Провадження № 22-ц/774/5768/17 Справа № 201/4779/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Макаров М.О.
Категорія 27
29 листопада 2017 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді Макарова М.О.
суддів - Деркач Н.М., Петешенкової М.Ю.
при секретарі - Керімовій-Бандюковій Л.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 грудня 2014 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства «БМ Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
У квітні 2014 року ПАТ «БМ Банк» звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 316167, від 03 жовтня 2012 року у сумі 119 403,37 грн. та понесені судові витрати у розмірі 1194,03 грн., посилаючись на те, що 03 жовтня 2012 року між ПАТ «БМ БАНК» та ОСОБА_2 було укладено договір № 316167 про оформлення пакету послуг з видачею платіжної картки, та встановлення кредитного ліміту, згідно з яким, остання отримала на умовах, визначених кредитним договором, грошові кошти у розмірі 90 000,00 грн. на споживчі потреби, зі сплатою 29,99 % річних (п. 2.5.5. кредитного договору), а у разі прострочення сплати кредиту (виникнення овердрафту) - 50,00 % річних (п.п. 2.5.6., 2.5.7. кредитного договору), з терміном остаточного повернення кредиту - 02 жовтня 2013 року.
В подальшому, 27 серпня 2013 року згідно до п. 2.4.6. кредитного договору відповідачу було встановлено додатковий кредитний ліміт за кредитним договором у сумі 10 000,00 грн.
Також позивач зазначив, що під час отримання кредиту відповідач надав банку всі необхідні документи, що ідентифікують його особу, мав постійний дохід, і у банку не було сумнівів щодо його спроможності повернути кошти, проте взяті на себе зобов'язання по поверненню кредиту та сплаті процентів в строки, що передбачені умовами кредитного договору, відповідач належним чином не виконує, у зв'язку з чим станом на 26 березня 2014 року розмір заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором складає 119 403,37 грн., в тому числі: строкова сума заборгованості за кредитом - 0,00 гривень; прострочена сума заборгованості за кредитом - 100 000,00 гривень; прострочена сума заборгованості за процентами - 1 220,11 гривень; заборгованість за штрафними процентами - 24 654,69 гривень; строкова сума заборгованості за процентами - 3 472,25 гривень; прострочені комісії за зняття коштів - 56,32 гривень. У зв'язку з чим позивач і звернувся до суду з даним позовом про примусове стягнення вказаної суми заборгованості з відповідача в судовому порядку.
Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 грудня 2014 року позов задоволено та ухвалено стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «БМ Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 122 908,27 гривень, в тому числі: строкова сума заборгованості за кредитом - 107 828,13 гривень; прострочена сума заборгованості за кредитом - 9 608,82 гривень; прострочена сума заборгованості за процентами - 2 502,49 гривень; заборгованість за штрафними процентами - 335,57 гривень; строкова сума заборгованості за процентами - 2 633,26 гривень; вирішено питання стосовно судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить заочне рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Статтею 3 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Зазначене рішення ухвалено з додержанням вказаних вимог закону.
Так, судом встановлено, що 03 жовтня 2012 року між ПАТ «БМ Банк» та ОСОБА_2 було укладено договір № 316167 про оформлення пакету послуг з видачею платіжної картки та встановленням кредитного ліміту.
Відповідно до п. 2.4.2. цього договору банк відкриває клієнту позичковий рахунок у гривні № 2202301548379 та надає клієнту кредит на умовах строковості, поверненості та платності, шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії в розмірі 90 000,00 гривень, строком до 2 жовтня 2013 року, а згідно п. 2.5.5. цього договору, після закінчення пільгового періоду проценти на суму основного боргу розраховуються за ставкою 29,9% річних виходячи з бази для розрахунку процентів.
В матеріалах цивільної справи знаходиться анкета-заява ОСОБА_2 на оформлення пакету послуг ПАТ «БМ Банк» від 20 вересня 2012 року.
Також, в матеріалах справи наявна претензія ПАТ «БМ Банк» щодо виконання зобов'язання за кредитним договором ОСОБА_2, згідно до умов якої, банк вимагає протягом тридцяти днів з моменту отримання даного повідомлення достроково в повному обсязі погасити заборгованість за кредитним договором в розмірі 104 027,81 гривень, в тому числі: прострочена заборгованість за тілом кредиту - 100 000, 00 гривень; прострочена заборгованість за процентами 4 027, 81 гривень.
28 серпня 2014 року від ПАТ «БМ Банк» на адресу Жовтневого районного суду надійшла заява про зміну позовних вимог, в якій вказано, що відповідачем було частково сплачено прострочену заборгованість по кредиту, заборгованість по процентам, відшкодовано судові витрати, та разом з тим збільшена заборгованість за тілом кредиту, у зв'язку з цим ПАТ «БМ Банк» вважає за необхідне змінити розмір позовних вимог.
Станом на 27 серпня 2014 року розмір заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором, відповідно до розрахунку заборгованості, складає - 122 908, 27 гривень, в тому числі: строкова сума заборгованості за кредитом - 107 828,13 гривень; прострочена сума заборгованості за кредитом - 9 608,82 гривень; прострочена сума заборгованості за процентами - 2 502,49 гривень; заборгованість за штрафними процентами - 335,57 гривень; строкова сума заборгованості за процентами - 2 633,26 гривень, що підтверджується довідкою наданою ПАТ «БМ Банк».
Задовольняючі позов, районний суд виходив з того, що в судовому засіданні знайшов підтвердження факт укладення між позивачем та відповідачем даного договору із дотримання вимог діючого законодавства, а також встановлено невиконання відповідачем, на відміну від позивача, своїх зобов'язань за даним договором, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі (в межах заявлених позовних вимог з дотриманням принципу диспозитивності та у відповідності до ст. 11 ЦПК України), що відповідає сумі заявлених вимог, яка становить - 122 908,27 гривень.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції.
Згідно ч.1 ст. 1054 ЦК України, - за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти; до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (71), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
З огляду на вимоги ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст. ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений термін.
Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України, ч.1 боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.
З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду постановлено у відповідності з вимогами закону та не має підстав для його скасування, і доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Заочне рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 грудня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя М.О. Макаров
Судді Н.М. Деркач
ОСОБА_3