04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"12" грудня 2017 р. Справа№ 911/4600/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Яковлєва М.Л.
суддів: Чорної Л.В.
Разіної Т.І.
при секретарі судового засідання: Пугачовій А.С.
за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 12.12.2017 року по справі №911/4600/14 (в матеріалах справи).
Розглянувши матеріали апеляційної скарги Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Глевахівської селищної ради
на ухвалу Господарського суду Київської області від 31.10.2017
за скаргою Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Глевахівської селищної ради на дії відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області
у справі №911/4600/14 (суддя Наріжний С.Ю.)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Глевахівської селищної ради
про стягнення 2 904 399,49 грн.
Рішенням Господарського суду Київської області від 17.11.2014 позовні вимоги задоволено частково, вирішено стягнути з відповідача на користь позивача 2 338 025,38 грн. основного боргу, 170 332,63 грн. пені, 85 267,04 грн. 3% річних, 310 136,49 грн. інфляційних втрат та 58 075,23 грн. судового збору.
09.12.2014 на виконання рішення у даній справі Господарським судом Київської області було видано відповідний наказ.
03.03.2015 органом ДВС було відкрито виконавче провадження № 46734717 щодо примусового виконання вказаного рішення суду.
19.09.2017 до Господарського суду Київської області від Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Глевахівської селищної ради надійшла скарга б/№, б/д на дії ВПВР УДВС ГТУЮ у Київській області (вх. № 200/17).
Ухвалою Господарського суду Київської області від 31.10.2017 у справі №911/4600/14 в задоволенні скарги на дії відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятою ухвалою суду першої інстанції від 31.10.2017, Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство Глевахівської селищної ради звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначену ухвалу суду скасувати та прийняти нове судове рішення про задоволення скарги на дії державної виконавчої служби.
До судового засідання від 12.12.2017 представник позивача не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
За пунктом 3.9.2 постанови пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що у випадку не з'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1. підпункту 3.9. названої постанови пленуму ВГСУ.
Враховуючи, що присутній представник відповідача не заперечував проти розгляду апеляційної скарги у відсутності представника позивача, з огляду на обмежені строки апеляційного перегляду ухвали місцевого господарського суду, виходячи з того, що явка сторін по справі обов'язковою не визнавалась, колегія суддів перейшла до здійснення апеляційного перегляду оскарженої ухвали за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Глевахівської селищної ради, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку апеляційну скаргу Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Глевахівської селищної ради залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Київської області від 31.10.2017 у справі №911/4600/14 по даній справі залишити без змін, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 19.09.2017 до Господарського суду Київської області від Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Глевахівської селищної ради надійшла скарга б/№, б/д на дії ВПВР УДВС ГТУЮ у Київській області (вх. № 200/17 а/с 67).
В обґрунтуванні скарги відповідач просив визнати незаконними дії ВПВР УДВС ГТУЮ у Київській області по виконанню судового рішення по справі № 911/4600/14, а саме дії щодо видачі платіжного доручення від 20.06.2017 № 212 на підставі якого були перераховані до бюджету кошти в якості виконавчого збору в розмірі 252 191,47 грн.; скасувати рішення ВПВР УДВС ГТУЮ у Київській області по зведеному виконавчому провадженню, на підставі якого були перераховані до бюджету кошти в якості виконавчого збору по виконавчому провадженні ВП № 46734717 у розмірі 252 191,47 грн.
За ствердженнями заявника, з метою примусового виконання судових рішень, 30.05.2017 ГТУЮ у Київській області було направлено платіжну вимогу № 50565459 до банківської установи - АТ "Ощадбанк" про примусове списання з рахунку скаржника № 26007300043235 коштів у розмірі 841 573,39 грн. з призначенням платежу: «примусове стягнення боргу згідно наказу господарського суду Київської області № 911/2117 від 29.12.2015». На виконання вказаної вимоги, 15.06.2017 АТ "Ощадбанк" було перераховано на рахунок ГТУЮ у Київській області грошові кошти в сумі 716 194,02 грн. Зазначені кошти були перераховані державним виконавцем по окремим виконавчим провадженням, що входять до складу зведеного виконавчого провадження, у тому числі по ВП №46734717 (справа № 911/4600/14) - 252191,47 грн. виконавчого збору та 50,00 грн. витрат виконавчого провадження, за платіжними дорученнями № 212 та № 213 від 20.06.2017.
Відтак, як зазначено скаржником, оскільки станом на 20.06.2017 шляхом примусового виконання судових рішень органом ДВС по зведеному виконавчому провадженню було стягнуто 716 194,02 грн., то перераховані суми виконавчого збору є завищеними та такими, що не відповідають вимогам ст. 26, 27 Закону України "Про виконавче провадження", що набрав чинності 05.10.2016 року.
Відділ державної виконавчої служби, заперечуючи проти скарги боржника наголосив, що на виконанні в органі ДВС перебувало виконавче провадження № 46734717 з примусового виконання наказу у справі № 911/4600/14 про стягнення з КЖЕП Глевахівської с/ради на користь "НАК "Нафтогаз України" боргу в розмірі 2 961 836,77 грн.
При цьому, боржником за наказом було частково погашено суму заборгованості за наказом № 911/4600/14 безпосередньо стягувачу в сумі 2 521 914,76 грн., в зв'язку з чим органом ДВС було стягнуто з боржника виконавчий збір в розмірі 10% - 252 191,47 грн., який перераховано до державного бюджету, згідно платіжного доручення №212 від 20.06.2017 та 50,00 грн. витрат виконавчого провадження згідно платіжного доручення №213 від 20.06.2017.
Колегія суддів, дослідивши матеріли справи, взявши до уваги доводи та заперечення обох сторін, вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні скарги на дії виконавчої служби, виходячи з наступного.
З матеріалів справи слідує, що 03.03.2015 територіальним органом ДВС було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 46734717.
11.03.2015 виконавцем було винесено постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження.
Частиною 1 статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції Закону № 606-ХІV від 21.04.1999 року зі змінами та доповненнями) тобто, редакції чинній станом на дату відкриття виконавчого провадження (03.03.2015), встановлено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення, за яким боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавчий збір стягується в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та виконання боржником рішення після закінчення строку для самостійного його виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.
26.05.2017 державним виконавцем було винесено постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у сумі 50,00 грн.
30.05.2015 державним виконавцем було винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 296 183,67 грн., що становить 10% від суми боргу.
В подальшому, виконавчі дії вчинялись у такій хронології: 07.10.2015 Постанова про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні; 07.10.2015 Постанова про поновлення вчинення виконавчих дій; 01.07.2016 Постанова про передачу матеріалів ВП; 15.09.2016 Постанова про прийняття виконавчого провадження/документа; 16.05.2017 Постанова про арешт коштів боржника; 16.05.2017Постанова про зняття арешту з майна; 20.06.2017Постанова про виведення виконавчого провадження із зведеного виконавчого провадження; 20.06.2017 Постанова про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження; 09.10.2017 Постанова про зняття арешту з майна.
Вказана інформація досліджена згідно інформації з реєстру автоматизованої системи по виконавчому провадженню №46734717.
Також, в процесі здійснення виконавчих дій, 15.05.2017 державним виконавцем було направлено вимогу сторонам виконавчого провадження про надання інформації щодо залишку суми боргу за виконавчими документами.
З листа ПАТ "НАК "Нафтогаз України" від 30.05.2017 № 14-4408/1.18-17 вбачається, що по справі № 911/4600/14 (ВП № 46734717) заборгованість погашено частково, залишок заборгованості складає 439 922,01 грн.
Таким чином, з наданих матеріалів вбачається, що боржником під час примусового виконання рішення було перераховано безпосередньо стягувачу грошові кошти в сумі 2 521 914,76 грн. на виконання наказу у справі № 911/4600/14.
Відповідно до ст. 43 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції Закону № 606-ХІV від 21.04.1999 року зі змінами та доповненнями) тобто, редакції чинній станом на дату відкриття виконавчого провадження (03.03.2015), розподіл стягнутих державним виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум (у тому числі одержаної від реалізації майна боржника) здійснюється у такому порядку: 1) у першу чергу повертається авансовий внесок сторін та інших осіб на організацію та проведення виконавчих дій; 2) у другу чергу компенсуються витрати державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, не покриті авансовим внеском сторін та інших осіб; 3) у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми; 4) у четверту чергу стягуються штрафи, накладені державним виконавцем відповідно до вимог цього Закону.
16.06.2017 на депозитний рахунок органу ДВС надійшли кошти по зведеному виконавчому провадженню № 54175197 у сумі 716194,02 грн.
29.06.2017 державним виконавцем винесено розпорядження № 46734717, згідно якого кошти у розмірі 252191,47 грн. виконавчого збору перераховані до державного бюджету та 50,00 грн. витрат виконавчого провадження перераховані на спеціальний рахунок витрат виконавчого провадження.
Отже, з наведеного вбачається, що органом ДВС - ВПВР УДВС ГТУЮ у Київській області на підставі чинної постанови державного виконавця від 30.05.2015 про стягнення виконавчого збору, в порядку Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції Закону № 606-ХІV від 21.04.1999 року зі змінами та доповненнями) тобто, редакції чинній станом на дату відкриття виконавчого провадження (03.03.2015), було стягнуто з боржника суму виконавчого збору в розмірі 252 191,47 грн., що становить 10% від суми заборгованості, що підлягає стягненню.
Враховуючи вищевикладене, за оцінкою колегії суддів, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що державним виконавцем стягнуто розмір виконавчого збору у сумі, що відповідає вимогам Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції Закону № 606-ХІV від 21.04.1999 року зі змінами та доповненнями) тобто, редакції чинній станом на дату відкриття виконавчого провадження (03.03.2015). Таким чином, у задоволенні скарги Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Глевахівської селищної ради на дії відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області правомірно відмовлено, оскільки судом не було встановлено обставин щодо протиправних/незаконних дій державного виконавця про які стверджує заявник.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 121-2 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.
За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє (аналогічна правова позиція викладена п. 9.13. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України").
Посилання відповідача на застосування до даних спірних правовідносин ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-19, де частиною 2 передбачено, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, колегія суддів визнає безпідставним.
При цьому, слід звернути увагу, що у відповідності до частин шостої (6) та сьомої (7) Прикінцевих та перехідних положень зазначеного Закону № 1404-19 передбачено, що рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження. Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.
Таким чином, суд першої інстанції, встановивши, що виконавче провадження розпочато територіальним органом ДВС - 03.03.2015 згідно постанови про відкриття виконавчого провадження № 46734717, тобто розпочато державним виконавцем до набрання чинності Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції від 02.06.2016 № 1404-9), дійшов обґрунтованого висновку про те, що даних спірних правовідносин застосовуються норми у відповідності до приписів Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV зі змінами та доповненнями, тобто, редакції чинній станом на дату відкриття виконавчого провадження - 03.03.2015.
Серед іншого, колегія суддів визнає такими, що не заслуговують на увагу доводи скаржника про те, що з нього виконавчий збір взагалі не стягується з огляду на ст. 27 Закону № 1404-9 зі змінами і доповненнями (пункт 6), у якому передбачено звільнення від сплати виконавчого збору враховуючи Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії".
Оскільки колегією суддів встановлено, що до спірних правовідносин застосовується Закон України «Про виконавче провадження» № 606-XIV зі змінами та доповненнями на момент відкриття виконавчого провадження, то відсутні підстави для застосування ст. 27 Закону № 1404-9 в розрізі доводів оскарження, що відповідач звільнений від сплати виконавчого збору, оскільки він підпадає під дію Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії".
Більше того, слід звернути увагу, що відповідно до преамбули Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", цей закон визначає комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.
Згідно із ст. 2 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" його дія поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.
Статтею 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" визначено порядок участі у процедурі врегулювання заборгованості.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 наведеної норми для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.
Рішення про включення або про відмову у включенні до реєстру приймається керівником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, або уповноваженою ним посадовою особою протягом 10 робочих днів з дня надходження заяви та розміщується на офіційному веб-сайті цього органу.
За матеріалами справи відсутні документи, про те, що відповідач є учасником реєстру, який бере участь у процедурі погашення заборгованості у відповідності до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії".
Доводи відповідача про те, що виконавче провадження триває більше шести місяців, а тому порушено процесуальні строки також є безпідставними, оскільки відповідно до п. 2 ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження" зазначено, що строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.
Інших доводів та доказів, які б слугували підставою для скасування ухвали місцевого господарського суду по даній справі відповідачем не наведено.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів встановила, що у даному випадку скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції. Таким чином, апеляційні вимоги Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Глевахівської селищної ради є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, підстав для зміни чи скасування оскарженої ухвали у даній справі колегія суддів не вбачає.
Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст. 49 ГПК України та судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 85, 99, 101-106, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Глевахівської селищної ради залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 31.10.2017 у справі №911/4600/14 залишити без змін.
3. Матеріали господарської справи №911/4600/14 повернути до Господарського суду Київської області.
Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 107 ГПК України.
Постанова Київського апеляційного господарського суду за наслідками перегляду відповідно до ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий суддя М.Л. Яковлєв
Судді Л.В. Чорна
Т.І. Разіна