07 грудня 2017 р.м.ОдесаСправа № 821/1277/17
Категорія: 9.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Кузьменко Н.А.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді -Кравченка К.В.,
судді -Джабурія О.В.,
судді -Вербицької Н. В.
при секретарі -Величко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2017 року по справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -
В серпні 2017 року ФОП ОСОБА_5 (надалі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (надалі - відповідач, ДФС), в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.05.2017 року:
- №001701405 про застосування адміністративних штрафів та інших санкцій в розмірі 510 грн.;
- №001711405 про застосування адміністративних штрафів та штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів в розмірі 17000,00 грн.;
- №001691405 про застосування штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів у сфері торгівлі громадського харчування та послуг в розмірі 24680,00 грн..
Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що спірні ППР є протиправними, оскільки перевірки належної позивачу торгівельної одиниці фактично не відбувось, а вказана в акті особа, яка начебто відмовилась від отримання документів та від надання пояснень, взагалі не має жодного відношення до господарської діяльності позивача. Також перевіряючи не викликали позивача для участі в проведенні перевірки.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 27.10.2017 року позовні вимоги задоволено повністю.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, ДФС подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати, та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ФОП ОСОБА_5, здійснює види діяльності за КВЕД: 56.10 - Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування.
03.04.2017 року ДФС видано наказ «Про проведення фактичних перевірок» №249, яким, серед інших, передбачено проведення фактичної перевірки позивача на підставі пп.80.2.2 п.80.2 ст.80 ПК України з 05.04.2017 року.
На підставі наказу №249 від 03.04.2017 року та направлень на проведення фактичної перевірки №0337 та №0338 від 05.04.2017 року посадові особи відповідача здійснили вихід для проведення фактичної перевірка об'єкту: кафе на базі відпочинку, що розташоване за адресою: Херсонська область, м. Нова Каховка, смт. Дніпряни, вул. Набережна, 74-А, в якому позивач здійснює підприємницьку діяльність.
За результатами такого виходу ревізорами було складено акт фактичної перевірки №0115/21/22/РРО/353970894 від 07.04.2017 року, в якому зазначено, що перевірку проведено в період з 13:00 год 05.04.2017 року по 12:00 год 07.04.2017 року (надалі - Акт перевірки).
В акті перевірки зазначено, що від платника податків на об'єкті знаходився його представник - ОСОБА_6, яка не надала ні документів, які посвідчують її особу ні будь-яких інших документів для проведення перевірки.
В акті перевірки зазначено про наступні порушення:
- не забезпечено зберігання документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів чи копій документів при здійсненні податкового контролю - представником платника податків жодних документів надано не було;
- не забезпечення ведення в порядку, встановленому законодавством обліку товарних запасів на складах та/або за місцем реалізації; реалізація товарів, які не обліковані у встановленому порядку. На ТМЦ (алкогольна група) зазначені у додатку відсутні первинні документи (чеки, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, рахунки тощо) на підставі яких здійснюється ведення обліку товарів. Без наявності вказаних документів здійснити облік у встановленому законодавством порядку не є можливим. Крім того суб'єктом господарювання надано до ДФС звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у роздрібній мережі (форма №1-РА) за 12 місяців 2016 року, та задекларовано незначну кількість алкогольних напоїв, що знаходяться на об'єкті торгівлі: лікеро-горілчаних виробів - 11,8 мл, коньяк - 5 мл, пиво - 8,83 мл. Така кількість залишків алкогольних напоїв свідчить про те, що викладені в додатку алкогольні напої надійшли до реалізації після 01.01.2017 року і повинні бути підтверджені первинними документами та обліковані. Загальна вартість не облікованих у встановленому порядку товарів складає 12340,00 грн.;
- зберігання за місцем реалізації алкогольних напоїв без марок акцизного збору встановленого зразка - алкогольні напої зазначені в додатку №2 марками акцизного збору встановленого зразка не марковані.
Згідно п.2.1.8-2.1.10 акту перевірки, під час перевірки ніяких документів не використовувалось.
На підставі цього акту перевірки відповідачем винесені спірні податкові повідомлення-рішення від 15.05.2017 року №001701405 про застосування адміністративних штрафів та інших санкцій в розмірі 510,00 грн., №001711405 про застосування адміністративних штрафів та штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів в розмірі 17000,00 грн, №001691405 про застосування штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів у сфері торгівлі громадського харчування та послуг в розмірі 24680,00 грн..
Також з акту перевірки вбачається, що під час проведення перевірки позивач та його представник були відсутні, перевіряючи особи під час проведення перевірки ні позивача ні його представника не запрошували, пояснень на викладені в акті перевірки факти не відбирали. Адміністративний протокол не складався, за відсутності посадових осіб, складено акт відмови від підпису, а матеріали перевірки надіслано позивачу поштою.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки процедура проведення перевірки не відповідала вимогам законодавства, а тому проведення перевірки відсутнє як юридичний факт, в наслідок чого, прийняті на підставі такої перевірки спірні ППР є протиправними.
Колегія суддів погоджується з цим висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Підпунктом 75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України встановлено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Згідно п.80.1 ст.80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Відповідно до пп.80.2.2 п.80.2 ст.80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
Згідно п.80.7 ст.80 ПК України фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.
Згідно п.81.1 ст.81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
З матеріалів справи вбачається, що копія наказу «Про проведення фактичних перевірок» №249 та передбачені п.81.1 ст.81 ПК України документи не були вручені або пред'явленні ні позивачу ні його представнику до початку проведення фактичної перевірки, оскільки ОСОБА_6, яка визначена ДФС як представник позивача не має відношення до господарської діяльності ФОП ОСОБА_5. Це було підтверджено під час допиту судом першої інстанції в якості свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_6, які зазначили, що остання працює на посаді адміністратора бази відпочинку у іншого суб'єкта господарювання - ОСОБА_7 та не має жодного відношення до діяльності належного позивачу кафе.
Отже, перевірка була проведена за відсутності позивача та його представника в період 3 днів, з яких лише частину дня 05.04.2017 року перевіряючими проведено на об'єкті господарської діяльності позивача, в інші два дні перевіряючи на об'єкті були відсутні.
В матеріалах справи відсутні докази того, що 06 квітня або 07 квітня 2017 року ДФС запрошувало позивача для надання пояснень або документів на товари, за відсутність яких позивача притягнуто до відповідальності. Також відсутні докази того, що позивач був взагалі обізнаний про проведення такої перевірки.
З акту перевірки не вбачається факту проведення ревізорами в ході перевірки контрольної розрахункової операції з придбання товарів у належному позивачу кафе, що в свою чергу також підтверджує той факт, що на момент перевірки кафе не працювало і позивач або уповноважені ним особи (продавці) були відсутні в кафе.
За таких підстав колегія суддів вважає, що ДФС не вчинила передбаченні діючим законодавством дії, які передують початку проведення фактичної перевірки.
Відповідно до п.85.2 ст.85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Оскільки відсутні докази того, що відповідачем на протязі терміну перевірки і до моменту винесення спірних повідомлень-рішень у позивача запитувались документи, які вказані в акті перевірки як відсутні, колегія суддів вважає, що відповідач своїми діями позбавив позивача можливості виконати свій прямий обов'язок, передбачений ст.85 ПК України, а тому спірні рішення не можуть вважатися законними та обґрунтованими.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем порушено процедуру проведення фактичної перевірки кафе на базі відпочинку за адресою: Херсонська область, м. Нова Каховка, смт. Дніпряни, вул. Набережна,74-А, в якому здійснює свою господарську діяльність ФОП ОСОБА_5, оскільки доказів на підтвердження факту пред'явлення чи ознайомлення позивача із передбаченими статтями 80 та 81 ПК України матеріалами та документами відповідачем суду надано не було. Матеріали справи також не містять будь-яких доказів на підтвердження факту отримання позивачем передбачених в статтях 80 та 81 ПК України документів до початку проведення фактичної перевірки.
Таким чином, колегія суддів робить висновок, що прийняті за наслідками вказаної вище фактичної перевірки податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він як відповідач заперечує адміністративний позов.
Під час розгляду справи відповідачем не було доведено суду правомірність свого рішення.
Враховуючи все вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ч.5 ст.254 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області - залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2017 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Повний текст судового рішення виготовлений 08 грудня 2017 року.
Головуючий суддя:К.В. Кравченко
Суддя: Суддя: О.В. Джабурія Н.В. Вербицька