"11" грудня 2017 р.Справа № 916/2512/17
за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейське бюро реструктуризації";
до відповідача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "САНАФАРМ";
3-тя особа позивача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ФАРМ КО";
про стягнення 122455,55 грн.;
Суддя Літвінов С.В.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_2 - по довіреності № б/н від 10.04.2017р.;
Від відповідача: не з'явився;
3-тя особа позивача: не з'явився;
Суть спору: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейське бюро реструктуризації" звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "САНАФАРМ" про стягнення 122455,55 грн.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.10.2017р. порушено провадження у справі №916/2512/17.
08.11.2017р. представник ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейське бюро реструктуризації" надав клопотання (вх.№2-5892/17), згідно якого просить суд залучити до участі у справі №916/2512/17 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ФАРМ КО"
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.11.2017р. залучено до участі у справі №916/2512/17 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ФАРМ КО".
09.11.2017р. представник відповідача надав відзив на позов відповідно якого позовні вимоги позивача не визнає та просить суд відмовити в задоволені позову з підстав викладених у відзиві.
13.11.2017р. представник третьої особи надав письмові пояснення відповідно яких позовні вимоги позивача підтримує в повному обсязі.
08.12.2017р. відповідач звернувся до суду із заявою про зупинення провадження у справі.
Обґрунтовуючи своє клопотання відповідач зазначає, що до господарського суду м. Києва подано позов ТОВ «Санафарм» до ТОВ «Фрам Ko», ТОВ «ФК «ЄБР» про визнання недійсним договору факторингу №Ф120517/5від 12.05.2017 р. (справа № 910/20495/17, суддя Пукшин Л.Г.). ТОВ «Санафарм» вважає, що розгляд справи про визнання недійсним договору про надання послуги факторингу є взаємопов'язаною із справою за позовом ТОВ «ФК «ЄБР» до відповідача про стягнення заборгованості за договором поставки товару №1198 від 24.11.2014,укладеним між відповідачем та ТОВ «Фрам Ко», право вимагати сплати якої перейшло до позивача.
Суд розглянувши клопотання відповідача встановив наступне.
Відповідно до ст.79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
Водночас пунктом 3.16 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» визначено, що статтею 79 ГПК України встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним.
При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факта, які мають преюдиціальне значення (частини третя і четверта статті 35 ГПК).Під неможливістю розгляду даної справислід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Отже, під час розгляду даної справи має бути встановлена неможливість дослідити природу договору про надання послуги факторингу спрямованість на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені, порушення прав Відповідача.
Проте, у господарського суду Одеської області в силу вимог ст. ст. 32. 33. 82. 83 ГПК України є всі можливості встановити ці та інші обставини укладення договору про надання послуги факторингу, дослідити його як доказ на відповідність вимогам законодавства, зокрема ст. ст. 203-2015 ЦК України.
Так, згідно із ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має правовизнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.
Крім того, відповідно до Постанови Верховного Суду України від 07 жовтня 2015 року в справі № 6-1367цс15, відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.
Отже, на підставі вищевикладеного, суд відмовляє відповідачу в задоволені клопотання про зупинення розгляду справи.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
В судовому засіданні 11.12.2017 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до ст. 85 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
24 листопада 2014р. між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Фрам Ко» (код ЄДРПОУ 39443405, місцезнаходження: 08131, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софїївська Борщагівка, вул. Леніна, буд. 114) (надалі - Постачальник) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Санафарм» (надалі -Відповідач/Покупець) було укладено Договір поставки товару №1198 (надалі - Договір поставки).
За умовами пункту 1.1. Договору поставки, Постачальник зобов'язується передавати у власність Покупця лікарські засоби, вироби медичного призначення (медичні вироби), та інше (надалі за текстом - Товар), а Покупець зобов'язується приймати Товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного Договору.
Пунктом 1.2. Договору поставки визначено, що загальна кількість Товару, що має бути поставлений, часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), ціна товару встановлюється сторонами в видаткових накладних. Видаткові накладні є специфікаціями та складаються невід'ємну частину цього Договору.
Відповідно до п. 2.1. в редакції Протоколу розбіжностей до Договору поставки від 24.11.2014р., поставка Товару здійснюється за рахунок Постачальника на умовах DDP (аптека Покупця), згідно Інкотермс 2010.
На виконання умов вказаного Договору поставки, Постачальником - ТОВ «Фрам Ко» за період з 20.02.2017р. по 13.03.2017р. було поставлено на адресу Відповідача - ТОВ «Санафарм» Товар (медичні вироби) всього на загальну суму 122455,55 грн., що підтверджується первинними документами - Товарно-транспортними накладними за вказаний період.
Відповідачем вказаний Товар було прийнято без жодних зауважень щодо кількості та якості, про що свідчать підписи та штампи уповноважених осіб Відповідача у зазначених ОСОБА_3 накладних.
Так, згідно п. 4.1. в редакції Протоколу розбіжностей до Договору поставки від 24.11.2014р. Покупець здійснює оплату за отриманий Товар протягом 20 (двадцяти) календарних днів з моменту його отримання.
Розрахунки за Товар здійснюються в безготівковій, або готівковій формі відповідно до законодавства (п. 4.2. Договору поставки).
У відповідності до п. 4.3. Договору поставки, суми оплати за Товар, які Постачальник отримує від Покупця, зараховуються Постачальником в рахунок оплати по накладних, які неоплачені та строк оплати яких настав.
Пункт 5.2. Договору поставки містить обов'язок Покупця прийняти, а також оплатити Товар у строк, вказаний у накладних.
Проте, в порушення договірних умов, Відповідачем не виконано своїх грошових зобов'язань по оплаті вартості поставленого Постачальником - ТОВ «Фрам Ко» Товару.
Таким чином, на день звернення із позовною заявою до суду, сума невиконаних грошових зобов'язань Відповідача за поставлений Товар на умовах Договору поставки № 1198 від 24.11.2014р. становить 122455,55 грн.
12 травня 2017р. між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейське бюро реструктуризації» (надалі - ТОВ «ФК «ЄБР», Позивач, Фактор) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Фрам Ко» було укладено Договір надання послуги факторингу №Ф 120517/5 (надалі - Договір факторингу).
За умовами п. 1.1. Договору факторингу, Фактор зобов'язується передати грошові кошти в сумі 122455,55 грн., надалі - «Кошти», у розпорядження Клієнта- ТОВ «Фрам Ко» за плату, а Клієнт - ТОВ «Фрам Ко» зобов'язується відступити Факторові своє право грошової вимоги за Договором поставки товару №1198 від 24.11.2014 р. до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Санафарм» (надалі - «Боржник») в розмірі 122455,55 грн., далі - «сума відступленої грошової вимоги».
Відповідно до п. 2.1. Договору факторингу, детальна інформація про вимогу, строк та порядок відступлення вимоги, строки та умови проведення відповідних розрахунків між Клієнтом і Фактором визначені у додатку №1 та додатку №2 до цього Договору.
Так, з Додатку №1 до Договору факторингу вбачається, що ТОВ «Фрам Ко» передано ТОВ «Фінансова компанія «Європейське бюро реструктуризації» право вимоги до боржника ТОВ «Санафарм» за Договором поставки товару №1198 від 24.11.2014р. на суму 122455,55 грн.
Згідно із Додатком № 2 (Порядок відступлення вимоги), що є невід'ємною частиною Договору факторингу, ТОВ «ФРАМ КО» передало Позивачу наступні документи, що підтверджують дійсність вимоги перед боржником - ТОВ «Санафарм»: договір поставки № 1198 від 24.11.2014 р., укладений між ТОВ «Фрам Ко» та ТОВ «Санафарм»; реєстр неоплачений накладних станом на 13.03.2017р.; реєстр податкових накладних за лютий-березень 2017р.; акт звірки взаємних розрахунків з 20.02.2017р. по 13.03.2017р.
Крім цього, у подальшому ТОВ «ФРАМ КО» передало відповідно до Акту до договору факторингу Позивачу ОСОБА_3 накладні за період з 20.02.2017р. по 13.03.2017 р., які підтверджують факт поставки Товару Відповідачу - ТОВ «Санафарм» на суму 122455,55 грн.
Таким чином, у Позивача - «Фінансова компанія «Європейське бюро реструктуризації» виникло право вимоги перед Відповідачем - ТОВ «Санафарм» на суму 122455,55 грн. за Договором поставки товару № 1198 від 24.11.2014 р.
Враховуючи те, що у Відповідача - ТОВ «Санафарм» існують невиконанні грошові зобов'язання перед Позивачем - ТОВ «Фінансова компанія «Європейське бюро реструктуризації» у розмірі 122455,55 грн., які підлягають стягненню в судовому порядку., позивач за захистом свого права звернувся до господарського суду з даним позовом, відповідно якого просить суд стягнути з ТОВ «Санафарм» суму заборгованості в розмірі 122455,55 грн.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав:
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Абзац 1 ч.1 ст.193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Договір укладений між ТОВ «Фрам Ко» та ТОВ «Санафарм» за своєю правовою природою є договором поставки.
Частиною 1 ст. 712 ЦК України визначено що, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Водночас, як зазначалось вище, сторонами в Договорі визначено, що оплата за поставлений товар здійснюється Відповідачем через 20 календарних днів з моменту поставки.
Статтями 512, 513 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків.
У ст. 1077 ЦК України вказано, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно із ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
19.06.2017 р. Позивачем ТОВ «Фінансова компанія «Європейське бюро реструктуризації» було надіслано на адресу Відповідача - ТОВ «Санафарм» письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги за договором поставки товару №1198 від 24.11.2014 р. із вимогою про сплату зазначеного боргу.
Проте, станом на день звернення Позивачем до суду, Відповідач вказану вимогу про сплату боргу залишив без виконання.
Таким чином, з урахування викладених вище фактичних обставин, у Відповідача - ТОВ «Санафарм» існують невиконанні грошові зобов'язання перед Позивачем - ТОВ «Фінансова компанія «Європейське бюро реструктуризації» у розмірі 122455,55 грн., які підлягають стягненню.
Відповідачі позовні вимоги не спростували, доказів сплати до суду не надали.
Статтею 33 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно із ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Таким чином, суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі, підтверджуються матеріалами справи та відповідають вимогам чинного законодавства.
Заперечення відповідача викладені у відзиві судом до уваги не приймаються з огляду на наступне.
Відповідач в своєму відзиві посилається на те, що позивачем не доведено доказів отримання ТОВ „Санафарм” повідомлення про вручення права вимоги за договором надання послуг факторингу №Ф120517/5 від 12.05.17, повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові не було направлено боржнику, тому ТОВ „Санафарм” не був обізнаний про заміну первісного кредитора на ТОВ «Фінансова компанія «Європейське бюро реструктуризації».
Як вбачається з матеріалів справи, повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові з вимогою сплати боргу від 19.06.2017 №12/05 направлено 19.06.2017 т вручено 26.06.2017 ( а.с. 81-83).
Таким чином, заперечення відповідача спростовуються матеріалами справи.
На підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Санафарм» (ідентифікаційний код юридичної особи ЄДРПОУ 32224953), зареєстрованого за адресою: 65039, АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальність «Фінансова компанія «Європейське бюро реструктуризації» (ідентифікаційний код юридичної особи ЄДРПОУ 39704618, зареєстрованого за адресою: 04119, м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 4 А, офіс 139), р/р №26508052701854, МФО-300711 в ПАТ КБ «ПриватБанк» суму заборгованості у розмірі 122455,55 грн. (сто двадцять дві тисячі чотириста п'ятдесят п'ять грн. 55 коп.) та витрати, пов'язані з сплатою судового збору в сумі 1836,83грн. (одна тисяча вісімсот тридцять шість грн. 83 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено та підписано 13 грудня 2017 р.
Суддя С.В. Літвінов