Головуючий у 1 інстанції - Баронін Д.Б.
Суддя-доповідач - Чебанов О.О.
12 грудня 2017 року справа № 428/10563/17
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ, вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді: Чебанова О.О., суддів: Сіваченка І.В., Шишова О.О., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області на постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 13 жовтня 2017 року у справі № 428/10563/17 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулася до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (далі - відповідач), в якому просила: визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_2; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області поновити виплату пенсії ОСОБА_2 з 01 жовтня 2016 року; допустити до негайного виконання постанову суду в частині виплати пенсії за один місяць.
Постановою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 13 жовтня 2017 року у справі № 428/10563/17: залишено без розгляду позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії за період до 01 квітня 2017 року; позов ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено за період з 01 квітня 2017 року; визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_2 з 01 квітня 2017 року; скасовано розпорядження Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 13 травня 2017 року про припинення виплати пенсії ОСОБА_2; зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області поновити з 01 квітня 2017 року виплату пенсії та виплатити виниклу заборгованість ОСОБА_2 з 01 квітня 2017 року.
Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову місцевого суду скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Справа судом першої інстанції у відповідності до ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розглянута в порядку скороченого провадження, у зв'язку з чим апеляційний перегляд здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
ОСОБА_2 з 01.08.2014 року перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області та отримує пенсію за віком.
ОСОБА_2 була припинена виплата пенсії з 01 жовтня 2016 року у зв'язку із надходженням інформації про відсутність позивача за фактичним місцем проживання в м. Сєвєродонецьку.
Згідно із листом УПтаСЗН Сєвєродонецької міської ради від 12.10.2017 року № 8521/03 ОСОБА_2 мала довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 919012363. Вищевказану довідку було скасовано 20.02.2017 року у зв'язку із не підтвердженням фактичного місця проживання особи (п. 5 ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»).
Довідкою від 20 лютого 2017 року № 0000118607 підтверджується, що ОСОБА_2 повторно встала на облік в УПтаСЗН Сєвєродонецької міської ради в якості внутрішньо переміщеної особи в м. Сєвєродонецьку. Відомості про скасування цієї довідки відсутні.
Постановою Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» встановлено, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509. Виплата (продовження виплати) пенсій, що призначені зазначеним особам, здійснюється в установах публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України та з використанням його платіжних пристроїв. Такі виплати можуть здійснюватися за бажанням особи з доставкою додому.
Пунктом 8 Тимчасового порядку фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 595 визначено, що особам, які переміщені на контрольовану територію та взяті на облік відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509, пенсії та інші соціальні виплати з бюджетів усіх рівнів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування виплачуються за заявами таких осіб до органів (установ), які здійснюють такі виплати протягом усього строку дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2015 року № 509 затверджений Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, який регулює механізм видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. До того ж, пунктом 2 наведеного порядку встановлена процедура отримання такої довідки, згідно з якою повнолітня внутрішньо переміщена особа звертається особисто або через законного представника із заявою про взяття на облік, форму якої затверджує Мінсоцполітики, до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи).
05 листопада 2014 року Постановою Кабінету Міністрів України № 637 постановлено встановити, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509. Зазначені виплати, що призначені або продовжені відповідним особам до набрання чинності цією постановою, здійснюються за фактичним місцем їх проживання (перебування) у разі видачі їм до 31 грудня 2014 року такої довідки.
Постановою КМУ № 715 від 12.12.2014 року абзац другий пункт 1 Постанови змінено та зазначено, що зазначені виплати, що призначені або продовжені відповідним особам до набрання чинності цією постановою, здійснюються за фактичним місцем їх проживання (перебування) у разі видачі їм до 01 лютого 2015 року такої довідки. В наступному зазначений абзац було змінено відповідно до Постанови КМУ № 636 від 26.08.2015 року та зазначено, що зазначені виплати припиняються з місяця, наступного за тим, у якому завершився строк дії цієї довідки. У разі продовження строку дії довідки зазначені виплати поновлюються з дати припинення їх виплати.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 595 затверджений Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей (далі - Тимчасовий порядок), відповідно до пункту 8 якого встановлено, що особам, які переміщені на контрольовану територію та взяті на облік відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509, пенсії та інші соціальні виплати з бюджетів усіх рівнів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування виплачуються за заявами таких осіб до органів (установ), які здійснюють такі виплати, протягом усього строку дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Отже, з урахуванням вищенаведеного вбачається, що особа, яка не перемістилась з непідконтрольної Україні території, але бажає й надалі отримувати пенсію повинна у відповідності до вищенаведених Порядків № 595 та № 637 переміститись на контрольовану українською владою територію для вирішення питання отримання соціальної виплати (пенсії), за місцем фактичного проживання звернутись до управління ПФУ та надати заяву про переведення пенсійної справи (призначення пенсії, виплату допомоги на поховання, виплату недоотриманої пенсії), а також довідку про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції.
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 509 від 01.10.2014 року на час її прийняття строку дії довідки внутрішньо переміщеної особи встановлено не було.
26.08.2015 року Постановою Кабінету Міністрів № 636 внесено зміни до Постанови № 509, якими, зокрема встановлено строк дії такої довідки у шість місяців з дати її видачі.
Постановою Кабінету Міністрів від 08.06.2016 року № 352 було також внесено зміни до Постанови № 509, згідно яких встановлено, що довідка діє безстроково; довідка, видана до 20 червня 2016 року, яка не скасована і строк дії якої не закінчився, є дійсною та діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».
Таким чином колегією суддів встановлено, що позивач вищенаведені вимоги для отримання пенсії за віком виконала, оскільки звернулася із відповідною заявою до УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області про взяття на облік для продовження виплати пенсії за віком.
Відповідно ст. 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.
Відповідно ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеними у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.
У статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зазначені підстави припинення та поновлення виплати пенсії. У частині 1 цієї статті визначено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; у разі смерті пенсіонера; у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини 2 ст. 49 зазначеного Закону України поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати.
Як вбачається з письмових пояснень та апеляційної скарги відповідача, припинення виплати пенсії позивачу було обумовлено рішенням комісії, якою вирішено соціальні виплати позивачу не призначати, а також надходженням інформації про відсутність позивача за фактичним місцем проживання. Зазначених підстав для припинення виплати пенсії діючим Законом не передбачено. Відповідач не послався на конкретну норму Закону України, що передбачає припинення виплати пенсії.
Колегія суддів зауважує, що підставою для припинення виплати позивачу її пенсії стало те, що комісією з питань призначення (відновлення) соціальних виплат вирішено соціальні виплати позивачу не призначати у зв'язку з тим, що за зазначеною у довідці внутрішньо переміщеної особи адресою позивач не проживає. Рішення комісії носить роз'яснювальний характер та не є нормативно-правовим актом вищої юридичної сили, яким встановлено обов'язок органів Пенсійного фонду України припинити виплати пенсій через скасування довідки, виданої згідно з Порядком № 509, а отже не є і належною підставою для припинення пенсійних виплат в розумінні статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно із висновками, наведеними в рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 07.10.2009 в Україні як соціальній правовій державі людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (статті 1, 3 Конституції України).
Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.
Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до яких громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати право громадянина на одержання призначеної йому пенсії незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія.
Таким чином, зміна пенсіонером місця проживання не може бути підставою для позбавлення його конституційного права на отримання соціального захисту, а саме, отримання пенсії.
Крім того, в день винесення рішення про скасування дії попередньої довідки позивача, ОСОБА_2 повторно встала на облік в УПтаСЗН Сєвєродонецької міської ради в якості внутрішньо переміщеної особи в м. Сєвєродонецьку, що підтверджується довідкою від 20 лютого 2017 року № 0000118607. Відомості про скасування цієї довідки відсутні.
Також, згідно ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Право на свободу пересування і вибору місця проживання в межах держави як невід'ємне право кожної людини закріплено також Загальною Декларацією прав людини 1948 року. Це право, як і інші права і свободи людини, є невідчужуваним, непорушним та не може зазнавати жодних обмежень, зокрема не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками місця мешкання. Отже, відсутність позивачки за місцем проживання не може позбавляти її права на виплату пенсії через впроваджений механізм реєстрації внутрішньо переміщених осіб.
Колегія суддів зазначає, що закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Верховна Рада України може змінити закон виключно законом, а не шляхом прийняття підзаконного правового акта. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України відносяться до категорії підзаконних. З огляду на викладене, підзаконні нормативно-правові акти не можуть змінювати в бік звуження права громадян на пенсійне забезпечення, які встановлено нормативно-правовими актами вищої юридичної сили. Такий висновок суду кореспондується із положеннями ч. 3 ст. 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», де вказано, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, а також із положеннями ч. 2 ст. 5 цього ж Закону, де вказано, що виключно цим Законом визначаються коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.
Також, відповідач не надав доказів, що здійснюючи дії щодо зупинення виплати пенсії позивачу, управління ПФУ діяло у відповідності із постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 року № 136 і Порядком верифікації та моніторингу державних виплат.
Встановлені у справі обставини дають підстави для висновку про те, що у відповідача не було законних підстав для припинення виплати пенсії позивачу, тобто його дії щодо припинення виплати пенсії та бездіяльність у не здійсненні передбачених законом заходів для нарахування та виплати позивачу пенсії є протиправними.
Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.
Керуючись статтями 11, 24, 183-2, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області на постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 13 жовтня 2017 року у справі № 428/10563/17 - залишити без задоволення.
Постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 13 жовтня 2017 року у справі № 428/10563/17 - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду у відповідності до ст. 183-2 КАС України є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.О. Чебанов
Судді І.В. Сіваченко
О.О. Шишов