Провадження № 22-ц/774/5918/17 Справа № 190/381/17 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Петешенкова М.Ю.
Категорія 39
06 грудня 2017 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого - Петешенкової М.Ю.
суддів - Деркач Н.М., Макарова М.О.
при секретарі - Керімовій-Бандюковій Л.К.
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 16 червня 2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Саврівської сільської ради П'ятихатського району в Дніпропетровській області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
У квітні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вищевказаним позовом посилаючись на те, що він є спадкоємцем після смерті матері ОСОБА_3, померлої 05 липня 2013 року.
У листопаді 2013 року він направив до нотаріальної контори замовним листом заяву про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті матері, що спричинено віддаленістю розташування П'ятихатської держнотконтори від його місця проживання та відсутністю громадського транспорту. Заява, як неналежно оформлена, не була прийнята нотконторою та повернута заявникові.
Повторно звернувшись до вищевказаної нотаріальної контори, він отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 21 грудня 2015 року, яка обґрунтована пропуском строку для прийняття спадщини.
На підставі викладеного, позивач просив суд визначити йому додатковий строк у два місяці для подачі заяви про прийняття спадщини за заповітом.
Рішенням П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 16 червня 2017 року у задоволенні позову відмовлено (а.с.5).
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов (а.с.39-41).
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 є матір'ю ОСОБА_2 (а.с.10). 05 липня 2013 року ОСОБА_3 померла (а.с.6).
Відповідно до паспорту громадянина України серії ЕА 746232, виданого позивачеві 10 травня 2000 року Олександрійським МВ УМВС України в Кіровоградській області, останнім зареєстрованим місцем проживання позивача є Дніпропетровська область, П'ятихатський район, с.Красна Поляна, вул. Леніна, будинок 56 (а.с.7).
Постановою державного нотаріуса П'ятихатської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області про відмову у вчинені нотаріальної дії від 21 грудня 2015 року позивачеві відмовлено у видачі свідоцтва право на спадщину у звязку із пропуском шестимісячного строку для подачі заяви на прийняття спадщини з дня смерті особи (а.с.5).
Відмовляючи ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку із пропуском строку для подачі заяви на прийняття спадщини за законом, державний нотаріус виходив із того, що ОСОБА_2 до шести місяців з дня смерті матері ОСОБА_3А, померлої 05 липня 2013 року до П'ятихатської державної нотаріальної контори поштою надіслав заяву про прийняття спадщини, яка надійшла 05 листопада 2013 року до нотаріальної контори, про що було зроблено запис у вхідній книзі відповідної контори та у Книзі обліки реєстрації спадкових справ за №1052, але заява подана з порушенням встановленого законом порядку, а саме не завірено справжність підпису на заяві, у зв»язку із чим нотаріальною конторою йому роз'яснено порядок звернення з відповідною заявою та перелічені необхідні документи, для отримання свідоцтва про право на спадщину.
Також з вищезазначеної постанови вбачається, що 06 серпня 2013 року заведено спадкову справу за №260/2013 до майна померлої 05 липня 2013 року ОСОБА_3 за заявою сина померлої ОСОБА_4, який прийняв спадщину за заповітом посвідченим Саврівською сільською радою П'ятихатського району Дніпропетровської області №167 від 19.08.2004 року на 3/4 частки земельної ділянки, 1/4 частка земельної ділянки лишилась відкритою.
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщинине проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусуабо в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
За загальними положеннями ч. 3 ст. 1222, ч.1 ст. 1220, ч. 1 ст. 1270 ЦК України передбачається, що право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Враховуючи наведене, правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року «Про практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Відповідно до ч.1ст.60 ЦПК Україникожна стороназобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст.59 ЦПК Україниобставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Досліджуючи поважність причини пропуску позивачем строку для прийняття спадщини, суд першої інстанції належним чином перевірив доводи позивача, якими він обґрунтовував вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність у нього об'єктивних, непереборних, істотних труднощів для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3
Крім того, юридична необізнаність позивача, не є поважною причиною для надання судом додаткового строку для прийняття спадщини.
Сама по собі віддаленість розташування нотаріальної контори не свідчить про наявність об'єктивних, непереборних, істотних перешкод для звернення із заявою про прийняття спадщини.
Таким чином, вирішуючи даний спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції правильно встановив, що позивачкою не надано достатніх доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, а також поясненнями самих сторін.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 не дають підстав для встановлення неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення процесуального права.
При вирішенні позову судом правильно визначений характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює, повно і всебічно досліджено матеріали справи, надано правову оцінку сторін.
Відповідно до ст. 212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування рішення суду, судом апеляційної інстанції не встановлено.
Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити
Рішення П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 16 червня 2017 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з цього часу.
Судді: М.Ю. Петешенкова
ОСОБА_5
ОСОБА_6