Провадження № 22-ц/774/5064/17 Справа № 188/891/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Єлізаренко І.А.
Категорія 39
12 грудня 2017 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Єлізаренко І.А.
суддів Красвітної Т.П., Свистунової О.В.
за участі секретаря Черкас Є.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 20 квітня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні майном, -
У липні 2016 року ОСОБА_3 звернувся з позовом до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні майном.
В обґрунтування позовних вимог, які уточнювалися в ході судового розгляду справи, позивач посилався на те, що він є власником домоволодіння та земельних ділянок, розташованих за адресою: вул. Східна, 34 смт. Петропавлівка Дніпропетровської області. Поруч з його домоволодінням, за адресою: вул. Східна, 34а смт. Петропавлівка Дніпропетровської області, розташоване домоволодіння, що належить ОСОБА_2 Навесні 2014 року відповідачем було побудовано сарай, для утримання домашньої худоби, поряд з його будинком. У результаті цього він не може нормально жити через сморід, який утворюється внаслідок утримання відповідачем у цьому сараї домашньої худоби. У нього погіршився стан здоров'я, він є інвалідом 3 групи та постійно задихається, що є наслідком утримання відповідачем у даному сараї худоби. На неодноразові прохання не утримувати в цьому сараї худобу, відповідач ніяким чином не реагує. Такі обставини, а також те, що сарай побудований без будь-яких дозвільних документів та з грубими порушеннями чинного законодавства України, були підставою для звернення для захисту своїх прав до Петропавлівської селищної ради, державної санітарно-епідеміологічної служби України, а саме Першотравенського міськрайонного управління Головного Управління Держсанепідемслужби у Дніпропетровській області, Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області. В наслідок вказаних звернень було встановлено, що згідно з Державними будівельними нормами 360-92 утримання домашньої худоби та птиці повинно відбуватися на відстані не менше, ніж 15 метрів від житлових будинків. Утримання відповідачем домашньої худоби на відстані 5 м. від належного йому будинку є грубим порушенням його прав та чинного законодавства України. Відповідачеві органи влади та місцевого самоврядування неодноразово виносили приписи про усунення порушень чинного законодавства, але він їх щоразу ігнорував та ігнорує і на даний час. Через сморід від худоби, яку утримує відповідач у сараї, побудованому біля його будинку він не може відкрити вікно чи вийти на своє подвір'я. Тому просив усунути йому перешкоди у користуванні його майном: домоволодінням та земельними ділянками, розташованими за адресою: вул. Східна, 34 смт. Петропавлівка Дніпропетровської області шляхом зобов'язання ОСОБА_2 знести за власний рахунок самочинно розбудований сарай, розташований за адресою: вул. Східна, 34а смт. Петропавлівка Дніпропетровської області і який розміщено на відстані 5м. від його будинку.
Рішенням Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 20 квітня 2017 року частково задоволено позов ОСОБА_3 Усунуто перешкоди у користуванні ОСОБА_3 його майном: домоволодінням та земельними ділянками, розташованими за адресою: вул. Східна, 34 смт. Петропавлівка Дніпропетровської області шляхом зобов'язання відповідача ОСОБА_2 знести за власний рахунок самочинно розбудований сарай, розташований за адресою: вул. Східна, 34а смт.Петропавлівка Дніпропетровської області, який розміщено на відстані 5м. від будинку ОСОБА_3 Вирішено питання судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду від 20 квітня 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 в повному обсязі, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст.10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
З матеріалів справи вбачається, позивач ОСОБА_3 є власником домоволодіння та земельних ділянок, розташованих за адресою: вул. Східна (Куйбишева), 34 смт.Петропавлівка Дніпропетровської області (а.с.46-48).
Власником домоволодіння за адресою: вул. Східна (Куйбишева), 34а смт.Петропавлівка Дніпропетровської області є відповідач ОСОБА_2 (а.с.176).
Таким чином, позивач і відповідач є власниками сусідніх домоволодінь.
З акту обстеження домоволодіння ОСОБА_2 від 02 червня 2015 року вбачається недотримання власником санітарно-безпечної відстані при утриманні худоби і птиці, рекомендовано перевести утримання домашньої птиці від жилого будинку на безпечну відстань, відповідно до вимог ДБН (а.с.6).
10 червня 2015 року Першотравенським міськрайонним управлінням Головного Управління Держсанепідемслужби у Дніпропетровській області на скаргу позивача надана відповідь, що комісійним обстеженням домоволодіння та земельної ділянки ОСОБА_2 за адресою: вул. Східна, 34а смт. Петропавлівка Дніпропетровської області, будівля для утримання домашньої худоби та птиці розташована на відстані 5 м від сусіднього житлового будинку (вул. Східна, 34 смт. Петропавлівка Дніпропетровської області), що є порушенням вимог ДБН 79-92 «Житлові будинки для індивідуальних забудовників України», якими регламентована відстань від вспоміжних забудівель для утримання худоби та птиці не менш ніж 15 метрів від житлових будинків, та створює антисанітарний стан на прилеглій до житлового будинку території (а.с.7).
Листом, на ім'я відповідача, Петропавлівської селищної ради від 30 липня 2015 року №727 підтверджується, що на виконання розпорядження голови Петропавлівської селищної ради від 29 травня 2015 року №57-р-15 комісією проведено обстеження домоволодіння та земельної ділянки відповідача і встановлено недотримання санітарно-безпечної відстані при утриманні худоби і птиці, рекомендовано перенести будівлю для отримання худоби на належну відстань. Крім того, ОСОБА_2 попереджено, що у випадку невиконання зазначеної рекомендації, щодо нього буде складено протокол про адміністративне порушення (а.с.4).
Листом від 05 листопада 2015 року Державного департаменту архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області позивачу надано відповідь з роз'ясненням чинних правових норм (ас.66).
Направленням від 29 лютого 2016 року Державного департаменту архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області підтверджується, що головний інспектор зазначеної установи ОСОБА_5 був направлений строком з 29 лютого 2016 року по 04 березня 2016 року для здійснення перевірки виконання вимог припису інспекції від 22 жовтня 2015 року виданого ОСОБА_2 (а.с.65).
Відповідача ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.96 КУпАП, про що Департаментом ДАБІ у Дніпропетровській області було винесено постанову №25/П від 27 жовтня 2015 року та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. Зазначеною постановою встановлене, що будівля для утримання домашньої худоби та птиці по вул.Куйбишева, 34А, власник домоволодіння ОСОБА_2, розташована на відстані 7,96 метрів від сусіднього житлового будинку по вул.Куйбишева, 34 смт.Петропавлівка Петропавлівського району Дніпропетровської області, чим порушено п.3.25а, п.3.26, п.3.35 ДБН 360-92 «Містобудування Планування і забудови міських і сільських поселень» (а.с.189).
Згідно акту від 03 березня 2016 року складеним головним інспектором Державного департаменту архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області власником домоволодіння ОСОБА_2 порушення усунено шляхом переведення домашньої худоби та птиці до іншого приміщення (а.с.81).
Позивач, звернувшись до суду зі вказаними позовними вимогами, посилався на те, що відповідач продовжує утримувати у сараї худобу, він не може нормально жити через сморід, який утворюється внаслідок утримання відповідачем у цьому сараї домашньої худоби. У нього погіршився стан здоров'я, він є інвалідом 3 групи та постійно задихається, що є наслідком утримання відповідачем у даному сараї худоби (а.с.1, 44, 45).
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ч.1 ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Згідно ч.7 ст.376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил, суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.
Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта нерухомості здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів у порядку, визначеному статтею 24 Закону України «Про планування і забудову територій».
Відповідно до п.3.25а ДБН 360-92 «Містобудування. Планування та забудова міських і сільських поселень», відстань від споміжних забудівель для утримання худоби та птиці не менш ніж 15 метрів від житлових будинків, та створює антисанітарний стан на прилеглій до житлового будинку території.
Такі ж вимоги встановлені і ДБН 79-92 «Житлові будинки для індивідуальних забудовників України».
Позивач ОСОБА_3 є власником домоволодіння та земельних ділянок, розташованих за адресою: вул. Східна (Куйбишева), 34 смт.Петропавлівка Дніпропетровської області (а.с.46-48).
Власником домоволодіння за адресою: вул. Східна (Куйбишева), 34а смт.Петропавлівка Дніпропетровської області є ОСОБА_2 (а.с.176).
Отже, позивач і відповідач є власниками сусідніх домоволодінь.
З акту обстеження домоволодіння ОСОБА_2 від 02 червня 2015 року вбачається недотримання власником санітарно-безпечної відстані при утриманні худоби і птиці, рекомендовано перевести утримання домашньої птиці від жилого будинку на безпечну відстань, відповідно до вимог ДБН (а.с.6).
10 червня 2015 року Першотравенським міськрайонним управлінням Головного Управління Держсанепідемслужби у Дніпропетровській області на скаргу позивача надана відповідь, що комісійним обстеженням домоволодіння та земельної ділянки ОСОБА_2 за адресою: вул. Східна, 34а смт. Петропавлівка Дніпропетровської області, будівля для утримання домашньої худоби та птиці розташована на відстані 5 м від сусіднього житлового будинку (вул. Східна, 34 смт. Петропавлівка Дніпропетровської області), що є порушенням вимог ДБН 79-92 «Житлові будинки для індивідуальних забудовників України», якими регламентована відстань від вспоміжних забудівель для утримання худоби та птиці не менш ніж 15 метрів від житлових будинків, та створює антисанітарний стан на прилеглій до житлового будинку території (а.с.7).
Листом, на ім'я відповідача, Петропавлівської селищної ради від 30 липня 2015 року №727 підтверджується, що на виконання розпорядження голови Петропавлівської селищної ради від 29 травня 2015 року №57-р-15 комісією проведено обстеження домоволодіння та земельної ділянки відповідача і встановлено недотримання санітарно-безпечної відстані при утриманні худоби і птиці, рекомендовано перенести будівлю для отримання худоби на належну відстань. Крім того, ОСОБА_2 попереджено, що у випадку невиконання зазначеної рекомендації, щодо нього буде складено протокол про адміністративне порушення (а.с.4).
Листом від 05 листопада 2015 року Державного департаменту архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області позивачу надано відповідь з роз'ясненням чинних правових норм (ас.66).
Направленням від 29 лютого 2016 року Державного департаменту архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області підтверджується, що головний інспектор зазначеної установи ОСОБА_5 був направлений строком з 29 лютого 2016 року по 04 березня 2016 року для здійснення перевірки виконання вимог припису інспекції від 22 жовтня 2015 року виданого ОСОБА_2 (а.с.65).
Відповідача ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.96 КУпАП, про що Департаментом ДАБІ у Дніпропетровській області було винесено постанову №25/П від 27 жовтня 2015 року та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. Зазначеною постановою встановлене, що будівля для утримання домашньої худоби та птиці по вул.Куйбишева, 34А, власник домоволодіння ОСОБА_2, розташована на відстані 7,96 метрів від сусіднього житлового будинку по вул.Куйбишева, 34 смт.Петропавлівка Петропавлівського району Дніпропетровської області, чим порушено п.3.25а, п.3.26, п.3.35 ДБН 360-92 «Містобудування Планування і забудови міських і сільських поселень» (а.с.189).
Слід зазначити в пункті 5 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 6 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)», відповідно до положень статті 38 Закону N 3038-VI право на звернення до суду з позовом про знесення самочинно збудованих об'єктів містобудування належить також відповідним інспекціям державного архітектурно-будівельного контролю. Такий позов може бути пред'явлено до суду у разі, якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил із визначенням строку для добровільного виконання припису, та/або якщо перебудова об'єкта є неможливою.
Розглядаючи зазначені позови відповідно до вимог вказаної норми та положень частини сьомої статті 376 ЦК, суди мають встановлювати, чи було видано особі, яка здійснила самочинне будівництво, припис про усунення порушень, чи можлива перебудова об'єкту та чи відмовляється особа, яка здійснила самочинне будівництво, від такої перебудови.
З матеріалів справи вбачається відповідачу, як власнику вищевказаного домоволодіння, на території якого побудований сарай, не було вручено відповідних приписів будь-то Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю або Інспектора ГУ Денржтехнобезпеки у Дніпропетровській області щодо усунення порушень.
Крім того, з позовними вимогами до відповідача про усунення перешкод у користуванні майном шляхом зобов'язання відповідача знести за власний рахунок самочинно збудований сарай, згідно ст.376 ЦК України, відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування не зверталися.
Отже, враховуючи, що ОСОБА_2 не було вручено відповідних приписів щодо порушення у сфері містобудування, не було з'ясовано належним чином чи можлива перебудова об'єкту та чи відмовляється відповідач, як особа яка здійснила самочинне будівництво, від такої перебудови, та враховуючи, що з позовними вимогами відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування не зверталися, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_3
За таких обставин, враховуючи вищевикладене апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню, рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
Рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 20 квітня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні майном - скасувати.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні майном - відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя
Судді