Провадження № 11-кп/774/2060/17 Справа № 191/2453/17 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - ОСОБА_2
06 грудня 2017 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря: ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_6 на ухвалу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 жовтня 2017 року про відмову у задоволенні клопотання щодо звільнення засудженого від покарання за хворобою,
за участю учасників провадження:
прокурора: ОСОБА_7
захисника: ОСОБА_8
Ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 жовтня 2017 року відмовлено в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_6 про застосування до нього вимог ст. 84 КК України, а саме звільнення від відбування покарання у зв'язку із хворобою.
Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні клопотання дослідивши наявні матеріали провадження, данні про особу засудженого та стан його здоров'я дійшов висновку,про задовільний стан ОСОБА_6 та відсутності висновків комісії лікарів щодо неможливості відбування ОСОБА_6 покарання у зв'язку із хворобою.
Не погодившись з ухвалою суду, засуджений ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати застосувати до нього вимоги ст. 84 КК України.
В обґрунтування апеляційної скарги засуджений вказує, що ухвала суду першої інстанції не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки при проведенні судового засідання в режимі відеоконференції йому не було надано пам'ятку про права та обов'язки, що на його думку є порушенням права на захист.
Вислухавши суддю - доповідача, доводи захисника, який підтримав позицію захисту засудженого, думку прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень ч.2 ст.84 КК України, особа, яка після вчинення злочину захворіла на тяжку хворобу, що перешкоджає відбуванню покарання, може бути звільнена від покарання або від подальшого його відбування. При вирішенні цього питання суд повинен врахувати тяжкість вчинення злочину, характер захворювання та інші обставини справи.
Перелік захворювань, які є підставою для подання в суди матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, визначений Додатком № 12 до Наказу Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров'я України від 15.08.2014 № 1348/5/572 «Про затвердження Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі».
Захворювання на тяжку хворобу є підставою для звільнення особи від покарання або від подальшого його відбування лише у випадках, якщо ця хвороба не лише за тяжкістю, а й за характером перешкоджає відбуванню покарання, тобто коди подальше відбування покарання загрожує життю особи або може призвести до серйозного погіршення стану здоров'я чи інших тяжких наслідків.
Крім того, вирішуючи питання про звільнення від подальшого відбування покарання осіб, які захворіли на тяжку хворобу, суд має враховувати не тільки висновок лікарської комісії, а й тяжкість вчиненого злочину, поведінку засудженого під час відбування покарання, ставлення до праці, ступінь його виправлення, чи не ухилявся він від призначеного лікування, тривалість відбуття покарання.
Як було встановлено в апеляційній інстанції, що засуджений відповідно до довідки Синельниківської ВК № 94 ОСОБА_6 перебуває на диспансерному обліку в медичній частині установи з приводу ВІЛ - інфекції, 4 клінічна стадія; залишкових змін перенесеного туберкульозу легенів (2015 р) у вигляді фіброзно-вогнищевих змін лівої легені, категорія диспансерного обліку 5.1; хронічний гепатит С мінімального ступеню активності. Стан здоров'я відносно задовільний. В СВК № 94 відбуває покарання за вчинення тяжкого злочину, раніше засуджений шість разів за вчинення тяжких та середньої тяжкості злочинів.
Відповідно до переліку визначеного Додатком № 12 до Наказу Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров'я України від 15.08.2014 № 1348/5/572 «Про затвердження Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі», данні захворювання засудженого ОСОБА_6 хоча й підпадають під перелік хвороб, однак відсутній висновок лікарської комісії з приводу хвороби, яка перешкоджає відбуттю покарання.
На думку колегії суддів, розглядаючи клопотання засудженого ОСОБА_6 , суд першої інстанції повно і всебічно з'ясував дані, щодо хвороби та особи засудженого.
Враховуючи викладене, судом першої інстанції обґрунтовано зроблено висновок про те, що відсутні підстави для звільнення від відбування покарання, тому колегія суддів погоджується з висновками суду про відмову у задоволені клопотання засудженого.
Як вбачається з апеляційної скарги засуджений вказує що йому належним чином не було роз'яснено права та обов'язки, однак при перегляді судового засідання від 06 жовтня 2017 року, яке проводилось в режимі відеоконференції, вбачається що на запитання головуючого судді про роз'яснення засудженому його прав, ОСОБА_6 зазначив, що права йому відомі та роз'яснення не потребує, тому доводи його апеляційної скарги необґрунтовані.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 539 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 жовтня 2017 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_6 про відмову у задоволенні клопотання щодо звільнення засудженого від покарання за хворобою, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Апеляційного суду:
---------------------- --------------------- ---------------------
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4