Ухвала від 13.12.2017 по справі 916/2371/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

"13" грудня 2017 р.Справа № 916/2371/17

За позовом: Приватного акціонерного товариства „Миколаївська теплоелектроцентраль”

До відповідача: Публічного акціонерного товариства „ІМЕКСБАНК”

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

Про стягнення 93175,16 грн.

Суддя Д'яченко Т.Г.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: ОСОБА_1, за довіреністю

від третьої особи: не з'явився

Суть спору: Позивач - Приватне акціонерне товариство „Миколаївська теплоелектроцентраль” звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства „ІМЕКСБАНК” про стягнення боргу за теплову енергію в сумі 93175,16 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.10.2017р. порушено провадження у справі №916/2371/17 та призначено до розгляду у судовому засіданні.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.11.2017р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства „Миколаївська теплоелектроцентраль” обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача - Публічного акціонерного товариства „ІМЕКСБАНК” прийнятих на себе зобов'язань за умовами укладеного Договору про постачання теплової енергії в гарячій воді №3329 від 01.11.2013р. та направлено на стягнення боргу за теплову енергію в сумі 93175,16 грн.

Згідно ч.1 ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Таким чином, приписами даної правової норми передбачено, що господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, на підставі поданих доказів.

Правила щодо належності і допустимості доказів встановлені ст.34 ГПК України, згідно ч.2 якої, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до положень ст.36 ГПК України, письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Впродовж розгляду справи №916/2371/17, ухвалами господарського суду Одеської області у позивача - Приватного акціонерного товариства „Миколаївська теплоелектроцентраль” витребувались документи та докази, необхідні для встановлення усіх обставин справи, визначення кола спірних правовідносин сторін.

Зокрема, ухвалою господарського суду Одеської області від 27.11.2017р. позивача було зобов'язано направити на адресу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб копію позовної заяви з додатками, докази направлення надати суду; також були витребувані докази, а саме: оригінали документів, наданих в копіях до позовної заяви для огляду у судовому засіданні; документи, що засвідчують укладення договору про постачання теплової енергії в гарячій воді №3329 від 01.11.2013р. та усіх додатків до нього повноважними представниками позивача та відповідача; матеріали переписки-листування сторін щодо виконання зобов'язань за умовами укладеного договору.

Однак, на вимоги суду, позивачем витребувані судом документи не надано, поважності причин такого неподання суду не пояснено, у судове засіданні, яке відбулось 13.12.2017р., представник позивача не з'явився та не пояснив суду, про поважність причин відсутності або про можливість представлення витребуваних доказів.

До того ж, слід взяти до уваги, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Така ж правова позиція викладена і у п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” (з наступними змінами та доповненнями).

За таких обставин сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду даної справи.

Проаналізувавши наявні у матеріалах справи докази та позовні вимоги, суд приходить до висновку про неможливість встановити кола спірних правовідносин сторін, усіх обставини справи без витребуваних у позивача відповідних доказів.

За таких умов, суд позбавлений можливості розглянути спір в порядку ст.75 ГПК України, невиконання вимог суду перешкоджає розгляду даної справи повно і всебічно, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду.

При цьому, суд враховує те, що положення ГПК України не надають суду право самостійно збирати докази на підтвердження позиції тієї чи іншої сторони спору, що порушуватиме принцип об'єктивності судового розгляду господарської справи. Одночасно, прийняття рішення про відмову у задоволенні позовних вимог з підстав невірного обрання способу їх захисту чи недоведеності, позбавить позивача можливості в подальшому захистити свої права та інтереси в спірних правовідносинах, а залишення позову без розгляду, як процесуальна можливість звернутись до суду із позовом повторно, забезпечуватиме збалансованість прав та інтересів усіх сторін спору, а також відповідатиме п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950р., ратифікованої Україною 17.07.1997р., яка передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до п.5 ст.81 ГПК України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Так, п.п.4.8, 4.9. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.01.2011р. №18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” передбачено, що залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду в зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розглядові справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. При вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (ст.81 ГПК України) господарським судам слід мати на увазі, що застосування п.5 ч.1 цієї статті можливо лише за наявності таких умов: додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання; витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті; позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (стаття 65 ГПК) або в порядку ст.38 ГПК України, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин. Отже, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність. Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто, не залежних від позивача обставин, унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому, береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами ст.41 ГПК України. У разі неповідомлення позивачем таких причин суд вправі, в залежності від конкретних обставин справи, або залишити позов без розгляду, або розглянути справу за наявними доказами.

Приймаючи до уваги вищевикладене, неможливість вирішення господарського спору без встановлення усіх обставин спірних правовідносин сторін та подання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, суд доходить до висновку щодо достатності підстав для залишення без розгляду позову Приватного акціонерного товариства „Миколаївська теплоелектроцентраль” у даній справі.

Залишення позову без розгляду не перешкоджає повторному зверненню з ним до господарського суду в загальному порядку, після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду.

Керуючись п.5 ст. 81, ст.86 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства „Миколаївська теплоелектроцентраль” до Публічного акціонерного товариства „ІМЕКСБАНК” - залишити без розгляду.

Копію ухвали направити на адресу:

- Приватному акціонерному товариству „Миколаївська теплоелектроцентраль”: 54020, м. Миколаїв, Каботажний спуск, 18;

- Фонду гарантування вкладів фізичних осіб: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців,17.

Суддя Т.Г. Д'яченко

Попередній документ
70954580
Наступний документ
70954582
Інформація про рішення:
№ рішення: 70954581
№ справи: 916/2371/17
Дата рішення: 13.12.2017
Дата публікації: 18.12.2017
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Одеської області
Категорія справи: