Головуючий у 1 інстанції - Філь О.Є.
Суддя-доповідач - Василенко Л.А.
12 грудня 2017 року справа №235/5528/17
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенко Л.А., суддів: Гайдара А.В., Компанієць І.Д.,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 9 листопада 2017 року у справі № 235/5528/17 за позовом ОСОБА_2 до Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач - ОСОБА_2, звернулася до суду з позовом до Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - Красноармійське ОУПФУ), в якому просила: визнати протиправним рішення Красноармійського ОУПФУ від 07.11.2016 про відмову в призначенні пенсії за віком згідно ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; зобов'язати Красноармійське ОУПФУ призначити з 08.08.2016 пенсію за віком на підставі ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з зарахуванням до страхового стажу періоду роботи з 01.01.1995 до 31.12.2000 на Державному підприємстві «Масове харчування» (а.с. 2).
Постановою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 9 листопада 2017 року зазначений позов ОСОБА_2 задоволений повністю, а саме: визнано протиправним рішення Красноармійського ОУПФУ від 07.11.2016 року про відмову в призначені ОСОБА_2 пенсії за віком на підставі статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; зобов'язано Красноармійське ОУПФУ призначити ОСОБА_2 з 08.08.2016 року пенсію за віком підставі статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з зарахуванням до страхового стажу періоду роботи з 01.01.1995 року по 31.12.2000 року на державному підприємстві «Масове харчування» (а.с. 27-28).
Відповідач не погодився з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій посилався на порушення судом норм матеріального права, у зв'язку з чим просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Посилався на те, що відсутні підстави для зарахування до страхового стажу періоду роботи позивача до 01.10.1995 до 31.12.2000 на ДП «Масове харчування» у зв'язку з відсутністю відомостей про застраховану особу (а.с.32-33).
Відповідно до ст.197 ч.1 п.2 КАС України судом апеляційної інстанції справу розглянуто в письмовому провадженні.
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, вивчила доводи апеляційної скарги, перевірила їх за матеріалами справи і дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені наступні обставини.
Відповідно до довідки від 21.08.2017 №0000304172 ОСОБА_2 взято на облік як особу, переміщену з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції до міста Покровська Донецької області (а.с. 3).
Згідно записів трудової книжки встановлено, що позивач в період з 01.10.1995 до 31.12.2000 працювала на ДП «Масове харчування» на посаді повара (а. с. 7).
08.08.2016 позивач звернувся до Красноармійського ОУПФУ з заявою про призначення пенсії за віком на підставі ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Красноармійського ОУПФУ від 07.11.2016 про відмову в призначенні пенсії позивачеві відмовлено в пенсії за віком на підставі ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу - 15 років та не зараховано, зокрема, до страхового стажу позивача період роботи з 01.10.1995 до 31.12.2000 поваром на ДП «Масове харчування» у зв'язку з відсутністю відомостей про застраховану особу (а.с 8-9).
Встановлені обставини підтверджені матеріалами справи і не є спірними.
Спірним у справі є протиправність (правомірність) рішення відповідача від 07.11.2016 про відмову у призначенні пенсії за віком згідно ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з незарахуванням до страхового стажу позивача період роботи з 01.10.1995 до 31.12.2000 поваром на ДП «Масове харчування» у зв'язку з відсутністю відомостей про застраховану особу.
Згідно ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.93 №58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про
використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
Згідно ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-VI (далі - Закон №1058) особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.
В матеріалах справи відсутня копія паспорта позивача, а тому суд апеляційної інстанції позбавлений можливості визначити чи досяг позивач на день звернення до пенсійного органу з заявою про призначення пенсії згідно ст. 26 Закону №1058 віку, передбаченого вищезазначеною статтею.
Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо неправомірності незарахування відповідачем до страхового стажу роботи позивача періоду роботи з 01.10.1995 до 31.12.2000 поваром на ДП «Масове харчування» з наступних підстав.
Вивченням матеріалів справи встановлено, що позивач з 01.10.1995 до 31.12.2000 працював поваром на ДП «Масове харчування», що підтверджується записами трудової книжки (а.с. 7).
Відповідно до п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Колегія судів зазначає, що матеріалами справи, а саме, записами в трудовій книжці підтверджується страховий стаж позивача за період роботи з 01.10.1995 до 31.12.2000.
Відповідно до п. 20 Порядку №637 у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що даний порядок підтвердження трудового стажу є обов'язковим в разі відсутності в трудовій книжці необхідних відомостей про роботу.
Згідно ч.3 ст.44 Закону №1058 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Вивченням змісту трудової книжки позивача встановлено, що в ній є записи про відповідний трудовий стаж, зокрема, за спірний період з відомостями, які відповідають вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 № 58.
З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми закону, якими регулюються спірні відносини, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення позовних вимог з застосуванням положень ст.11 КАС України, а саме, обрання іншого способу захисту, який необхідний для повного відновлення порушеного права і з врахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на призначення пенсії та визнання протиправним і скасування рішення відповідача від 07.11.2016 року про відмову в призначенні пенсії позивачеві та зобов'язання зарахувати до страхового стажу роботи позивача спірний період.
Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог. Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, колегія суддів присуджує позивачеві часткове відшкодування судових витрат зі сплати судового збору, які підтверджені квитанцією про сплату судового збору (а. с. 1), за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в сумі 480,00 грн.
Розгляд справи здійснений в межах доводів апеляційної скарги.
На підставі встановлених обставин справи та наведених норм законодавства, якими регулюються спірні відносини, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції частково невірно вирішив справу в зв'язку з порушенням норм матеріального і процесуального закону та неповного з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, внаслідок чого постанова суду підлягає скасуванню з постановленням нової про часткове задоволення позову.
Керуючись ст.195 ч.1, ст.197, ст.198 ч.1 п.3, ст.202 ч.1 п.1, 4, ст.205 ч.2, ст. 207, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області задовольнити частково.
Постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 9 листопада 2017 року у справі № 235/5528/17 за позовом ОСОБА_2 до Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії скасувати.
Позов ОСОБА_2 до Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 07.11.2016 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_2.
Зобов'язати Красноармійське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_2 період роботи з 01.10.1995 до 31.12.2000 на Державному підприємстві «Масове харчування».
Зобов'язати Красноармійське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 8 серпня 2016 року про призначення пенсії згідно ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 480,00 грн. (чотириста вісімдесят гривень).
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.
Головуючий Л.А. Василенко
Судді: А.В. Гайдар
І.Д. Компанієць