Провадження № 33/774/1199/16 Головуючий у І-й інстанції - Ігнатенко В.В.
Справа № 202/6112/17 Суддя-доповідач - ОСОБА_1
17 листопада 2017 року суддя апеляційного суду Дніпропетровської області Кононенко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро, апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 на постанову судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 04 жовтня 2017 року у справі про адміністративне правопорушення, якою:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Цією постановою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортним засобом строком на один рік.
При обставинах зазначених в оскаржуваній постанові, ОСОБА_2 03 серпня 2017 року о 10 годині 30 хвилин керував транспортним засобом ВАЗ 21099 д/н НОМЕР_1 по вул. Донецьке шосе 168 у м. Дніпро перебуваючи у стані наркотичного сп'яніння, що підтверджується висновком медичного огляду №2430 КЗ "ДНД"ДОР", чим порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху України.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою ОСОБА_2 первинно подав апеляційну скаргу 17.10.2017 року, тобто після закінчення встановленого ч. 2 ст. 294 КУпАП десятиденного строку на апеляційне оскарження постанови судді, в якій просить постанову судді першої інстанції скасувати та справу закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Разом з апеляційною скаргою, ОСОБА_2, заявив клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на оскарження.
В обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, зазначає, що копію оскаржуваної постанови отримав 13.10.2017 року, та подав первинну апеляційну скаргу 17.10.2017 року, тому строк оскарження ним не пропущений.
В обґрунтування апеляційної скарги, зазначає, що постанова судді першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Зазначає, що в порушення ч. 2 п. 8 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», його офіційно на огляд ніхто не направляв.
Крім того, вказує на те, що протокол про адміністративне правопорушення складений заднім числом, що суперечить Інструкції, оскільки протокол складений іншим інспектором поліції, який ніяк не міг 05.09.2017 року зазначити об'єктивну сторону справи, так як висновок щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складений 10.08.2017 року.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, а також причини пропуску строку на оскарження постанови, приходжу до наступного висновку.
Враховуючи, що останній день апеляційного оскарження перепадає на святковий день 16.10.2017 р., а наступний робочий день є 17 жовтня 2017 року, вважаю, що строки оскарження не порушенні, а тому і поновлення їх не потребує.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Дані вимоги, судом першої інстанції були виконані в повному обсязі.
Доводи в скарзі ОСОБА_2 щодо порушення судом норм матеріального та процесуального права з посиланням на недійсність протоколу про адміністративне правопорушення та медичного висновку з лікарні з підстав, що в них зазначені різні працівники поліції та протокол складений заднім числом, є безпідставними, надуманим і такими, що не знайшли свого підтвердження.
Так, висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим.
Даний висновок суду підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, в їх сукупності, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії БР № 230087 від 05 вересня 2017 року; висновком № 243/о щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу на швидкість реакції від 03.08.2017 року, проведено о 12.10 хв., згідно якого водій ОСОБА_2 перебував у стані наркотичного сп'яніння (канабіоіди);
Огляд водія на стан алкогольного сп'яніння проведений у відповідності до вимог ст. 266 КУпАП.
Відповідно до п. 12 розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Висновок № 243/о щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу на швидкість реакції від 03.08.2017 року, складений 10.08.2017 року у відповідності і по формі, затвердженої наказом МВСВ та МОЗ України від 09.11.2015 року №1452\735, і який підтверджує проведення огляду ОСОБА_2 на стан наркотичного сп'яніння у відповідності до вимог вказаного вище закону, у тому числі і факт згоди ОСОБА_2 на проходження медичного огляду.
У даному висновку зазначена посада і особа яка направила на огляд - інспектор патрульної поліції ОСОБА_3
Ствердження ОСОБА_2 , що протокол про адміністративне правопорушення відносно нього складений заднім числом не відповідає дійсності, оскільки як вбачається дата складання цього протоколу - 05.09.2017 року, медичний огляд його проведений - 3.08.2017 року, а висновок результатів цього огляду складений 10.08.2017 року, а тому є логічним і об'єктивним складання протоколу після перевірки обставин скоєного адміністративного правопорушення і отримання медичного висновку.
Сам факт складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 не тим поліцейським інспектором який направляв вказану особу на огляд до медичної установи не тягне за собою недійсність протоколу та висновку результатів огляду, оскільки цього не вимагає закон, який регулює порядок складання протоколу про адміністративне правопорушення і порядок проведення такого огляду.
Таким чином, працівники поліції, діяли в межах своїх повноважень і вимог ст. ст. 256, 266 КУпАП та відповідно до п. 12 розділу 2 вказаної вище Інструкції, порушень вказаних норм закону при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не встановлено.
Матеріалами справи не підтверджено також недійсність висновку медичного закладу щодо стану сп'яніння ОСОБА_2, а складання протоколу про адміністративне правопорушення іншим інспектором патрульної поліції, а не тим який направляв на огляд, не спростовує факту перебування ОСОБА_2 у стані наркотичного сп'яніння.
Крім того, беру до уваги, що процес лабораторного дослідження є цілком автоматизованим, що виключає людський фактор та упередженість, його результати є об'єктивною підставою для встановлення стану алкогольного сп'яніння особи, та для результатів потребується певний проміжок часу, для встановлення перебування особи у стані наркотичного сп'яніння.
Матеріалами справи підтверджено доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні ним адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння.
Інших доказів невинуватості ОСОБА_2, в матеріалах справи відсутні.
Таким чином, у суду апеляційної інстанції не виникає сумніву щодо доведеності вини ОСОБА_2 у вчиненні ним адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом, особою, яка перебуває у стані наркотичного сп'яніння.
При апеляційному перегляді, не встановлено порушень судом першої інстанції ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено.
Таким чином, вважаю необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову судді першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 04 жовтня 2017 року якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортним засобом строком на один рік - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Кононенко