду для перерахунку йому пенсійних виплат з урахуванням вказаних виплат, відповідачем відмовлено у такому перерахунку, проте, позивач вважає, що має право на перерахунок пенсії, виходячи із більшого розміру.
Позивач просив зобов'язати відповідача здійснити перерахунок призначеної йому пенсії за 12 місяців до дня звернення із заявою про перерахунок пенсії та до дня фактичного перерахунку.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 7 вересня 2017 року адміністративний позов ОСОБА_2 до ГУПФУ в Одеській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії, в частині вимог, що стосуються пенсійних виплат, які мали бути здійснені раніше 19 січня 2017 року - залишено без розгляду у зв'язку зі спливом строків звернення до суду з даними позовними вимогами.
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 07 вересня 2017 року адміністративний позову ОСОБА_2 задоволено частково.
Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області у проведенні перерахунку пенсії в розмірі 80 % грошового забезпечення ОСОБА_2 з урахуванням того, що до грошового забезпечення для перерахунку пенсії повинні бути включені суми грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової премії (святкової), одноразової грошової допомоги при звільнені, компенсації за невикористану відпустку й сум щомісячної додаткової грошової винагороди.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок пенсії в розмірі 80 % грошового забезпечення ОСОБА_2 з урахуванням того, що до грошового забезпечення для перерахунку пенсії повинні бути включені суми індексації грошового забезпечення у загальному розмірі, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової премії (святкової), одноразової грошової допомоги при звільнені, компенсації за невикористану відпустку й сум щомісячної додаткової грошової винагороди, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, починаючи з 19 січня 2017 року, та зобов'язати виплатити недоплачену частину пенсії за весь період, з урахуванням здійснених раніше виплат.
На вказану постанову Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області подано апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати оскаржувану постанову Приморського районного суду м. Одеси від 07.09.2017 р. та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно з вимогами ч.2 ст.2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_2 є пенсіонером і отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яку нараховує і виплачує ГУПФУ в Одеській області.
ОСОБА_2 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням того, що до грошового забезпечення для перерахунку пенсії повинні бути включені суми грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової премії (святкової), одноразової грошової допомоги при звільнені, компенсації за невикористану відпустку й сум щомісячної додаткової грошової винагороди. Проте, ГУПФУ в Одеській області листом № 761/Г-11 від 13.07.2017 року повідомлено заявника про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії.
Вирішуючи справу суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог про зобов'язання здійснення перерахунку пенсії позивачу із всіх вказаних виплат.
Проте, колегія суддів не може повністю погодитися із вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно до вимог ч. 3 ст. 43 Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених» (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, та у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії.
Частиною першою статті 9 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» установлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно до положень ч. 2 ст. 9 Закону України № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно до положень частини 3 статті 43 Закону № 2262-ХІІ пенсія військовослужбовців обчислюється з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
За змістом пункту 17 статті 11 Закону України від 09.07.2003 р. № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове держане пенсійне страхування» військовослужбовці підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню.
Частиною 2 статті 20 Закону № 1058-ІV обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених, зокрема, у пункті 17 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховується страхові внески.
Тобто, військовослужбовці підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, тому мають сплачувати страхові внески та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з суми сукупного оподатковуваного доходу, обчисленого відповідно до законодавства України.
Так, розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день вибуття в щорічну основну відпустку (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294, підпункт 30.4 пункту 30 розділу ХХХ Інструкції).
Вищезазначеними нормативними актами, окрім іншого, регламентовано умови та порядок виплати військовослужбовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.
Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань встановлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи із наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294, підпункти 33.1, 33.3 пункту 33 розділу ХХХІІІ Інструкції).
Згідно до положень п.п. 2 п. 2.1.1.2. наказу Міністерства фінансів України № 333 від 12.03.2012 року «Про затвердження Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету та Інструкції щодо застосування класифікації кредитування бюджету» заохочення за бюджетною класифікацією також відноситься до грошового забезпечення військовослужбовців.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 3 липня 1991 року № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення», згідно зі статтею 1 якого індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
При цьому, індексація є частиною державної системи соціального захисту громадян, спрямованою на підтримання їх купівельної спроможності.
Таким чином, вищевказані види допомоги є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до частини другої статті 9 Закону № «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» входять до складу грошового забезпечення військовослужбовців.
У зв'язку викладеним колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що до грошового забезпечення для перерахунку пенсії повинні бути включені суми індексації грошового забезпечення у загальному розмірі, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової премії (святкової), компенсації за невикористану відпустку й сум щомісячної додаткової грошової винагороди, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Таким чином, вірним є висновок суду першої інстанції про те, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області по неврахуванню для перерахунку пенсії грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової премії (заохочення), з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування - є безпідставними.
Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне наголосити на наступному.
Статтею 15 Закону № 2011-ХІІ, а також статтею № 2262-ХІІ, військовослужбовцям при звільненні з військової служби за власним бажанням виплачується одноразова грошова допомога у розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Як вже було зазначено, згідно до положень частини 3 статті 43 Закону № 2262-ХІІ пенсія військовослужбовців обчислюється з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
При цьому, вищевказана норма не містить положень про включення до грошового забезпечення такої виплати, як одноразова грошова допомога при звільненні. Правові підстави для її виплати встановлені статтею 15 Закону № 2011-ХІІ та статтею 9 Закону № 2262-ХІІ, які пов'язані зі звільненням особи зі служби.
Таким чином, хоча вказана виплата й підпадає під ознаки одноразової допомоги, але має інше правове призначення.
Тобто, одноразова грошова допомога при звільненні не входить до додаткового грошового забезпечення, яка повинна враховуватись при нарахуванні пенсії, оскільки відноситься до разових платежів і має характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту громадян, зокрема військовослужбовців.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, одноразова грошова допомога при звільненні не пов'язана з виконанням позивачем своїх службових обов'язків та отриманням за це грошової допомоги, а пов'язана саме з фактом звільнення зі служби, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Аналогічна позиція була викладена Верховним Судом України у Постанові від 12.09.2017 року у справі № 21-115а16.
Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її.
В ході розгляду справи позивач частково довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, порушив норми матеріального права, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення спору і є підставою для часткового задоволення апеляційної скарги, скасування постанови з ухваленням нової про часткове задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 195; 197; 198; 202; 205; 207; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області задовольнити частково, постанову Приморського районного суду м. Одеси від 07 вересня 2017 року скасувати, ухвалити у справі №522/13241/17 нову постанову, якою частково задовольнити адміністративний позов ОСОБА_2.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області у проведенні перерахунку пенсії в розмірі 80 % грошового забезпечення ОСОБА_2 з урахуванням того, що до грошового забезпечення для перерахунку пенсії повинні бути включені суми грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової премії (святкової), компенсації за невикористану відпустку і сум щомісячної додаткової грошової винагороди.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок пенсії в розмірі 80 % грошового забезпечення ОСОБА_2 з урахуванням того, що до грошового забезпечення для перерахунку пенсії повинні бути включені суми індексації грошового забезпечення у загальному розмірі, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової премії (святкової), компенсації за невикористану відпустку і сум щомісячної додаткової грошової винагороди, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, починаючи з 19 січня 2017 року, а також зобов'язати виплатити недоплачену частину пенсії за весь період, з урахуванням здійснених раніше виплат.
В решті позову відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після надіслання її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів.
Головуючий: О.В. Джабурія
Суддя: Н.В. Вербицька
Суддя: К.В. Кравченко