04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"28" листопада 2017 р. Справа№ 925/343/17
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гаврилюка О.М.
суддів: Тарасенко К.В.
Майданевича А.Г.
в судове засідання з'явились представники:
від стягувача: не з'явився;
від боржника: Бруль А.С. - представник, дов. № 500-08/53 від 30.12.2016;
від ВДВС: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Азот"
на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 31.10.2017
винесену за результатом розгляду скарги Публічного акціонерного товариства Азот
на дії Головного територіального управління юстиції у Черкаській області та Придніпровського відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області
у справі № 925/343/17 (суддя Васянович А.В.)
за позовом Публічного акціонерного товариства Укртрансгаз в особі філії Управління магістральних газопроводів Черкаситрансгаз
до Публічного акціонерного товариства Азот, м. Черкаси
про стягнення 27 979 970,87 грн.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 04.05.2017 позов задоволено частково, стягнуто з Публічного акціонерного товариства Азот на користь Публічного акціонерного товариства Укртрансгаз в особі філії Управління магістральних газопроводів Черкаситрансгаз 27 273 930,72 грн. основного боргу, 70 195,41 грн. 3% річних, 635 154,47 грн. - пені та 239 976,00 грн. витрат на сплату судового збору. В решті вимог в позові відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2017 вищевказане рішення залишено без змін.
03.07.2017 на виконання рішення від 04.05.2017 Господарським судом Черкаської області було видано відповідний наказ.
18.09.2017 до Господарського суду Черкаської області від Публічного акціонерного товариства "Азот" надійшла скарга на дії Головного територіального управління юстиції у Черкаській області та Придніпровського відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, в якій скаржник просив суд визнати незаконною постанову від 31 серпня 2017 року про стягнення виконавчого збору та скасувати відповідну постанову.
Не погоджуючись із винесеною ухвалою, Публічне акціонерне товариство "Азот" подало до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить ухвалу Господарського суду Черкаської області від 31.10.2017 у справі № 925/343/17 скасувати, винести постанову, якою задовольнити скаргу Публічного акціонерного товариства "Азот", визнати незаконною та скасувати постанову від 31.08.2017 у виконавчому провадженні № 54280722 про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Азот" виконавчого збору у розмірі 94 532,58 грн.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.11.2017 прийнято апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Азот" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 31.10.2017 у справі № 925/343/17 до розгляду та порушено апеляційне провадження. Розгляд апеляційної скарги призначено на 28.11.2017.
Представник боржника у судовому засіданні 28.11.2017 підтримав доводи апеляційної скарги, просив ухвалу Господарського суду Черкаської області від 31.10.2017 у справі № 925/343/17 скасувати, винести постанову, якою задовольнити скаргу Публічного акціонерного товариства "Азот", визнати незаконною та скасувати постанову від 31.08.2017 у виконавчому провадженні № 54280722 про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Азот" виконавчого збору у розмірі 94 532,58 грн.
Представники стягувача та ВДВС у судове засідання 28.11.2017 не з'явились, про місце та час судового засідання повідомлені належним чином. Після обговорення, враховуючи, що в ухвалі Київського апеляційного господарського суду від 13.11.2017 доведено до відома учасників апеляційного провадження, що нез'явлення їх представників в засідання судової колегії, не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги, судова колегія ухвалила розглядати апеляційну скаргу за відсутності представників стягувача та ВДВС.
Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.
Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу; апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі; в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, що є у справі, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, письмових пояснень, судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала місцевого господарського суду має бути залишена без змін, виходячи із наступного.
Як вбачається із матеріалів справи, рішенням Господарського суду Черкаської області від 04.05.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2017, позов задоволено частково, стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Азот" на користь Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії Управління магістральних газопроводів Черкаситрансгаз 27 273 930,72 грн. основного боргу, 70 195,41 грн. 3% річних, 635 154,47 грн. - пені та 239 976,00 грн. витрат на сплату судового збору. В решті вимог в позові відмовлено.
03.07.2017 на виконання рішення від 04.05.2017 судом Черкаської області було видано відповідний наказ.
18.09.2017 до Господарського суду Черкаської області від Публічного акціонерного товариства "Азот" надійшла скарга на дії Головного територіального управління юстиції у Черкаській області та Придніпровського відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, в якій боржник просив суд визнати незаконною постанову від 31.08.2017 про стягнення виконавчого збору та скасувати відповідну постанову.
У скарзі боржник зазначає, що рішення суду у даній справі було виконано в добровільному порядку, державною виконавчою службою ніяких примусових дій, визначених Законом України "Про виконавче провадження" щодо виконання рішення суду здійснено не було.
Також боржник зазначав, що умовою стягнення виконавчого збору є фактично стягнуті в примусовому порядку з боржника суми.
У разі виконання рішення протягом усього періоду виконавчого провадження, іншим способом ніж примусове стягнення, зокрема, погашення боргу самим боржником, виконавчий збір не повинен стягуватися, оскільки база нарахування виконавчого збору (10%) у органу ДВС відсутня.
Оскільки сума боргу була погашена боржником самостійно і добровільно, а не примусово стягнута органом державної виконавчої служби, то і підстави для прийняття постанови про стягнення виконавчого збору в межах виконавчого провадження відсутні.
Як вбачається із матеріалів справи, 11.07.2017 Придніпровським відділом державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення.
09.08.2017 боржником повідомлено державну виконавчу службу про добровільне виконання рішення суду, що підтверджується платіжними дорученнями від 03.08.2017, належним чином засвідчені копії яких наявні у матеріалах справи.
31.08.2017 Придніпровським відділом державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області прийнято постанову про стягнення з боржника 94 532,58 грн. виконавчого збору.
Згідно із ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі Закон № 1404-VIII) виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб), (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
На підставі ст. 26 Закону № 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
В той же час, на підставі ч. 2 ст. 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.
Таким чином, ще до реального примусового виконання рішення і без його фактичного стягнення або повернення майна, незалежно від того чи буде це рішення виконано реально, чи ні, вже встановлюється розмір виконавчого збору, який має бути стягнутим з боржника. При цьому, у державного виконавця немає іншої альтернативи.
Судом встановлено, що боржником судове рішення не було виконано добровільно (що б унеможливлювало стягнення виконавчого збору), а саме, до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Проте, чинною редакцією Закону України "Про виконавче провадження" не ставиться в залежність стягнення виконавчого збору від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання передбачених Законом.
Отже, відповідно до приписів чинного законодавства, необхідною умовою для стягнення з боржника виконавчого збору є сам лише факт невиконання рішення у строк, встановлений для його добровільного виконання.
Київський апеляційний господарський суд погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що оскільки рішення суду виконано боржником під час проведення виконавчого провадження з примусового його виконання, тобто не до моменту винесення постанови про його відкриття, то державна виконавча служба в даному випадку діяла правомірно та відповідно правомірно прийняла оскаржувану постанову про стягнення з боржника виконавчого збору, а тому підстав для її скасування немає.
Також Київський апеляційний господарський суд погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що Головне територіальне управління юстиції у Черкаській області постанову про стягнення виконавчого збору не приймало та рішення суду в примусовому порядку не виконувало, а тому скарга боржника в цій частині взагалі є безпідставною.
Враховуючи викладене, обставини, на які скаржник посилається як на підставу для скасування ухвали Господарського суду Черкаської області від 31.10.2017 у справі № 925/343/17, визнаються колегією суддів безпідставними.
З огляду на вищевикладене, правові підстави для скасування ухвали Господарського суду Черкаської області від 31.10.2017 у справі № 925/343/17 та для задоволення апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Азот", відсутні.
Твердження апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених в ухвалі Господарського суду Черкаської області від 31.10.2017 у справі № 925/343/17.
Скаржником, на підтвердження доводів щодо неправильного застосування норм процесуального та матеріального права, не наведено обставин, які б свідчили про наявність таких порушень.
Отже, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, скаржник не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 33, 34, 36, 43, 101 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-106 ГПК України Київський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Азот" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 31.10.2017 у справі № 925/343/17 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 31.10.2017 у справі № 925/343/17 залишити без змін.
3. Справу № 925/343/17 повернути до Господарського суду Черкаської області.
Повний текст постанови складено 12.12.2017.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя О.М. Гаврилюк
Судді К.В. Тарасенко
А.Г. Майданевич