06 грудня 2017 р.Справа № 587/2240/17
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Присяжнюк О.В.
Суддів: Русанової В.Б. , Курило Л.В.
за участю секретаря судового засідання - Дудки О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сумського районного суду Сумської області від 20.09.2017р. по справі № 587/2240/17
за позовом ОСОБА_1
до Інспектора роти № 2 батальйону ІПП в м.Суми лейтенант поліції Литвиненка Ярослава Сергійовича
про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора роти № 2 батальйону ІПП в м. Суми лейтенанта поліції Литвиненка Я.С., в якому просив скасувати постанову про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень по справі про адміністративне правопорушення серії БР № 842644 від 05.08.2017 р.
Постановою Сумського районного суду Сумської області від 20.09.2017 р. у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Сумський районний суд Сумської області від 20.09.2017 р. та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Конституції України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Судовим розглядом встановлено, що 04.12.2016 р. інспектором роти № 2 батальйону ІПП в м. Суми лейтенантом поліції Литвиненко Я.С. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серія БР № 842644, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн.
Згідно вищезазначеної постанови, 05.08.2017 р. в м. Суми по вул. Героїв Крут ОСОБА_1, який керував т/з Ford C-MAX, н.з. НОМЕР_1, порушив вимоги дорожнього знаку 5.16 «Напрямок руху по смугах», оскількт зі смуги руху ліворуч здійснив рух прямо, чим порушив п.п. 33.5.16 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП» (а.с. 4).
Не погодившись із зазначеною постановою, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана постанова відповідача обґрунтована та не підлягає скасуванню.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Згідно ч. 1 ст. 122 КУпАП, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Відповідно до п. 5.16 Правил дорожнього руху, знак «Напрямки руху по смугах» показує кількість смуг на перехресті і дозволені напрямки руху по кожній з них.
Відповідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Судовим розглядом встановлено та підтверджено наданим відповідачем відеозаписом вчиненого адміністративного правопорушення ОСОБА_1, що 05.08.2017 р. об 12.50 год. ОСОБА_1 в м. Суми по вул. Героїв Крут порушив вимогу дорожнього знаку 5.16 «Напрямки руху по смугах» та зі смуги ліворуч здійснив рух прямо.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що даний відеозапис підтверджує факт порушення позивачем вимог ПДР України. Доказів, які б підтверджували неправомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності відсутні.
Із урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем правомірно винесено постанову серія БР № 842644 від 05.08.2017 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно положень ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін і кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права.
Доводи апелянта спростовані приведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову Сумського районного суду Сумської області від 20.09.2017 р. - без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 41, 160, 167, 195, 196, п .1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст.ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Сумського районного суду Сумської області від 20.09.2017р. по справі № 587/2240/17 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Присяжнюк О.В.
Судді Русанова В.Б. Курило Л.В.
Повний текст ухвали виготовлений 11.12.2017 р.