04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"05" грудня 2017 р. Справа№ 910/19485/17
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів: Власова Ю.Л.
Буравльова С.І.
за участю представників сторін:
позивача: Русскіна О.В., довіреність б/н від 20.11.2017;
відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "Дельта Банк" Кадирова В.В.
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.11.2017
у справі №910/19485/17 (суддя Балац С.В.)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"
до Рабітурна Лімітед
про визнання недійсним договору та зобов'язання вчинити дії
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2017 у справі №910/19485/17 повернуто позовну заяву Публічного акціонерного товариства "ДЕЛЬТА БАНК" до Рабітурна Лімітед про визнання недійсним договору та зобов'язання вчинити дії та додані до неї документи без розгляду на підставі п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою суду, ПАТ "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.11.2017 у справі №910/19485/17. Справу передати на розгляд до Господарського суду міста Києва.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.11.2017, апеляційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.11.2017 у справі №910/19485/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Андрієнко В.В., судді Власов Ю.Л., Буравльов С.І.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.11.2017 апеляційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 05.12.2017.
05.12.2017 через відділ документального забезпечення КАГС від скаржника надійшли пояснення на апеляційну скаргу, в яких представник скаржника просив суд задовольнити апеляційну скаргу та скасувати оскаржувану ухвалу суду, а справу направити до Господарського суду м. Києва для вирішення питання про прийняття позовної заяви до провадження.
В судове засідання, яке відбулось 05.12.2017 не з'явився представник відповідача, причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
З метою не порушення та не обмеження скаржника у здійсненні прав, передбачених п. 1 ст. 6 § 1, ст. 8, ст. 13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 N 475/97-ВР), та строків розгляду апеляційних скарг на ухвали суду, встановлених ч. 2 ст.102 ГПК України, колегія суддів вважає можливим, відповідно до ст. 75 ГПК України, розглянути справу за наявними в ній матеріалами та без участі представника відповідача.
Приписами ст. 99 ГПК України визначено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Частиною 5 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Колегія суддів, розглянувши матеріали апеляційної скарги, дослідивши наявні докази у справі, заслухавши пояснення скаржника, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо зокрема, не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Повертаючи позовну заяву без розгляду судом першої інстанції було зазначено, що під час дослідження позовної заяви і доданих до неї документів на предмет додержання вимог встановлених, зокрема, ст. 57 Господарського процесуального кодексу України, судом не виявлено опису вкладення, підтверджуючого надіслання позивачем відповідачеві копії поданої до суду позовної заяви із відповідними документами доданих до неї. Тому, наведена обставина є порушенням норм процесуального права та підставою для повернення позовної заяви і доданих до неї документів без розгляду в порядку, передбаченому п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Приймаючи оскаржувану ухвалу, господарський суд посилався на п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Колегія суддів також не може погодитися з зазначеним висновком суду.
Відповідно до частини 1 статті 56 ГПК України, позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку та регулюють відносини між ними визначено Правилами надання послуг поштового зв'язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 5 березня 2009 року (далі - Правила).
В ч. 6 п. 3.5. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що якщо у позовній заяві є посилання на докази, що підтверджують викладені обставини, але самі докази до позовної заяви не додані, таку заяву не можна повертати з посиланням на статтю 63 ГПК. У цьому випадку суддя у процесі підготовки справи до розгляду ухвалою витребовує ці докази від позивача чи відповідача.
Відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених
постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року, розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку.
Відповідно в постанові пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року N 7 «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» зазначено, що якщо ж у господарського суду з тих чи інших причин виникнуть сумніви у достовірності копії поштового реєстру або витягу з нього, він не позбавлений права і можливості у порядку підготовки до розгляду справи або у процесі її розгляду витребувати у скаржника не подані ним раніше касовий чек (розрахункову квитанцію), оригінал реєстру поштових відправлень з відбитком поштового штемпеля, за необхідності - відповідну довідку підприємства зв'язку тощо. Відсутність опису вкладення до листа не тягне за собою наслідків у вигляді повернення апеляційної скарги, оскільки законодавством не передбачено обов'язкового оформлення відправником такого опису (за винятком випадків, зазначених у пункті 60 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 N 270), і у господарського суду відсутні правові підстави спонукати відправників до обов'язкового оформлення описів вкладення.
Крім того, судом береться до уваги також те, що Вищим господарським судом також було зазначено в постанові пленуму від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», що якщо передбачені у пунктах 2, 3, 4, 5 і 6 частини першої статті 63 ГПК підстави повернення позовної заяви виявлено господарським судом після прийняття позовної заяви до розгляду, справа підлягає розглядові по суті. У разі необхідності розгляд справи може бути відкладено (стаття 77 ГПК), зокрема, з метою: одержання необхідних доказів чи обґрунтованого розрахунку стягуваної (оспорюваної) суми; надіслання відповідачеві чи іншим особам, які беруть участь у справі, копій позовних матеріалів. Повне найменування і поштові адреси сторін може бути з'ясовано безпосередньо у судовому засіданні.
Беручи до уваги вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції не був позбавлений права у процесі підготовки справи до розгляду ухвалою витребувати відповідні докази у позивача.
Таким чином, проаналізувавши вищевказані обставини справи та вимоги чинного законодавства, колегія суду приходить до висновку, що господарським судом першої інстанції було безпідставно повернуто позовну заяву Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам'яток історії, культури і заповідних територій п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України, а отже, ухвала суду від 07.11.2017 підлягає скасуванню, а справа, відповідно до вимог ст. 106 ГПК України - передачі на розгляд місцевого господарського суду.
Відповідно до п. 4.8 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 за №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з числа зазначених у частині сьомій статті 106 Господарського процесуального кодексу України або судом касаційної інстанції скасовано ухвалу з числа зазначених у частині четвертій статті 111-13 Господарського процесуального кодексу України з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідних апеляційної та/або касаційної скарг, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду м. Києва від 07.11.2017 у справі №910/19485/17 скасувати.
3. Справу № 910/19485/17 передати на розгляд Господарського суду м. Києва.
Головуючий суддя В.В. Андрієнко
Судді Ю.Л. Власов
С.І. Буравльов