Провадження № 11-кп/774/2025/17 Справа № 202/3694/17 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - ОСОБА_2
06 грудня 2017 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017040660000715 від 07.04.2017 року за апеляційною скаргою прокурора який брав участь у розгляді кримінального провадження у суді першої інстанції ОСОБА_6 на ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18 жовтня 2017 року, якою обвинувальний акт відносно:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, українця, громадянина України, маючого средню-спеціальну освіту, не одруженого, не працевлаштованого, раніше судимого:
1.16.01.2015 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська за ч.2 ст. 263, ч.4 ст.70 КК України до 2 років 1 місяця позбавлення волі;
2.08.09.2015 року Самарським районним судом м. Дніпропетровська за ч.2 ст. 185 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ч.4 ст. 70 КК України приєднано невідбутий строк 6 місяців за вироком Кіровського районного суду від 16.01.15 року, до відбуття 3 років позбавлення волі.
- обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, повернуто прокурору для усунення недоліків,
за участю учасників провадження:
прокурора: ОСОБА_8
обвинуваченого: ОСОБА_7
Відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_7 у невстановлений час, перебуваючи в районі дачного селища, на жилому масиві «Придніпровськ» в м. Дніпро, знайшов боєприпас «ВОГ-25», який поклав в кишеню куртки, не маючи належного дозволу на носіння даного боєприпасу.
Надалі, ОСОБА_7 діючи умисно почав носити по вулицям м. Дніпро боєприпас «ВОГ-25», сховавши його у праву зовнішню кишеню куртки до моменту вилучення.
07.04.2017, перебуваючи біля будинку №3 по вул. Щербини в м. Дніпро ОСОБА_7 було затримано співробітниками поліції, які в період з 17-40 год. до 17-50 год. провели особистий огляд його речей, в ході проведення якого у останнього, в правій зовнішньої кишені одягненої на ньому на той момент куртки, було виявлено та вилучено приналежний йому предмет, який згідно висновку експерта № 35/5.2.-183 від 17.05.2017 є пострілом «ВОГ-25», промислового виготовлення, що відноситься до категорії осколкових боєприпасів для підствольних гранатометів, який ОСОБА_7 умисно, незаконно придбав та носив при собі без передбаченого законом дозволу.
Умисні дії ОСОБА_7 , кваліфіковано як незаконне придбання та носіння ( не зазначено чого саме) без передбаченого законом дозволу, за який передбачена відповідальність ч. 1 ст. 263 КК України.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18 жовтня 2017 року, обвинувальний акт відносно ОСОБА_7 повернуто прокурору для усунення недоліків, як такий, що не відповідає вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України.
Своє рішення суд мотивував тим, що фактичні обставини кримінального правопорушення викладені в обвинувальному акті не конкретно, а саме не сформульовано обвинувачення та обвинувальний акт має технічні помилки у прізвищі прокурора та помилково зазначено повторність як обтяжуючу обставину.
В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу суду скасувати та призначити справу до розгляду у суді першої інстанції, оскільки ухвала суду є незаконною та підлягає скасуванню зв'язку з істотним порушенням вимог кримінально процесуального закону.
Прокурор в апеляційній скарзі зазначає, що предметом злочину, передбаченого ч. 1 ст.263 КК України є вогнепальна зброя, бойові припаси, вибухові речовини і вибухові пристрої, про що не зазначено у правовій кваліфікації кримінального правопорушення яке вчинив та обвинувачується ОСОБА_7 .
На думку прокурора, у зазначеному обвинувальному акті детально викладено фактичні обставини кримінального правопорушення, зазначено, описано предмет вчинення злочину, та дії ОСОБА_7 кваліфіковані за ч. 1 ст.263 КК України, що відповідає вимогам ст.291КПК України.
Стосовно розписки про отримання ОСОБА_7 обвинувального акту, яка надана на ім'я прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області ОСОБА_6 який в Дніпропетровській місцевій прокуратурі №1 не працює, прокурор зазначає, що в розписці про отримання ОСОБА_7 обвинувального акту здійснена технічна помилка в частині прізвища прокурора.
В апеляційній скарзі прокурор зазначає що відповідно до довідки про судимість №101-10042017/12210 відносно ОСОБА_7 , яка знаходиться в матеріалах кримінального провадження, 16.01.2015 Кіровським районним судом м. Дніпропетровська винесено вирок, яким ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.263 КК України.
Разом з тим, прокурор посилається на вимоги ст. 32 КК України та вказує, що повторність злочинів визнається вчинення двох або більше злочинів, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини цього Кодексу.
Відповідно до ст. 12 КК України, злочин, передбачений ч.2 ст.263 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості, тому строк погашення судимості встановлений 3 роки. Так, ОСОБА_7 , згідно обвинувального акту, скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.263 КК України у період не знятої та не погашеної судимості за аналогічний злочин.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора, яка підтримала апеляційну скаргу та просила скасувати ухвалу суду першої інстанції, думку обвинуваченого, який вважав, що ухвала суду першої інстанції законна та просив залишити без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.
Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України.
Стаття 291 КПК України включає вичерпний перелік відомостей, які повинні міститься в обвинувальному акті. При цьому, такий перелік відомостей повинен бути перевірений судом при підготовчому судовому засіданні з точки зору можливості призначення судового розгляду.
У відповідності до вимог ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити крім того: виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання звинувачення; обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); дату та місце його складення та затвердження прокурором.
Разом з тим, слідчий при складанні обвинувального акту і прокурор при його затвердженні цих вимог закону не дотрималися.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 314 КПК України вказаний перелік відомостей повинен бути перевірений судом при підготовчому судовому засіданні з точки зору можливості призначення судового розгляду.
Згідно ч. 3 п. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення:
- повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Вивченням матеріалів кримінального провадження встановлено, що суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про невідповідність обвинувального акта положенням закону і повернув його прокурору для усунення недоліків.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності в обвинувальному акті правової кваліфікації вчиненого кримінального правопорушення обвинуваченим ОСОБА_7 про неконкретність обвинувачення , яке міститься у обвинувальному акті ( не зазначено саме що, обвинувачений незаконно придбав та носив, без передбаченого законом дозволу) та обвинувальний як має інші неточності та недоліки,що є порушенням права обвинуваченого на захист, оскільки у відповідності до ст. 42 КПК України, особа повинна знати у чому її підозрюють, щоб мати можливість захищати себе від пред'явленої підозри.
Однією із складових права обвинуваченого на справедливий суд, передбаченого п. «а» ч. 3 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, є право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього.
Вказані недоліки обвинувального акту суперечать положенням ст. 2 КПК України, відповідно до якої завданням кримінального провадження є повне та неупереджене розслідування і судовий розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість постановленої судом першої інстанції ухвали та не вбачає істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б були підставою для скасування ухвали суду , тому апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу прокурора який брав участь у розгляді кримінального провадження у суді першої інстанції ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18 жовтня 2017 року, якою обвинувальний акт відносно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, повернуто прокурору для усунення недоліків, залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді апеляційного суду
_______________ _____________ ______________
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3