Справа: № 757/40310/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Гладун Х.А. Суддя-доповідач: Петрик І.Й.
Іменем України
06 грудня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Петрика І.Й.,
суддів Кузьменка В.В., Собківа Я.М.,
при секретарі Кузьміній Ю.О.,
розглянувши в відкритому судовому засідані апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Печерського районного суду міста Києва від 11 серпня 2017 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Департаменту архітектурно-будівельної інспекції в Київській області Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу № 2 Управління контролю та нагляду за проведенням перевірок ДАБІ у Київській області Плющ Олександра Станіславовича про визнання протиправним та скасування рішення,
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом в якому,з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:
-визнатии протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення № А-1307/1 від 13.06.2016 р., винесену Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київської області;
-визнати протиправними дії Головного управління ДСНС України в Київської області щодо встановлення переліку виявлених порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки під час проведення позапланової перевірки Департаментом ДАБІ у Київської області об'єкту по АДРЕСА_1 Броварського району Київської області 13.06.2016 року.
В обґрунтуванні позовних вимог,позивач зазначає, що 13.06.2016 року головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу № 2 Управління контролю та нагляду за проведенням перевірок ДАБІ у Київській області Плющем О.С. було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм,державних стандартів та правил на об'єкті будівництва '' Житловий будинок , АДРЕСА_1 Броварського району Київської області '', замовником якого є позивач. Перевірку призначено на підставі ухвали слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 31.05.2016 року .Перевірка проводилась із залученням представника Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київської області, провідного спеціаліста Обухівського районного сектор ГУ ДСНС у Київській області Іваненко Р.О. у присутності старшого слідчого з ОВС криміналіста слідчого управління ГУ НП в Київській області Бартоша М.Л. За результатами проведеної перевірки було складено Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері мостобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил від 29.06.2016 року та протокол № 3-Л-А-2906/2 про адміністративне правопорушення від 29.06.2016 року стосовно позивача.
Постановою Печерського районного суду міста Києва від 11 серпня 2017 року - позов залишено без задоволення.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції ОСОБА_2 звернувся 09 жовтня 2017 року з апеляційною скаргою, в якій, посилається на порушення судом норм матеріального права,просить суд скасувати постанову суду першої інстанції,та прийняти нову,якою позовні вимоги задовольнити повністю.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції 13.06.2016 року головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу № 2 Управління контролю та нагляду за проведенням перевірок ДАБІ у Київській області Плющем О.С. було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм,державних стандартів та правил на об'єкті будівництва '' Житловий будинок , АДРЕСА_1 Броварського району Київської області '', замовником якого є позивач. Перевірку призначено на підставі ухвали слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 31.05.2016 року . Перевірка проводилась із залученням представника Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київської області, провідного спеціаліста Обухівського районного сектор ГУ ДСНС у Київській області Іваненко Р.О. у присутності старшого слідчого з ОВС криміналіста слідчого управління ГУ НП в Київській області Бартоша М.Л. За результатами проведеної перевірки було складено Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері мостобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил від 29.06.2016 року та протокол № 3-Л-А-2906/2 про адміністративне правопорушення від 29.06.2016 року стосовно позивача.
Про факт проведення відповідачами позапланової перевірки позивача чи його представника в належний спосіб повідомлено не було. Її проведено 13.06.2016 року у відсутність позивача, який є замовником будівництва та власником об'єкту перевірки. Запити щодо надання документів проектної документації ані позивачем, ані його представником, ані розробником проекту ФОМ ОСОБА_6 не отримувалися та не надавалися. Відтак, при проведенні перевірки відповідачами були використані та взяті до уваги документи ( в тому числі і проект на реконструкцію об'єкту ) правомірність походження джерел яких не встановлена та не зрозуміла.
Згідно направлення на проведення перевірки № 483.16/03 від 10.06.2016 року строк проведення перевірки був визначений з 13.6.2016 року по 17.06.2016 року Максимально продовжений строк проведення перевірки згідно вимог чинного законодавства сплинув 22.06.2016 року. Разом з тим, Акт про проведення даної перевірки складений 29.06.2016 року, тобто поза визначеним законодавством строком проведення перевірки. Крім того, у вказаному Акті використані документи, надіслані слідчим супровідним листом датованим 24.06.2016 р., тобто також поза межами строку проведення перевірки.
До підписання та складання акту Головний інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу № 2 Управління контролю та нагляду за проведенням перевірок ДАБІ у Київській області Плющ Олександра Станіславовича (далі Третя особі-1 був залучений старший слідчий з ОВС криміналіста слідчого управління ГУ НП в Київській області Бартош М.Л., що не відповідає нормам чинного законодавства та є протиправним. Крім того, останній керував та надавав йому вказівки.
На час проведення перевірки службове посвідчення Третьої особи-1 не відповідало встановленій формі, зокрема, в його лівій стороні був відсутній підпис останнього, а в правій стороні відсутня печатка органу ДАБК, що свідчить про те, що Третя особа-1 не мав статусу уповноваженої особи на проведення перевірки та складання акту.
Як зазначено в матеріалах справи та встановлено судом 1 інстанції , порушення вимог пожежної безпеки, зазначені у Переліку виявлених порушень, складений Провідним спеціалістом Обухівського районного сектору Головного управління ДСНС України у Київській області Іваненко Романом Олександровичем додатком до Акту перевірки, що датований 13.06.2016 р..Однак Третя особа- 1 в судовому засіданні спростувала факт проведення перевірки 13.06.2016 р.
Зазначені у Переліку порушення вимог пожежної безпеки зафіксовані за результатами огляду об'єкту за класифікацію - ''Пансіонат для осіб похилого віку ''.
Однак, об'єкт є індивідуальним житловим будинком, що підтверджується даними Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 13.01.2012 р. Аналогічна класифікація об'єкту міститься в технічному паспорті на житловий будинок, розробленому КП КОР ''Броварське міжміське бюро технічної інвентаризації '' (код 1110.3, що згідно Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 позначає будинок садибного типу (індивідуальний житловий будинок). При цьому, у вказаному класифікаторі відсутня будівля типу ''пансіонат для осіб похилого віку''. Водночас об'єкт був реконструйований позивачем для особистого в ньому проживання та проживання родини, та в подальшому, в зв'язку з зміною певних життєвих обставин Позивачем прийнято рішення про здачу його в оренду.
Судовим рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 23.12.2016 року у справі №361/6223/16-ц, що набрало законної сили, встановлено, що будинок № 1, який знаходяться за адресою: Київська області, Броварський район, АДРЕСА_1, є індивідуальним житловим будинком, не закладом соціального захисту населення (в тому числі пансіонатом для осіб похилого віку), а діяльність ОСОБА_2 не підпадає під ознаки надання послуг, які встановлені Законом України ''Про соціальні послуги''.
У вказаному переліку, що датований 13.06.2016 р. містяться посилання на документи,що надіслані слідчим Бартош 24.06.2016 року.
У п.п. 11-13, 16-17 Переліку виявлених порушень зазначаються такі приміщення як ''комора'' та ''котельня'', які згідно Технічного паспорту об'єкту-відсутні, а відтак порушення виявлені у фактично неіснуючих приміщеннях об'єкту.
Виявлені у п. 1 Переліку порушення щодо розміщення будівлі в охоронній зоні повітряної лінії електропередач (фактична відстань 6,2 м, за нормою не менше 10 м) не відповідає фактичним обставинам справи та спростовується даними протоколу допиту головного інженера Броварського РП ПАТ ''Київобленерго'' ОСОБА_7 від 19.08.2016 р.
Перевіркою встановлено порушення в частані надання замовником недостовірних даних,зазначених в Декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 29.12.2011 року № КС 14211098224.
Однак, п. 12 вказаної Декларації , позивачем заповнено на підставі Технічного паспорту об'єкту, виданого КП КОР ''Броварське Міжміське бюро технічної інвентаризації''. Оскільки позивач не брав особистої участі в будівельно-монтажних роботах на об'єкті, то не був обізнаний про матеріали дійсного перекриття об'єкту.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 10 Закону України ''Про архітектурну діяльність'' передбачено, що для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.
Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 41 Закону України ''Про регулювання містобудівної діяльності '' визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку , встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 р. № 294 визначено, що Державна архітектурно-будівельна інспекція в Україні ( Держархібудінспекція ) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністром України через Віце-премєр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
У пункті 1 Положення про Державну архітектурно-будівельної інспекції у Київській області , затверджений наказом № 1000 від 08.09.2015 року ( у редакції, що затверджена наказом Держархбудінспекції № 1101 від 12.10.2015 року) зазначено, що Департамент є територіальним органом-структурним підрозділом Державної архітектурно - будівельної інспекції України.
Відповідно до п. 3 вказаного Положення основним завданням Департаменту є забезпечення реалізації державного архітектурно - будівельного контролю та нагляду, у випадках, визначених Законом України ''Про регулювання містобудівної діяльності'' на території Київської області.
Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 533 від 23.05.2011 року.
Відповідно до п. 5 Порядку № 533 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позаплановий перевірок за територіальним принципом.
Пунктом 7 Порядку № 553 визначено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Серед підстав для проведення позапланової перевірки є зокрема вимога право правоохоронних органів про проведення перевірки.
Відповідно до ст.. 31 Закону України ''Про внесення змін до Закону України ''Про державний бюджет України на 2015 р. '', перевірка підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами ( крім фіскальної служби України) здійснюється виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.
Водночас згідно постанови Кабінету Міністрів України від 13.08.2014 р. № 408 ''Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами '' надання дозволу на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - підприємців не потребується у разі, коли такі перевірки проводяться за рішенням суду, на вимогу службових осіб у випадках , передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України.
Як вбачається із матеріалів справи, 02.06.2016 року за вх.. № 1-/10-0206/66 до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 02.06.2016 року 780, до якого додатком долучено ухвалу слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 31.05.2016 року по справі № 361/3107/2-16-к про надання дозволу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області на проведення перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил під час будівництва житлового будинку на земельній ділянці в Київській області, Броварського району, АДРЕСА_1 власником якого є ФОП ОСОБА_8'' Питання, які потребують дослідження у ході такої перевірки слід визначити спільно з інспекторами Департаменту державно архітектурно-будівельної інспекції у Київській області.
Відповідно до ч. 2 статті 13 Закону України ''Про судоустрій і статус суддів'' судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування,їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
На підставі Наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 08.09.2015 року № 976, вищевказаного листа Броварського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Київській області та ухвали слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 31.05.2015 року по справі № 361/3107/2016 -к, 10.06.2016 р. за № 483.16/03 головному інспектору будівельного нагляду інспекційного відділу № 2 Управління контролю та нагляду за проведенням перевірок Департаменту державної архітектурної інспекції у Київській області Плющу О.С. видано направлення для здійснення позапланової перевірки на об'єкті: ''Індивідуальний житловий будинок по АДРЕСА_1 Броварського району Київської області''.
Разом зтим, посилання апелянта,на те,що перевірка була проведена без законних на те підставах, спростовується вищевказаними обставинами.
Позапланову перевірку проведено у строки та спосіб, передбаченому Порядком № 553, а саме, протягом 5 робочих днів (13.06.2016 р. - 17.06.2016 р.), продовженим на два робочі дні (з 24.06.2016 р. по 29.06.2016 р., з яких 25.06.2016 р., 26.06.2016 р., 27.06.2016 р., 28.06.2016 р. - вихідні). Щодо повноважень Третьої особи - 1, то він на день проведення перевірки та до цього часу є посадовою особою Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області та має встановленого зразка посвідчення.
Відповідно до абз. 1 п.9 Порядку № 533 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Згідно п. 13 вказаного Порядку суб'єкт містобудування,щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право серед іншого перевіряти наявність у посадових інспекцій службових посвідчень, бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного інспекцією за результатами перевірки.
Відповідно до п. 16 Порядку № 533 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складений акт перевірки відповідно до вимог, встановленим даним порядком.
Згідно п.п. 17, 18, 21 Порядку № 533 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, окрім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт. Акти перевірки складається у двох примірниках, один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю. Акт перевірки підписується посадовою особою державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженням, які є невід'ємною частиною такого акта. У разі відмови суб'єкта містобудування,щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
Згідно акта перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил на об'єкті будівництва :житловий будинок по АДРЕСА_1 Броварського району Київської області, який складений 29.06.2016 року головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу № 2 Управління контролю та нагляду за проведенням перевірок Департаменту державної архітектурної інспекції у київській області Плющем О.С. із залученням провідного спеціаліста Обухівського районного сектору ГУ ДСНС у Київській області Іваненка Р.О., у присутності старшого з ОВС - криміналіста слідчого Управління ГУ НП в Київській області Бартоша М.Л., за участю представників замовника -ОСОБА_9, адвоката Богуш М.К. .
А від так, посилання апелянта на те, що акт складений з відсутністю містобудування (позивача) є безпідставними.
Щодо доводів представника позивача, що посвідчення інспектора на час його пред'явлення представнику позивача не відповідало встановленим вимогам, то суд до даних доказів відноситься критично, оскільки, його оригінал для огляду суду не надано,що ставить під сумнів належність та допустимість даних доказів.
Відповідно до п. 11 Порядку № 533 посадові особи інспекції під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю серед іншого мають право отримувати в установленому законом порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ організацій,фізичних осіб інформацію та документи, необхідні дя здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
В результаті перевірки встановлено та у Акті зафіксовано, що будівельні роботи на Об'єкті виконані з відхиленням від затвердженої проектної документації: проектом передбачено будівництво окремого житлового будинку загальною площею 476,9 кв. м., розміром більших сторін у плані 31,73 м х 11,75 м, а фактично ж виконані будівельні роботи з реконструкції існуючого житлового будинку, шляхом добудови до існуючого житлового будинку 11,0 м х 8,5 м прибудови розміром 33,3 м х 11,0 м, чим порушено ст.. 31 Закону України ''Про регулювання містобудівної діяльності '', ст.. 27 Закону України ''Про архітектурну діяльність ''. Крім того, у декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 09.12.2011 року № КС 14211098224 Замовником надано недостовірні дані, а саме6 у п. 12 зазначено, що перекриття монолітне, а фактично встановлено що перекриття деревяне, по деревяним балкам, чим порушено п. 10. 39 Закону України ''Про регулювання містобудівної діяльності''.
А відтак,посилання представника апелянта,на те,що будівельно-монтажні роботи на об'єкті виконувалися шляхом залучення підрядної організації, а позивач у їх проведенні участі не брав, то і не міг знати про дійсне перекриття об'єкта. Колегія суддів вважає такі докази безпідставними,оскільки, позивач , як замовник повинен був проконтролювати роботу,яка здійснена підрядною організацією.
Статтею 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.
Згідно ч. 1 ст. 27 Закону України «Про архітектурну діяльність» замовники та підрядники під час створення об'єкта архітектури зобов'язані:доручати виконання окремих видів проектних і будівельних;робіт особам, які мають відповідну ліцензію;обирати виконавців робочої документації для будівництва з;додержанням вимог статті 8 цього Закону; забезпечувати будівництво об'єктів архітектури згідно з робочою документацією, застосовувати будівельні матеріали, вироби і конструкції, які відповідають державним стандартам, нормам і правилам і такі, що пройшли сертифікацію, якщо вона є обов'язковою;не порушувати під час організації і виконання будівельних робіт законні права та інтереси користувачів прилеглих земельних ділянок, власників розташованих на них будинків і споруд, відшкодовувати завдані їм збитки відповідно до закону;поінформувати у триденний строк місцеві органи охорони;пам'яток історії та культури про нововиявлені під час будівельних робіт об'єкти, що мають антропологічне, археологічне, естетичне, етнографічне, історичне, мистецьке, наукове чи художнє значення;не включати до завдання на проектування вимог, що суперечать вимогам законодавства України, затвердженій містобудівній документації, державним нормам, стандартам і правилам.
Відповідно до п. 10 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.
Щодо доводів позовної заяви про протиправність дій Відповідача - 2 щодо встановлення переліку виявлених порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки під час проведення позапланової перевірки, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 5 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» орган державного архітектурно-будівельного контролю у своїй діяльності взаємодії з органами виконавчої влади, що здійснюють контроль за дотриманням природоохоронних, санітарно-гігієнічних, протипожежних вимог, вимог у сфері охорони праці, енергозбереження та інших вимог, передбачених законом, а також з органами Національної поліції, прокуратури, державної статистики та іншими правоохоронними та контролюючими органами.
Відповідно до п. 6 ч. 4 вищевказаної статті посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково- технічних організацій.
Згідно п. 3 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 р. № 1052 основними завданнями ДСНС, серед іншого, є: реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.
Приписами абз. 39, 48, 52, 57 п. 4 вищевказаного Положення ДСНС відповідно до покладених на неї завдань: організовує і здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, суб'єктами господарювання; складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту; застосовує адміністративно-господарські санкції за порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки; бере участь у розслідуванні пожеж, причин виникнення надзвичайних ситуацій та невиконання запобіжних заходів, а також проведенні оцінки дій органів управління і сил щодо організації та проведення ними рятувальних і інших невідкладних робіт.
Згідно наданих під час перевірки матеріалів об'єкт зазначений як індивідуальний житловий будинок. В той же час, представник позивача не заперечує факт проживання у ньому значної кількості громадян похилого віку.,не спростовує також цих фактів і масова загибель громадян похилого віку внаслідок пожежі у вказаній будівлі. Вищевикладене, свідчить про не цільове використання вказаної будівлі.
Вимоги будівельних норм для будинків, призначених для постійного та сезонного перебування осіб похилого віку визначені ДБН 363-92 «Житлові будинки для осіб похилого віку сільської місцевості України» та ДБН В.2.2-18:2007 «Заклади соціального захисту населення» та поширюються як на нове будівництво так і на розширення, реконструкцію та переобладнання існуючих споруд.
Під час перевірки були виявлені порушення вимог пожежної безпеки вищезазначених норм, а також інших будівельних норм та правил, вимоги яких поширюються на вказаний об'єкт.
Щодо доводів позову, що недоліки проектної документації, розробленої ФОП ОСОБА_6 та невідповідність її ДБН, виключають його відповідальність, то такі доводи є безпідставними, оскільки суб'єктами відповідальність за порушення ч. 1, ч. 12 ст. 96 КУпАП є замовники будівництва.
Разом з тим, апелянт підтверджує той факт, що проект на будівництво вимогам Державних будівельних норм та вказує на те, що він розроблений без затвердженого замовником завдання на проектування.
Не погодившись з виявленим порушенням, апелянт заявив, що приміщення комори та котельні не зазначені в технічному паспорті об'єкта, при цьому не зазнаючи їх цільове призначення. Вказані приміщення були оцінені за їх фактичним цільовим використанням. Разом з цим, дані приміщення, зважаючи на їх вибухо-пожежну небезпеку, повинні бути відокремленими від суміжних приміщень та відповідати вимогам державних будівельних норм, про що було зазначено в переліку.
Також апелянт не погоджується з порушенням в частині розміщення будівлі в охоронній зоні повітряної лінії електропередачі, посилаючись на свідчення головного інженера Броварського РП ПАТ ''Київобленерго'' ОСОБА_7. Слід врахувати що вказана особа не є представником органу державного нагляду та не керується державними будівельними нормами. Разом з тим, вимогами чинного ДБН 360-92** '' Планування і забудова міських і сільських поселень'' для повітряних ліній електропередачі напругою до 20 кВ встановлена охоронна зона 10 м та заборонено будівництво житлових та громадських будинків в їх межах.
Поряд з тим варто зазначити, що факти інших порушень Апелянт не спростовує.
Працівниками Департаменту ДАБІ у Київській області за результатами перевірки складено протокол по справі про адміністративне правопорушення. У вказаних матеріалах зазначені лише порушення. Які були виявлені працівником Департаменту ДАБІ у Київській області.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
А відтак на переконання суду, із врахуванням встановлених судом фактичних обставин по справі, досліджених у судовому засіданні доказів, визначених судом норм матеріального і процесуального права, що врегульовують правовідносини між сторонами по справі, суд приходить до висновку, що Відповідачами в належний спосіб доведено правомірність своїх дій та рішень, в зв'язку з чим заявлені позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 195, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 КАС України суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_11 - залишити без задоволення, а постанову Печерського районного суду міста Києва від 11 серпня 2017 р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст.. 212 КАС Українии.
Головуючий суддя Петрик І.Й.
Судді Кузьменко В.В.
Собків Я.М.