Провадження № 11-сс/774/1515/17 Справа № 201/17106/17 Слідчий суддя - ОСОБА_1 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія: ст. КПК України
04 грудня 2017 року м.Дніпро
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
судді -доповідача ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , діючого в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 23 листопада 2017 року про продовження строку тримання під вартою відносно
ОСОБА_7 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Боровківка Верхньодніпровського
району Дніпропетровської області, який зареєстрований за
адресою:
АДРЕСА_1 , проживає за адресою:
АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 більш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання або домашнього арешту, або застави.
Обґрунтовуючи заявлені в апеляційній скарзі вимоги посилається на те, що жодний ризик, передбачений ст.177 КПК України, слідчим та прокурором не доведений. Зазначає, що підозрюваному не має сенсу переховуватися від органів досудового розслідування так як враховуючи його попереднє місце роботи, про нього є багато інформації у правоохоронних органів. Вказує на те, що жодних доказів, які б прямо підтверджували причетність ОСОБА_7 до вчинення злочину, передбаченого ст.189 КК України, окрім вилучених у нього 1000 гривень, не має. Стверджує, що до клопотання слідчого не надано жодного суттєвого доказу, який би підтверджував пред'явлення обґрунтованої підозри. Вважає, що прокурором та слідчим не доведено належним чином неможливість застосування до підозрюваного, зважаючи на дані про його особу, більш м'якого запобіжного заходу.
Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 23 листопада 2017 року задоволено клопотання старшого слідчого військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України та продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_7 до 25 грудня 2017 року.
Слідчий суддя мотивував своє рішення тим, що заявлені ризики, які були підставою для обрання відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшилися, оскільки на даний час досудове розслідування не завершено, а перебуваючи на свободі він може незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або навіть вчинити нове кримінальне правопорушення. Крім того, у разі звільнення підозрюваного з-під варти, він, з метою уникнення покарання, може покинути своє постійне місце проживання та переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Заслухавши доповідь судді, доводи підозрюваного та його захисника, які підтримали вимоги апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 та просили задовольнити її, думку прокурора, який заперечував проти задоволення вимог апеляційної скарги та вважав за необхідне залишити ухвалу слідчого судді без змін, перевіривши матеріали за скаргою, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
На підставі ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу відповідно до положень ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зазначені у вказаній статті.
З вимог ст. 177 КПК України вбачається, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.
Як вбачається з матеріалів провадження ОСОБА_7 , підозрюється у тому, що він, будучи службовою особою, перебуваючи у місті Кам'янське, діючи з метою реалізації свого злочинного умислу, використовуючи своє службове становище, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з метою незаконного заволодіння чужим майном, неодноразово вимагав грошові кошти із свідків із застосуванням насилля та вогнепальної зброї.
29 вересня 2017 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.
Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 29 вересня 2017 року застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 26 листопада 2017 року.
Постановою військового прокурора Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України від 23 листопада 2017 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_7 продовжений до трьох місяців, тобто до 25 грудня 2017 року.
23 листопада 2017 року ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська задоволено клопотання старшого слідчого військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону та продовжено строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_7 до 25 грудня 2017 року.
Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу, та умови, за яких таке продовження можливе.
Колегією суддів встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані, з'ясовано, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України. Виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_7 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення слідчим зроблено з посиланням на докази, що містяться в матеріалах провадження.
Також, колегія суддів перевірила доводи клопотання щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування та з урахуванням необхідності проведення ряду слідчих дій, а саме, необхідно: отримати частину протоколів проведення негласних слідчих (розшукових) дій; отримати висновок судової експертизи техніко-криміналістичного дослідження грошових знаків; повідомити про зміну раніше повідомленої підозри; виконати вимоги, передбачені ст.290 КПК України.
Оскільки у даному кримінальному провадженні існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, які були підставою для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, про що зазначено у клопотанні слідчого, та встановлено слідчим суддею, а заявлені ризики не зменшились та виправдовують тримання підозрюваного під вартою, клопотання слідчого обґрунтовано задоволено слідчим суддею та продовжено строк тримання під вартою підозрюваного до 25 грудня 2017 року.
Колегія суддів погоджується із зазначеними в клопотанні слідчого обставинами, які вказують на продовження існування ризиків того, що ОСОБА_7 , будучи підозрюваним у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, на даний час досудове розслідування не завершено, та перебуваючи на свободі може незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або вчинити інше кримінальне правопорушення. Також, усвідомлюючи відповідальність, яка загрожує йому у разі доведеності провини, з метою уникнення відповідальності за вчинений ним злочин підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Крім того, ОСОБА_7 є службовою особою та обізнаним у методах тактики проведення слідчих (розшукових) дій, а також він особисто знайомий зі свідками у цьому кримінальному провадженні, знає місце їх проживання або може про нього довідатися. Докази вини цього підозрюваного є вагомими, а покарання, що йому загрожує у випадку визнання винним в інкримінованому кримінальному правопорушенні, - суворим. Є достатні підстави вважати, що за таких обставин підозрюваний, діючи з метою уникнення кримінальної відповідальності, дійсно може впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження, які мають бути допитані у вказаному кримінальному провадженні та покази яких мають істотне значення у кримінальному провадженні.
У зв'язку із викладеним доводи апеляційної скарги захисника щодо недоведеності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не знайшли свого підтвердження під час їх розгляду у суді апеляційної інстанції.
Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов до обґрунтованого висновку про доведеність обставин, які виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою.
При цьому колегія суддів не може погодитись з доводами апеляційної скарги захисника, що на момент вирішення питання про продовження щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтованість підозри у вчиненні ним інкримінованого кримінального правопорушення слідчим належним чином не доведена, оскільки відповідно до п. 55 рішення ЄСПЛ у справі "Мюррей проти Об'єднаного Королівства" зазначено, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.
Затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою, що визначено в рішенні Європейського суду за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії».
Даних, які б унеможливлювали подальше тримання ОСОБА_7 під вартою, надані матеріали не містять.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що продовження строку тримання під вартою здійснено в межах строків досудового розслідування і не перевищує розумних меж.
З урахуванням зазначеного рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, ухваленим на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та оціненими судом, а тому апеляційна скарга захисника з викладеними у ній доводами задоволенню не підлягає.
Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, не вбачається.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , діючого в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 23 листопада 2017 року про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді
______________ _________________ ______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4