33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А
12 грудня 2017 р. Справа № 918/760/17
Господарський суд Рівненської області в складі головуючого судді Церковної Н.Ф., при секретарі судового засідання Оліфер С.М., розглянувши у відкритому засіданні матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМ - ЕКО" до відповідача ОСОБА_1 підприємства "Перспективне" про стягнення заборгованості в сумі 184 960,70 грн,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2 довіреність б/н від 21.06.2017 року
від відповідача: ОСОБА_3 довіреність № 506 від 08.11.2017 року
Статті 20, 22, 91, 93 ГПК України сторонам роз'яснені.
Відводи з підстав, передбачених ст. 20 ГПК України, відсутні.
Протокол судового засідання складено відповідно до ст. 811 ГПК України.
У листопаді 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АРМ - ЕКО" (позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовом до ОСОБА_1 підприємства "Перспективне" (відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 184 960,70 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що:
31.12.2015 року між позивачем (підрядник) та відповідачем (замовник) укладено договір підряду № 55 на технічне обслуговування та ремонт ліфтів (договір), за умовами якого відповідач доручав, а позивач приймав на себе організацію та виконання робіт по технічному обслуговуванню і ремонту ліфтів.
Позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, що стверджується актами виконаних робіт на загальну суму 351 159, 02 грн.
Відповідач свої зобов'язання з оплати виконаних робіт виконав не у повному обсязі, сплатив лише 166 198,32 грн., відтак за ним рахується заборгованість в розмірі 184 960,70 грн.
У матеріально-правове обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на ст.ст. 525, 526,879 ЦК України, ст. 193 ГК України.
Ухвалою від 10.11.2017 року порушено провадження, справу призначено до розгляду на 22.11.2017 року. Ухвалою суду від 22.11.2017 року відкладено на 12.12.2017 року.
Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги. Відповідач відзиву на позов суду не подав, в судовому засіданні усно заперечив щодо заявлених вимог.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, перевіривши копії документів на їх відповідність оригіналам, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
31.12.2015 року між позивачем (підрядник) та відповідачем (замовник) укладено підрядний договір № ТО-55 на технічне обслуговування та ремонт ліфтів (договір), за умовами якого замовник доручив, а підрядник прийняв на себе організацію і виконання робіт по технічному обслуговуванню і ремонту ліфтів, згідно додатку № 1, який є невід'ємною частиною цього договору (п.1.1.договору).
Згідно з п. 7.1. договору (з урахуванням додаткової угоди від 27.09.2016 року) цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2019 року. Дата підписання договору зазначена у преамбулі договору.
Якщо за один місяць до закінчення терміну дії договору ні одна із сторін письмово не повідомить іншу сторону про припинення його дії, то даний договір вважається продовженим на один рік (п. 7.2. договору).
За п.п. 2.1.-.2.3. договору під терміном технічне обслуговування та поточний ремонт ліфтів відносяться роботи зазначені п.п. 1.1.17 та 1.2.16 наказу Державного комітету з питань житлово - комунального господарства від 10.08.2004 року № 150 "Про затвердження Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд".
Приймання ліфтів на технічне обслуговування здійснюється після передавання підряднику всієї необхідної технічної документації та проведенні сумісного з представником замовника обстеження ліфта(-ів) з складанням відповідної відомості дефектів, які потребують усунення для нормальної роботи ліфта. При проведенні заміни деталей, встановлюються нові деталі або після їх реставрації. У разі встановлення деталей підрядник надає замовнику перелік встановлених деталей до ОСОБА_3 виконаних робіт.
Відповідно до розділу 5 договору після завершення кожного календарного місяця підрядник надає замовнику два примірники акту виконаних робіт та поадресний перелік вкладених запасних частин. Замовник повинен протягом п'яти календарних днів, з моменту отримання акту виконаних робіт та переліку, його підписати та передати підряднику, або надати свої обґрунтовані письмові заперечення. Погоджений сторонами акт виконаних робіт є підтвердженням належного виконання підрядником робіт, визначених цим договором, та інших умов цього договору. Якщо підрядник протягом п'яти календарних днів з моменту надання замовнику акту виконаних робіт не отримає від замовника підписаний акт виконаних робіт, або обґрунтовані письмові заперечення, то вважається, що такий акт є погодженням замовником без підпису представника замовника. У цьому випадку такий акт також є підтвердженням належного виконання підрядником робіт, визначених цим договором, та інших умов цього договору. У випадку, якщо підрядник виконує роботи неякісно або неналежним чином, то сторони повинні скласти відповідний акт обстеження, в разі незгоди однієї із сторін підписати акт обстеження може залучатись уповноважена Дні простою ліфтів з вини підрядника через технічні несправності відображаються в актах виконаних робіт і не оплачуються. У всіх інших випадках дні ліфтів підлягають оплати, якщо сторони письмово не погодяться про інше.
Замовник самостійно сплачує плату за виконані роботи не пізніше 20 числа наступного місяця, що йде за місяцем у якому виконувалися роботи.
Сторони погодили, що сплачені замовником грошові кошти через автоматизовану систему платежів за комунальні послуги Виконавчого комітету Рівненської міської ради у відповідному календарному місяці, будуть зараховуватися лише в рахунок оплати виконаних робіт у попередньому місяці. У випадку, якщо сплачені замовником грошові кошти через автоматизовану систему платежів за комунальні послуги Виконавчого комітету Рівненської міської ради у відповідному календарному місяці, будуть більшими за плату за виконані роботи у попередньому календарному місяці, то різниця зараховується в рахунок погашення найбільш простроченої заборгованості з оплати виконаних раніше робіт, а якщо така заборгованість відсутня - то будуть вважатися авансом для оплати виконаних робіт.
Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 2 ст. 901 ЦК України визначено, що положення глави 63 ЦК України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Як встановлено судом, факт надання відповідачу послуг підтверджується актами прийому - передачі робіт № АЕ - 00001756 за червень 2017 року на суму 89 514,68 грн, № АЕ - 00002573 за липень 2017 року на суму 88 883,82 грн, № АЕ - 00003045 за серпень 2017 року на суму 86 380,26 грн, № АЕ - 00003533 за вересень 2017 року на суму 86 380,26 грн, а всього на загальну суму 351 159,02 грн.
Судом встановлено, що відповідач за надані послуги не розрахувався в повному обсязі, сплативши лише 166198,32 грн, що стверджується актами № 17/08 від 01.09.2017 року, № 17/09 від 02.10.2017 року, банківськими виписками від 04.10.2017 року, від 05.10.2017 року, від 06.10.2017 року. Відтак заборгованість відповідача перед позивачем за договором, яку останній просить стягнути в судовому порядку, складає 184 960,70 грн.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).
У силу вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 536 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, ч. 6 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У силу вимог ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Отже, вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в розмірі 184 960,70 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог ст. 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З наведеного вбачається, що позивачем доведено неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань. Факт наявності заборгованості відповідача підтверджено обставинами справи та наданими доказами на їх підтвердження. Натомість, відповідач доказів виконання зобов'язань за договором суду не надав.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 підприємства "Перспективне" (вул.Будівельників, 1, м. Рівне, 33016, код ЄДРПОУ 31479193) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМ - ЕКО" (вул. 40 років Перемоги, 1 , с. Грушвиця Друга, Рівненський район, Рівненська область, 35364, код ЄДРПОУ 33001226) 184 960,70 грн основного боргу та 2 774,41 грн судового збору.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 ГПК України.
Повне рішення складено 12.12.2017 року.
Суддя Церковна Н.Ф.