12 грудня 2017 рокуЛьвів№ 876/9153/17
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Попка Я.С.
суддів Хобор Р.Б., Сеника Р.П.
за участю секретаря судового засідання Сердюк О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Обласного територіального медичного протитуберкульозного об'єднання на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 1 серпня 2017 року у справі за позовом Обласного територіального медичного протитуберкульозного об'єднання до виконавчої дирекції Волинського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання дій протиправними та скасування рішення,-
13.07.2017 року позивач - Обласне територіальне медичне протитуберкульозне об'єднання звернулося до суду з позовом до виконавчої дирекції Волинського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, в якому, із урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просить визнати протиправними дії відповідача щодо проведення перевірки позивача; скасувати рішення відповідача №71/07000 від 27.04.2017 року про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за виключенням частини у розмірі 8113,83 грн.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 1 серпня 2017 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постанова суду першої інстанції мотивована тим, Обласним територіальним медичним протитуберкульозним об'єднанням, в порушення абз.1 ч.2 ст.35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовлені похованням» та абз.1 ч.2 ст.22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», листи непрацездатності по професійних захворюваннях оплачені за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Нормами діючого та чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування не передбачено оплату листків непрацездатності особам, яким встановлено професійне захворювання.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її винесеною з неповним з'ясуванням обставин справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, порушенням норм матеріального та процесуального права,, Обласне територіальне медичне протитуберкульозне об'єднання оскаржило її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 липня 2010 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає, що згідно п.3 ст.36 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» №77-VIII від 28.12.2014 р. та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №1105 підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування причин виникнення професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами за формою П-4. Дані форми (П-3 та П-4) дають право завершити розслідування професійного захворювання та врахувати причину захворювання, пов'язати захворювання з працею, при наявності медичного висновку Інституту праці, тому окремо повідомлення за формую П-3 і медичний висновок не може бути документом, який дає право нараховувати оплату непрацездатності та відмітити у п-2 листка непрацездатності таку причину захворювання, як професійне захворювання, оскільки, без наявності акту П-4, яким встановлюється причина отримання профзахворювання та зв'язок захворювання, саме із виконанням посадових обов'язків працівника, оскільки в такому разі можна буде встановити, що у кожному конкретному випадку, захворювання на туберкульоз є професійним.
Апелянт звертає увагу на те, що працівник ОСОБА_1 отримала повідомлення про професійне захворювання П-3 з Інституту медицини праці 30.05.2013р. Акт розслідування причин виникнення професійного захворювання (П-4) складений 26.06.2013р. Листок непрацездатності у період з 22.05.2013р. по 21.06.2013р. містив відмітку причини захворювання - загальне захворювання. Листок непрацездатності за період з 26.06.2013р. по 31.07.2013 р. містив відмітку причини захворювання - пр.офесійне захворювання, а відтак був оплачений Фондом по нещасних випадках та профзахворюваннях (лише при наявності акту за формою П-4, даний фонд здійснив виплату).
Щодо працівника ОСОБА_2 санітарно-гігієнічна характеристика органом санепідстанції була складена 14.05.2014 р. Її отримали: Фонд соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань і Обласне територіальне медичне протитуберкульозне об'єднання. На сьогодні є лише повідомлення про професійне захворювання за формою П-3. Акт П-4 розслідування професійного захворювання відсутній, на підтвердження чого, у матеріалах справи є відповідь головного лікаря санепідемстанції від 25.04.2014р. № 1688. Тому немає підстав вважати, що у нього є професійне захворювання, відтак усі листки непрацездатності містять у собі відмітку щодо причини захворювання - загальне захворювання (без акту розслідування за формою П-4 фонд соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань на виробництві немає права здійснювати страхові виплати).
Апелянт звертає увагу, що у матеріалах справи містяться запити у Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань та у Фонд соціального страхування по тимчасовій втраті працездатності, разом із їх відповідями, що причину захворювання слід відзначати як «загальне захворювання».
Також щодо працівників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ситуація аналогічна та до складення та оформлення Акту за формою П-4 листки непрацездатності містили у собі відмітку причини захворювання - загальне захворювання, а відповідно до цього оплачені за рахунок коштів Фонду СС з ТВП.
Крім того, приймаючи оскаржуване рішення, відповідач керувався нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18 січня 2001 року №2240-ІІІ. Однак, на момент виникнення спірних правовідносин Закон 2240 втратив чинність відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» від 28 грудня 2014 року №77-VІІІ.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що у період з 28.02.2017р. по 10.04.2017р. працівниками Волинського обласного відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності була проведена планова перевірка правильності використання страхових коштів на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з ТВП Обласним територіальним медичним протитуберкульозним обєднанням за перід з 01.10.2013р. по 31.12.2016 р.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 10.04.2017., згідно висновків якого встановлено порушення: абз.1 ч.2 ст.35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» № 2240-ІІІ від 18.01.2001 року; абз.1 п.7, абз.2 п.9 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001р. №1266 (зі змінами та доповненнями); абз.1 п.3 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001р. №1266, в редакції постанови КМУ від 26.06.2015р. № 439; абз.1 ч.2 ст.22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999р. № 1105-XIV. Перевіркою встановлено неправомірні витрати по тимчасовій непрацездатності в сумі 54 558,08 грн., по вагітності та пологах в сумі 3 767,12 грн., оплату перших п'яти днів тимчасової непрацездатності коштами Фонду в сумі 506,10 грн., а всього на загальну суму 58 831,30 грн.
В акті зазначено, що за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності оплачені листи непрацездатності по професійних захворюваннях.
Перевіркою встановлено наявність професійних захворювань у таких працівників Обласного територіального медичного протитуберкульозного обєднання: ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2, що підтверджені повідомленням про професійне захворювання (отруєння) за формою П-3 Інституту медицини праці національної академії медичних наук України, а саме:
ОСОБА_2 - дата встановлення остаточного діагнозу по професійному захворюванню 19.11.1996р. розширеною обласною профпатологічною ЛКК з участю співробітника Донецького НЦ ІП та ПЗ д.м.н. ОСОБА_6;
ОСОБА_1 - дата встановлення остаточного діагнозу по професійному захворюванню 28.05.2013р.;
ОСОБА_4 - дата встановлення остаточного діагнозу по професійному захворюванню 27.05.2014р.;
ОСОБА_3 - дата встановлення остаточного діагнозу по професійному захворюванню 26.07.2005р.
На підставі акту перевірки Волинським обласним відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності винесено рішення №71/07000 від 27.04.2017р. про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 64 298, 80 грн., в тому числі: неправомірно використані страхові кошти - 58 831,30 грн., фінансові санкції - 5467, 50 грн.
Не погоджуючись з вищевказаним рішенням №71/07000 від 27.04.2017, позивачем подано скаргу до Волинського обласного відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Рішенням Фонду №16 від 30.06.2017р. про результати розгляду скарги, у задоволенні скарги страхувальника щодо скасування рішення №71/07000 від 27.04.2017р. про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообовязкове державне соціальне страхування відмовлено.
Відповідно до пункту 5 Розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня 1999 року №1105-ХІV (далі - Закон України №1105-ХІV) Фонд соціального страхування України та його робочі органи є правонаступниками Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, його виконавчої дирекції, відділень виконавчої дирекції цього Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, виконавчих дирекцій або уповноважених представників відділень у районах та містах республіканського (Автономної Республіки Крим) та обласного значення.
Пунктом 6 Розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Закону України №1105-ХІV встановлено, що до завершення заходів, пов'язаних з утворенням Фонду соціального страхування України та його робочих органів, виконання функцій та завдань, передбачених цим Законом, забезпечує у межах компетенції Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Згідно ч.1 ст.4 Закону України №1105-ХІV Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та здійснює функції згідно із затвердженим статутом.
Абзацом 1 ч.2 ст.35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» № 2240-ІІІ (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) та абз.1 ч.2 ст.22 Закону України №1105-ХІV (в чинній редакції) передбачено, що допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (далі - МСЕК) інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством.
Згідно з п.1 ч.1 ст.47 Закону України №1105-ХІV страхові виплати провадяться щомісячно в установлені Фондом дні на підставі постанови цього Фонду або рішення суду, зокрема потерпілому - з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання.
Згідно п.70 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1232 від 30.11.2011р., спеціалізованими профпатологічними лікувально-профілактичними закладами стосовно кожного хворого складається повідомлення про професійне захворювання (отруєння) за формою П-3.
Повідомлення за формою П-3 протягом трьох днів після встановлення діагнозу надсилається керівникові підприємства, шкідливі виробничі фактори на якому призвели до виникнення професійного захворювання, закладові державної санітарно-епідеміологічної служби, який здійснює державний санітарноепідеміологічний нагляд за підприємством, робочому органові виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства, а також профпатологу, який направив хворого до спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу.
У разі коли хворий працював на кількох підприємствах, де були умови для розвитку професійного захворювання, або за кількома професіями, під час роботи за якими були умови для розвитку професійного захворювання, повідомлення за формою П-3 надсилається на останнє підприємство, де він працював за професією, під час роботи за якою були умови для розвитку професійного захворювання.
Відтак, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що нормами законодавства про загальнообовязкове державне соціальне страхування, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, не передбачено оплату листків непрацездатності особам, яким встановлено професійне захворювання, за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що Волинське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності при винесенні рішення №71/07000 від 27.04.2017 року про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законами України, в зв'язку з чим судом першої інстанції правомірно відмовлено в задоволенні позовних вимог Обласного територіального медичного протитуберкульозного об'єднання до виконавчої дирекції Волинського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання дій протиправними та скасування рішення.
Разом з тим, з матеріалів справи видно, що частина суми переплат по вагітності та пологах в розмірі 3 767, 12 грн.; по листках тимчасової непрацездатності ОСОБА_7, ОСОБА_5 в розмірі 3 091, 93 грн., ОСОБА_8 в розмірі 506, 10 грн.; та фінансові санкції в сумі 748, 68 грн., а всього на загальну суму 8 113, 83 грн. позивачем сплачено (повернуто) до Фонду в добровільному порядку.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, а доводи апелянта на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.
Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ч.3 ст.160, ст. 195, ст. 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Обласного територіального медичного протитуберкульозного об'єднання залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 1 серпня 2017 року у справі №803/871/17 за позовом Обласного територіального медичного протитуберкульозного об'єднання до виконавчої дирекції Волинського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання дій протиправними та скасування рішення - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Я. С. Попко
судді Р. Б. Хобор
Р. П. Сеник
Повний текст судового рішення виготовлено та підписано 12.12.2017 року.