11 грудня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/1147/15
Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Іванов Е. А.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Джабурія О.В.
суддів - Осіпова Ю.В.
- Скрипченка В.О.
при секретарі - Філімович І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Профіторгсервіс» на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Профіторгсервіс» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
ТОВ «Профіторгсервіс» звернулось до адміністративного суду з позовом Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, у якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення.
В судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання про залишення позовної заяви без розгляду через повторну неявку представника позивача в судове засідання без поважних причин.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року клопотання представника відповідача задоволено. Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Профіторгсервіс» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишено без розгляду.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Профіторгсервіс» звернулося до суду з апеляційною скаргою на вказану ухвалу, просить її скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з вимогами ч.2 ст.2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
В силу вимог ч. 3 ст. 128 КАС України у разі повторного неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у попереднє судове засідання чи у судове засідання без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
З аналізу наведених процесуальних норм вбачається, що умовами залишення позовної заяви без розгляду з наведених підстав є:
- повідомлення позивача належним чином про дату, час і місце судового розгляду;
- відсутність поважних причин для повторного неприбуття позивача у судове засідання;
- від позивача не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 19 червня 2017 року представником позивача ТОВ «Профіторгсервіс» було подано клопотання про відкладення розгляду справи, призначене Одеським окружним адміністративним судом на 20.06.2017 рік на 09 год. 10 хвилин.
У зв'язку з поданим клопотанням розгляд справи був відкладений на 13.07.2017 року на 14 годин 10 хвилин. В зазначеному судовому засіданні представником позивача ТОВ «Профіторгсервіс» було заявлене клопотання про надання часу для підготовки доказів по справі, по справі було оголошено перерву до 20.07.2017 року до 09.10 годин.
У наступне судове засідання призначене на 20.07.2017 рік представник позивача, повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою у справі на а.с.27, не з'явився, клопотань щодо розгляду справи за його відсутності на суду не надавав.
11 вересня 2017 року від директора ТОВ «Профіторгсервіс» до суду надійшло клопотання про продовження строку зупинення провадження у справі у зв'язку з неможливістю забезпечення явки представника позивача у судове засідання призначене на 12 вересня 2017 рік на 10 годин. 00 хвилин.
Проте, заявлене клопотання було розцінене судом як зловживання представником позивача своїми правами з метою затягування розгляду справи у зв'язку з чим справу було залишено без розгляду.
У своїй апеляційній скарзі апелянт звертав увагу суду апеляційної інстанції на те, 11 вересня 2017 року представником позивачем подавалась до суду першої інстанції заява про продовження строку зупинення провадження у справі, у зв'язку з неможливістю забезпечення явки представника позивача, оскільки представник позивача зайнятий в іншому судовому процесі по справі № 815/457/17 призначеної на 10 год. 00хв. Одеським окружним адміністративним судом, проте вона була проігнорована судом.
Колегія суддів апеляційної інстанції не може вважати такі доводи апелянта стосовно поважності неявки представника позивача у судове засідання обґрунтованими, оскільки позивач не надав доказів того, що він не міг направити у судове засідання іншого представника. Більше того, що судом першої інстанції було встановлено, відповідно до копії письмового клопотання представника позивача вх.№24966/17 від 11.09.2017р. поданого до суду по справі №815/457/17, з аналогічним клопотанням представник позивача звернувся до головуючого судді по іншій справі, з посиланням на прийняття участі у справі №815/1147/17(тобто цієї), та в обидві справи він не з'явився.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Слід зауважити, що згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини вказує, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Так, відповідно до позиції викладеної в рішенні Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 року у справі «Компанія «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А.» проти Іспанії» зазначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання
Крім того, неприбуття у судове засідання без поважних причин призводить до порушення законодавчо встановлених строків розгляду справ та має негативний вплив на ефективність судочинства.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 155 КАС України, з огляду на те, що позивач, належним чином повідомлений про час, дату та місце судового розгляду справи, повторно не прибув в судове засідання без поважних причин та від нього не надходило заяв про розгляд справи за його відсутності.
На підставі викладеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року про залишення без розгляду позову прийнята з дотриманням норм процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що ухвала підлягає скасуванню.
Окрім цього, судова колегія робить наголос на порівняльному аналізі змісту заяв позивача у наведеній справі, та у інших справах, наприклад у справі №815/457/17. Цей аналіз дозволяє зробити висновок про існування у заявах в іншій справі прохання позивача розглядати справу за його відсутністю, у зв'язку з чим, у будь якому випадку, суд першої інстанції мав приймати рішення по суті справи. В цій справі такі заяви відсутні, тому суду першої інстанції мав право залишати позов без розгляду, а не постановляти рішення по суті позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.199 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду без змін.
Керуючись ст.ст. 155, 159, 196; 199; 200; 206; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Профіторгсервіс» залишити без задоволення, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів.
Повний текст судового рішення виготовлений 12.12.2017 року.
Головуючий: О.В. Джабурія
Суддя: Ю.В. Осіпов
Суддя: В.О. Скрипченко