06 грудня 2017 р.м.ОдесаСправа № 814/170/17
Категорія: 9.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т. О.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду
у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,
суддів: Романішина В.Л., Семенюка Г.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2017 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Миколаївській області про скасування акту № 275/14-29-40-12/2234612759, визнання нечинним рішення від 27.12.2016 року № 000183/08-40, -
У січні 2017 року ФОП ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом про скасування акта від 08.12.2016 про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, визнання нечинним рішення головного управління ДФС у Миколаївській області про застосування фінансових санкцій від 27.12.2016 № 000183/08-40 в сумі 23800 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що ніяких порушень правил торгівлі не вчиняв, про день та час прийняття рішення за результатами перевірки ніхто не повідомляв.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2017 року позов задоволений частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення № 000183/08-40 від 27.12.2016р.
Не погоджуючись з даною постановою суду ФОП ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального права, неповним дослідженням всіх обставин справи, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Суд першої інстанції встановив, що Актом від 08.12.2016 про результати фактичної перевірки кіоску за адресою АДРЕСА_1, який належить позивачу встановлено 1) факт реалізації 1 пачки сигарет «Navigator» (по ціні 13,50 грн.), яка не маркована маркою акцизного податку, чим порушено вимоги статті 11 Закону України № 481, 2) факт поштучного продажу сигарет «Winston» (по ціні 1 грн.), чим порушено вимоги статті 15-3 Закону України № 481. Відповідальність передбачена статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".
Рішенням про застосування штрафних санкцій № 000183/08-40 від 27.12.2016 згідно з абзацом 15 частини 2 статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 р. №481/95-ВР до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. за продаж тютюнових виробів без марок акцизного податку та 6800 грн. за продаж тютюнових виробів поштучно.
Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач будь-яких доказів на підтвердження зазначених в акті перевірки порушень, а саме продаж цигарок поштучно та пачки цигарок без акцизних марок суду не надав.
Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам статей 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України, Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначають Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".
За змістом статті 16 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.
На підставі частини 3 статті 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" маркування тютюнових виробів, які реалізуються в Україні, здійснюється таким чином: на кожній одиниці тютюнової продукції (сигареті, цигарці тощо) вказується власна назва виробу.
На кожній пачці, коробці або сувенірній коробці вказується: найменування суб'єкта господарювання-виробника або тютюнової компанії; загальна та власна назви; наявність фільтруючого мундштука; кількість одиниць у пачці, коробці чи в сувенірній коробці; відомості щодо вмісту смоли та нікотину в диму однієї сигарети (щодо сигарет), які наносяться на зовнішню поверхню однієї меншої сторони упаковки тютюнових виробів і займають не менше 15 відсотків площі цієї сторони; медичні попередження, які наносяться відповідно до вимог, зазначених у цій частині статті; позначення нормативного документа (для продукції вітчизняного виробництва, призначеної для реалізації на території України); штриховий код.
За правилами статті 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів: 8) поштучно (для тютюнових виробів, крім сигар);
Згідно статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі:1) порушення вимог статті 15-3 цього Закону 6800 гривень, 2) виробництво, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, або з використанням тари, що не відповідає вимогам, визначеним частиною першою статті 11 цього Закону, - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.
Позивач має ліцензію на роздрібну торгівлю тютюновими виробами № 144851 від 13.10.2016.
В ході судового розгляду було досліджено акт відмови від підписання направлення на проведення перевірки та відмови від підписання матеріалів перевірки від 07.12.2016 року.
Водночас, відповідач будь-яких доказів на підтвердження зазначених в акті перевірки порушень, а саме продаж цигарок поштучно та пачки цигарок без акцизних марок суду не надав. Не зазначено в акті перевірки, яким чином були встановлені ці порушення, оскільки до торгівельного об'єкту їх не допустили, про що зазначено в акті перевірки. Якщо перевіряючи придбали ці цигарки, то чому не зазначили про наявність (відсутність чеку), що б підтверджувало здійснення розрахункової операції. Перевіряючи, які здійснювали перевірку, викликались в судове засідання в якості свідків для надання пояснень по справі, але вони в судове засідання не з'явились, будь-яких пояснень суду не надали.
Позивач просив визнати нечинним рішення про застосування штрафних фінансових санкцій від 27.12.2016 № 000183/08-40.
При цьому суд першої інстанції правильно вказав, що нечинним визнаються тільки нормативно-правові акти, яким це рішення не являється, тому для захисту інтересів позивача на підставі статей 11, 162 КАС України, обґрунтовано обрано спосіб захисту визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій від 27.12.2016 № 000183/08-40.
Стосовно скасування акта від 08.12.2016 р. про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, колегія суддів зазначає, що в частині відмови у задоволенні позову рішення суду в апеляційному порядку не оскаржувалось, а тому відповідно до пункту 13.1. Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду від 20.05.2013, № 7 "Про судове рішення в адміністративній справі", апеляційний суд не дає правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.
Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В ході розгляду справи позивач частково довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Судові витрати розподіляються відповідно до приписів частини 1 статті 94 КАС України.
Керуючись ч. 1 ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2017 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: О.І. Шляхтицький
Суддя: В.Л. Романішин
Суддя: Г.В. Семенюк