(49083, м. Дніпро, пр. Слобожанський, 29)
"06" грудня 2017 р. справа № 808/883/17
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),
суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,
при секретарі судового засідання Яковенко О.М.,
за участю представника позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Запорізькій області
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 липня 2017 року у справі №808/883/17
за позовом ОСОБА_2
до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області
про скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення, -
встановив:
У квітні 2017 року позивач звернувся до суду першої інстанції із позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Запорізькій області від 27.03.2017 №149 о/с про звільнення лейтенанта поліції ОСОБА_2 (0084712), інспектора сектора реагування патрульної поліції №2 ОСОБА_3 відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Запорізькій області від 22.03.2017 №928 про застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення з органів внутрішніх справ лейтенанта поліції ОСОБА_2 (0084712), інспектора сектора реагування патрульної поліції №2 ОСОБА_3 відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області;
- поновити лейтенанта поліції ОСОБА_2 (0084712) на посаді інспектора сектора реагування патрульної поліції №2 ОСОБА_3 відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Запорізькій області на користь позивача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 17 липня 2017 року у справі №808/883/17 адміністративний позов задоволено.
Постанова мотивована тим, що порушення поліцейським правил, норм і стандартів,
що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, не пов'язане з виконанням службових обов'язків, тягне за собою адміністративну відповідальність на загальних підставах, тобто у відповідності до норм КУпАП. Події 21 лютого 2017 року, які знайшли своє відображення у висновку службового розслідування, відбулись у день відпочинку позивача після чергування, тобто не при виконанні службових обов'язків, що сторонами підтверджується. Судовим рішенням, яке набрало законної сили, встановлено відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального права, ненадання належної оцінки доказам, наявним у матеріалах справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Апеляційна скарга обґрунтована, зокрема, тим, що постановою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 06 червня 2017 року встановлено лише відсутність події адміністративного правопорушення. Судом першої інстанції не надано оцінки висновкам службового розслідування щодо наявності ознак алкогольного сп'яніння. Притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача було здійснено у межах наданих повноважень та у спосіб, який передбачений діючим законодавством та з урахуванням всіх обставин вчиненого дисциплінарного проступку і вид дисциплінарного стягнення відповідає тяжкості проступку.
15 листопада 2017 року до суду апеляційної інстанції надійшли заперечення позивача на апеляційну скаргу, у відповідності до яких останній зазначає, що судовим рішенням, яке набрало законної сили, встановлено відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Судом першої інстанції також правомірно звернуто увагу на те, що події 21 лютого 2017 року, які знайшли своє відображення у висновку службового розслідування, відбулись у день відпочинку позивача після чергування, тобто не при виконанні службових обов'язків.
Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, що не перешкоджає розгляду справи.
Представник позивача у судовому засіданні проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечував, просив залишити без змін оскаржуване судове рішення.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 з 07 листопада 2015 року проходив службу у Національній поліції, на момент прийняття оскаржуваних наказів ОСОБА_2 обіймав посаду інспектора сектора реагування патрульної поліції №2 ОСОБА_3 відділу поліції ГУНП в Запорізькій області, мав спеціальне звання - лейтенант поліції.
20 березня 2017 року начальником ГУНП в Запорізькій області затверджено Висновок службового розслідування за фактом скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ст.121, ст.126, ч.1 ст.130 КУпАП інспектором сектору реагування патрульної поліції №2 ОСОБА_3 ГУНП в Запорізькій області лейтенантом поліції ОСОБА_2
У висновку службового розслідування ГУНП в Запорізькій області зазначено, що за грубе порушення службової дисципліни, вимог статей 1, 2, 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, ч.5 ст.14, ч.2 ст.16 Закону України "Про дорожній рух", пункти 1,2 ч.1 ст.18 Закону України "Про Національну поліцію", Присягу працівника поліції, п.2.1, п.2.5, п.2.9 "в" Правил дорожнього руху, що виразилось у керуванні транспортним засобом без посвідчення водія та реєстраційних документів на транспортний засіб, із забрудненим номерним знаком, відмові на вимогу поліцейських від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, до інспектора сектору реагування патрульної поліції №2 ОСОБА_3 ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції ОСОБА_2 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення з органів внутрішніх справ.
Наказом начальника ГУНП в Запорізькій області "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників ОСОБА_3 ГУНП в Запорізькій області" від 22.03.2017 №928 до інспектора сектору реагування патрульної поліції №2 ОСОБА_3 ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції ОСОБА_2 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення з органів внутрішніх справ.
Наказом начальника ГУНП в Запорізькій області від 27.03.2017 №149 о/с "По особовому складу" звільнено зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) лейтенанта поліції ОСОБА_2 (0084712), інспектора сектору реагування патрульної поліції №2 ОСОБА_3
З приводу посилань відповідача, викладених в апеляційній скарзі, на те, що постановою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 06 червня 2017 року встановлено лише відсутність події адміністративного правопорушення та стосовно ненадання оцінки висновкам службового розслідування щодо наявності ознак алкогольного сп'яніння суд апеляційної інстанції вважає необхідним зазначити наступне.
Відповідно до резолютивної частини постанови Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 06 червня 2017 року у справі №320/1593/17 провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч.1 ст. 130 КУпАП закрито на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Зазначене судове рішення набрало законної сили і мотивовано тим, що належних доказів, які б підтверджували подію адміністративного правопорушення, а саме відмову ОСОБА_2 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, суду не представлено.
Крім того, мотивувальна частина постанови Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 06 червня 2017 року у справі №320/1593/17 містить посилання на те, що в судовому засіданні не було доведено, що ОСОБА_2 21 лютого 2017 року виявляв ознаки його перебування у стані алкогольного сп'яніння під час керування автомобілем.
Постанова суду в справі про адміністративне правопорушення №320/1593/17 має преюдиційне значення в спірних правовідносинах згідно приписів частини 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначена преюдиційна обставина є підставою для звільнення від доказування.
Крім того, постановою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 06 червня 2017 року у справі №320/1593/17 встановлено також і відсутність доказів того, що ОСОБА_2 21 лютого 2017 року виявляв ознаки його перебування у стані алкогольного сп'яніння під час керування автомобілем.
Таким чином посилання апеляційної скарги на ненадання судом першої інстанції належної оцінки висновкам службового розслідування щодо наявності у позивача ознак алкогольного сп'яніння є безпідставними.
Також судом першої інстанції обґрунтовано враховано при постановленні оскаржуваного судового рішення те, що події 21 лютого 2017 року, які знайшли своє відображення у висновку службового розслідування, відбулись у день відпочинку позивача після чергування, тобто не при виконанні службових обов'язків, що сторонами підтверджується.
Слід також зазначити, що інші порушення, вчинені позивачем, такі як керування транспортним засобом без посвідчення водія та реєстраційних документів на транспортний засіб, із забрудненим номерним знаком, не заперечуються останнім, проте вони не можуть бути достатніми для застосування до позивача такого заходу дисциплінарного стягнення, як звільнення з посади.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), розсудливо.
Наведеним вище спростовується посилання апеляційної скарги відповідача стосовно того, що притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача було здійснено у спосіб, який передбачений діючим законодавством та з урахуванням всіх обставин вчиненого дисциплінарного проступку.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому постанову слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ухвалив:
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Запорізькій області залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 липня 2017 року у справі №808/883/17 залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку, визначеному ст.212 КАС України.
Головуючий суддя: О.М. Панченко
Суддя: С.М. Іванов
Суддя: В.Є. Чередниченко