Провадження № 33/774/1267/17 Справа № 185/6304/17 Головуючий у 1 й інстанції - Зінченко А.С. Доповідач - Джерелейко О.Є.
08 грудня 2017 року м. Дніпро
Суддя Апеляційного суду Дніпропетровської області Джерелейко О.Є., за участю: особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 на постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 жовтня 2017 року щодо
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1,
визнаного винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
При обставинах, зазначених в постанові суду першої інстанції, 31 липня 2017 року о 03 годині 35 хвилин в Дніпропетровській області у м. Павлоград по вул. Можайського, водій ОСОБА_2 керував автомобілем ВАЗ 2103, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, у стані алкогольного сп'яніння (почервоніння очей, млява мова, різкий запах алкоголю з порожнини рота), і в присутності двох свідків відмовився від проходження огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 жовтня 2017 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10 200 гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік та стягнуто з останнього на користь держави судовий збір у розмірі 320 гривень.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою, особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в який просить поновити строк для її оскарження, а постанову скасувати як таку, яка винесена з порушенням права на захист, та закрити провадження у адміністративній справі щодо нього.
Посилається на те, що суддя розглянув дану справу без його участі, чим позбавив його реалізувати свої права давати пояснення.
В суді апеляційної інстанції особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 та його захисник ОСОБА_3 підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи, докази і вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, приходжу до такого висновку.
Вимоги апеляційної скарги ОСОБА_2 щодо поновлення строку на апеляційне оскарження у зв'язку з поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду підлягають задоволенню, оскільки копію постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, яка прийнята за його відсутності, він отримав 27 жовтня 2017 року, а апеляційну скаргу подав 06 листопада 2017 року, тобто в 10-тиденний строк на її оскарження з часу отримання копії постанови.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим, повністю узгодженим із наявними в матеріалах справи доказами, в їх сукупності.
Так, обставини вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення, відповідно до якого 31 липня 2017 року о 03 годині 35 хвилин в Дніпропетровській області у м. Павлоград по вул. Можайського, водій ОСОБА_2 керував автомобілем ВАЗ 2103, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, у стані алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, невиразна мова), і в присутності двох свідків відмовився від проходження огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Наведені у ньому обставини підтверджується письмовими поясненнями двох свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, відповідно до яких ОСОБА_2 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння та факт вживання спиртного не заперечував.
Підстави ставити під сумнів зазначені докази відсутні, оскільки зазначені в них обставини не спростовані в ході апеляційного перегляду, будь-яких клопотань стороною захисту заявлено не було.
Твердження сторони захисту щодо порушення прав ОСОБА_2 під час судового розгляду спростовуються матеріалами провадження, відповідно до яких він був увідомлений про місце та час розгляду справи, що слідує із його заяви про відкладення розгляду справи та надання часу для укладення договору з адвокатом(а.п.7), яку було задоволено судом та відкладено розгляд справи, і надано можливість ОСОБА_2 підготуватись до захисту, однак, починаючи з 22.08.2017 року та до 06.10.2017 року ОСОБА_2 до суду не з'являвся, судові повістки, що направлялись поштою, не отримував, (а.п.9,11), будь-яких засобів зв'язку не повідомляв, мав змогу ознайомитися із часом розгляду справи на сайті суду, про що свідчить його заява (а.п.7), тому за вказаних обставин суд мав право відповідно до положень ст. 268 КУпАП розглянути справу у відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Отже, при апеляційному перегляді не встановлено порушень судом вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП, а докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, та всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд першої інстанції з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.
Накладаючи адміністративне стягнення, суд дотримався вимог ст. ст. 30, 33 КУпАП і призначив його в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП з урахуванням особи ОСОБА_2, інших обставин справи, а також того, що вчинене ним правопорушення є одним із найнебезпечніших правопорушень в сфері безпеки дорожнього руху і найгрубішим порушенням порядку користування правом керування транспортними засобами та становить велику суспільну небезпеку.
У контексті вищенаведеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відповідність судового рішення вимогам закону та відсутність підстав для його зміни або скасування за доводами, викладеними в апеляційній скарзі, у зв'язку з чим постанову залишає без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 - без задоволення.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Поновити особі, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 строк для подання апеляційної скарги на постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 жовтня 2017 року.
Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 на постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 жовтня 2017 року -залишити без задоволення.
Постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 жовтня 2017 року, якою ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
Дніпропетровської області О.Є. Джерелейко