Провадження № 11-сс/774/1449/17 Справа № 210/4047/17 Слідчий суддя - ОСОБА_1 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія: ст. КПК України
04 грудня 2017 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
підозрюваного ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 вересня 2017 року, якою до
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Херсон, громадянина України, який зареєстрований у АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369-2 КК України,
застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту,
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді було задоволено клопотання слідчого другого СВ СУ прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_9 та застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з 22:00 години до 06:00 години строком на 60 днів.
Мотивуючи прийняте рішення, слідчий суддя зазначив, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 369-2 КК України, та дійсно щодо нього існують ризики з числа передбачених ст. 177 КПК України, що тягне необхідність застосування запобіжного заходу. Разом з тим, дослідивши в сукупності такі обставини як тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його вини; вік та стан його здоров'я, що дозволяють застосувати даний запобіжний захід; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці постійного проживання, дійшов висновку, що наведені обставини у сукупності не дають підстав для висновку про неможливість усунення цих ризиків шляхом застосування домашнього арешту у нічний час.
В апеляційній скарзі підозрюваний ОСОБА_8 порушує питання про скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 вересня 2017 року та про постановлення нової ухвали, якою обрати йому запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Мотивуючи вимоги своєї апеляційної скарги, ОСОБА_8 зазначає, що вищезазначена ухвала слідчого судді є незаконною та підлягає скасуванню через істотне порушення кримінального процесуального законодавства. Вказує, що судом не було взято до уваги, що клопотання слідчого не містить викладу обставин щодо підозри, наявності ризиків, відсутнє обгрунтування неможливості запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів. Вважає, що у клопотанні та матеріалах провадження відсутні докази на підтвердження винуватості ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому злочину. Також апелянт зазначає, що ризики, зазначені в клопотанні слідчого, не підтверджені, оскільки ОСОБА_8 добровільно з'явився 07 листопада 2017 року на виклик слідчого ОСОБА_9 , де йому було вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення та проведено його допит в якості підозрюваного. До того ж, ОСОБА_8 одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з 1998 року разом зі своєю дружиною мешкає за її місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , а отже має міцні соціальні зв'язки та постійне місце проживання, тому відсутній ризик переховування від органів досудового слідства та суду. На даний час допитано свідка ОСОБА_10 , необхідні та вагомі для об'єктивного
розслідування слідчі дії проведено, а речі та документи, які мають істотне значення для
встановлення обставин кримінального правопорушення, вилучені і зберігаються у місці,
визначеному органом обвинувачення, більшість доказів, які сторона обвинувачення вважала за необхідне зібрати, зібрані, а отже ризик про можливість ОСОБА_8 перешкоджати кримінальному провадженню наразі відсутній. Дані про наміри вчинення ОСОБА_8 будь-яких неправомірних дій, у тому числі, кримінальних правопорушень, в матеріалах провадження відсутні. Жодних доказів того, що ОСОБА_8 схильний до продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється, суду не надано, в матеріалах справи такі докази відсутні.
В обґрунтування можливості застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу, не пов'язаного із домашнім арештом, апелянт зазначає, що він є людиною похилого віку - 63 роки; пенсіонером; раніше не судимий; на обліку в КЗ «Криворізький психоневрологічний диспансер» ДОР» не перебував
і не перебуває; під наглядом лікаря-нарколога не перебував і не перебуває, одружений з ОСОБА_11 , яка тривалий час хворіє на метаболічну кардіоміопатію змішаного генезу, гіпертонічну хворобу II ст. та має ряд інших хвороб, якій він допомагає та підтримує, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , де з 1998 року проживає разом зі своєю дружиною ОСОБА_11 , що свідчить про міцні соціальні зв'язки; за місцем проживання характеризується виключно з позитивної сторони; не має наміру переховувався від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків у кримінальному провадженні, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, вчиняти будь-які кримінальні правопорушення, у тому числі у вчиненні яких він підозрюється. А в разі застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, він надалі не матиме об'єктивної можливості допомогти своїй дружині, зокрема - у нічний час придбати їй в аптеці ліки, поїхати у випадку виникнення такої необхідності з нею до лікарні тощо, через покладення на нього обов'язку не залишати місце проживання в певний період часу.
Заслухавши суддю-доповідача, думку підозрюваного ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_7 , які апеляційну скаргу підтримали з викладених у ній підстав, прокурора, який проти задоволення апеляційної скарги заперечував, дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, згідно п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України застосування запобіжного заходу є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
1)існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;
2)потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;
3)може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2)наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий або прокурор;
3)недостатність застосування більш м'яких запобіжних засобів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у його рішенні від 26.06.1991 р. у справі «Летельє проти Франції», попереднє ув'язнення не повинне бути передвісником наступного покарання у виді позбавлення волі та не може бути «формою очікування» обвинувального вироку.
Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово, в тому числі у його "пілотному" рішенні від 10.02.2011 р. у справі "Харченко проти України", рішенні від 29.09.2011 р. у справі "Третьяков проти України", рішенні від 06.11.2008 р. у справі "Єлоєв проти України" зазначав, що тримання особи під вартою у кожному випадку повинне мати безсумнівне обґрунтування, а також що за будь-яких обставин суд зобов'язаний розглянути можливість застосування менш обтяжливих альтернативних запобіжних заходів.
На думку колегії суддів, при обрані запобіжного заходу ОСОБА_8 ці вимоги закону були дотримані.
Так, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді суду першої інстанції про обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369-2 КК України. При цьому враховується, що, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 р. у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Посилання апелянта на недоведеність провини у скоєнні вищезазначеного злочину, тобто безпідставність підозри у зв'язку з невизнанням ним своєї вини, є неприйнятним для колегії суддів, оскільки при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обгрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування. Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що на даному етапі провадження суд не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчинені кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу, тож апеляційні вимоги підозрюваного в цій частині є безпідставними та не підлягають задоволенню.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції при обрані запобіжного заходу ОСОБА_8 , який обґрунтовано підозрюється у вчинені злочину, передбаченого ч.3 ст. 369-2 КК України, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі строком від 3 до 8 років з конфіскацією майна, у відповідності до вимог ст. ст. 193, 194 КПК України дослідив та достатньою мірою взяв до уваги фактичні обставини, що підлягають врахуванню згідно ст.178 КПК України. З матеріалів кримінального провадження вбачається, що всі обставини, враховані судом, у сукупності дають достатні підстави для обрання цьому підозрюваному запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, з 22:00 години до 06:00 години.
Отже, з урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді суду першої інстанції про те, що відомості про особу підозрюваного та фактичні обставини кримінального правопорушення дають достатні підстави вважати, що запобіжний захід у виді домашнього арешту є достатнім для забезпечення його належної поведінки та дієвості кримінального провадження щодо нього.
З урахуванням наведеного, колегія суддів не вбачає порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які б давали підстави для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді. Застосований судом щодо підозрюваного запобіжний захід відповідає вимогам кримінального процесуального закону, а тому колегія суддів вважає, що ухвала суду є законною, обґрунтованою та справедливою, а подана на неї апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 вересня 2017 року, якою до ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
____________________ ____________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4