Ухвала від 07.12.2017 по справі 183/4248/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/7003/17 Справа № 183/4248/17 Головуючий у 1 й інстанції - Парфьонов Д.О. Доповідач - Каратаєва Л.О.

Категорія 81

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2017 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Каратаєвої Л.О.

суддів: - Ткаченко І.Ю., Пищиди М.М.,

за участю секретаря - Назаренко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 вересня 2017 року у справі за заявою ОСОБА_1 заінтересовані особи Міністерство Соціальної політики України, Російська Федерація про встановлення факту, що має юридичне значення, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 вересня 2017 року у відкритті провадження в цивільній справі за заявою ОСОБА_1 заінтересовані особи Міністерство Соціальної політики України, Російська Федерація про встановлення факту, що має юридичне значення - відмовлено (а.с. 12-14).

Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та направити справу для вирішення питання щодо відкриття провадження (а.с.16-20).

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити.

З доданих до матеріалів справи додатків вбачається, що факт загибелі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 при виконанні обов'язку військової служби 31 липня 2014 року поблизу м.Шахтарськ Донецької області при виконанні обов'язку військової служби 31 липня 2015 року поблизу м.Шахтарськ Донецької області підтверджується у встановленому законом порядку лікарським свідоцтвом про смерть № 782/Л від 15 жовтня 2014 року, свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , протоколом військово-лікарської комісії актом спеціального розслідування від 11 листопада 2014 року, довідкою Новомосковсько-Магдалинівського ОМВК Дніпропетровської області вих.№ 7/113 від 17 листопада 2014 року про що заявник отримала посвідчення про право на пільги, встановлені законодавством для сімей загиблих ветеранів війни серія НОМЕР_2 .

Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив із того, що враховуючи вищезазначені відомості додатково в порядку цивільного судочинства встановлення такого факту не передбачено вимогами ст. 234, 256-259 ЦПК України. Додатково зазначивши, що заявник фактично звернуся до суду не з метою встановлення факту загибелі її сина, як військовослужбовця під час виконання бойової операції під час захисту батьківщини, що фактично підтверджується наданими суду документами, а просить суд встановити факт від агресії якої держави настала така смерть, а саме - що така смерть наслала в результаті агресії Російської Федерації. Посилаючись на вимоги п. 9 ст. 85 Конституції України до компетенції Верховної Ради України відноситься оголошення за поданням Президента України стану війни і укладення миру, схвалення рішення Президента України про використання Збройних Сил України та інших військових формувань у разі збройної агресії проти України. Зазначені повноваження Верховної Ради України не стосуються правовідносин, що регулюються цивільним судочинством, у зв'язку з чим встановлення факту проти агресії якої держави відбувається використання Збройних Сил України та інших військових формувань у разі збройної агресії проти України в порядку цивільного судочинства не допускається, оскільки Конституцією України встановлено інший порядок встановлення такого факту.

Проте, з таким висновком суду погодитися не можна.

Відповідно до ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Зі змісту вказаних статей, а також роз'яснень, викладених у пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», вбачається, що в порядку окремого провадження суд розглядає справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений або знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; із заяви про встановлення факту не вбачається спору про право; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Отже у судовому порядку встановлюються тільки такі факти, які мають юридичні наслідки і від встановлення яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав заявника і в судовому порядку можливе лише тоді, коли діючим законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеною заявою та просила встановити юридичний факт загибелі ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , при виконанні обов'язку військової служби 31.07.2014 року у складі військової частини НОМЕР_3 , поблизу м. Шахтарськ Донецької області, що сталося внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, тобто заявник мав на меті визначення статусу ОСОБА_2 , як особи, яка перебувала під захистом Конвенції про поліпшення долі поранених і хворих у діючих арміях, жертви міжнародного збройного конфлікту, що обумовлює виникнення прав та обов'язків, передбачених цією конвенцією та іншими нормами міжнародного права, а не факт, від агресії якої держави настала смерть.

Так, у відповідності до ст. 2 Конвенції про поліпшення долі поранених і хворих у діючих арміях, ця Конвенція застосовується в усіх випадках оголошеної війни чи будь - якого іншого збройного конфлікту, що може виникнути між двома чи більше Високими Договірними Сторонами, навіть якщо одна з них не визнає стану війни.

Конвенція також застосовується в усіх випадках часткової або повної окупації території держави однієї з Високих Договірних Сторін, навіть якщо цій окупації не чиниться жодний збройний опір.

Статтею 13 Конвенції передбачено, що ця конвенція застосовується до поранених і хворих, які належать, зокрема, до категорії та особового складу збройних сил сторони конфлікту, а також членів ополчення або добровольчих загонів, які є частиною цих збройних сил.

Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції, не з'ясувавши мету звернення із заявою, дійшов передчасного висновку щодо відмови у відкритті провадження у справі.

За таких обставин колегія суддів вважає, що висновок суду про відмову у відкритті провадження у справі є передчасним та не випливає з обставин, якими заявник обґрунтовує звернення до суду в порядку окремого провадження для встановлення зазначеного ним факту, а тому ухвала суду підлягає скасуванню, а питання про відкриття провадження у справі передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 303, 307, 311,313, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 вересня 2017 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

Попередній документ
70954885
Наступний документ
70954887
Інформація про рішення:
№ рішення: 70954886
№ справи: 183/4248/17
Дата рішення: 07.12.2017
Дата публікації: 22.09.2022
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Апеляційний суд Дніпропетровської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Окреме провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення