Провадження № 22-ц/774/5848/17 Справа № 422/4975/12 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Петешенкова М.Ю.
Категорія 27
06 грудня 2017 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого - Петешенкової М.Ю.
суддів - Деркач Н.М., Макарова М.О.
при секретарі - Керімовій-Бандюковій Л.К.
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» на ухвалу Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 29 травня 2017 року про заміну сторони виконавчого провадження у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Ухвалою Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 29 травня 2017 року у задоволенні заяви ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» про заміну сторони виконавчого провадження у вищезазначеній цивільній справі, відмовлено (а.с.109-110).
В апеляційній скарзі ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія»,посилаючись на порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування ухвали суду та постановлення нової ухвали (а.с.113-114).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що заочним рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 31 січня 2013 року позов ПАТ «Альфа-Банк» задоволено, стягнуто солідарно з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 суму боргу за кредитним договором в розмірі 1 082 031 грн. та судові витрати.
26 вересня 2016 року між ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» та ПАТ «Альфа-Банк» укладено договір факторингу № 2016-ЗАБ/ДГ, за умовами якого право грошової вимоги, зокрема за кредитним договором № 490054352 від 27 грудня 2007 року перейшло до ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» (а.с.84-88).
Відмовляючи у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для заміни сторони у виконавчому провадженні.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч. 1 ст. 378 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Аналогічні норми закріплені також в положеннях ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно з правовою позицією висловленою Верховним Судом України в постанові від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13, заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
Проводячи аналіз наведених норм права, слід дійти висновку, що процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв'язку з вибуттям правопопередника після постановлення щодо нього судового рішення i заміни його правонаступником, тобто підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва, у тому числі й у виконавчому провадженні, є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов'язки, або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження, оскільки докази про примусове виконання заочного рішення суду, що є підставою для заміни сторони виконавчого провадження, матеріали справи не містять.
Доводи апеляційної скаргипро неправильність висновку суду, оскільки законодавець не обмежує звернення заявника з відповідною заявою в межах етапу виконання рішення, не можуть прийматися судом до уваги, оскільки при вирішенні відповідного питання саме на заявника покладається процесуальний обов'язок підтвердити обставини, на які він посилається (ст.ст.10,60 ЦПК України), зокрема примусове виконання заочного рішення суду.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги були предметом розгляду в суді першої інстанції та спростовані із належним правовим обґрунтуванням.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з додержанням вимог закону, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її скасування.
Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, 312 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» - задовольнити.
Ухвалу Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 29 травня 2017 року - скасувати та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді: М.Ю. Петешенкова
ОСОБА_4
ОСОБА_5